Пригадати все (фільм, 1990)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пригадати все
Total Recall
Total recall.jpg
Жанр фантастика / бойовик
Режисер Пол Верховен
Продюсер Маріо Кассар
Ендрю Вайна
У головних
ролях
Арнольд Шварценеггер
Рейчел Тікотін
Шерон Стоун
Майкл Айронсайд
Композитор Джеррі Голдсміт
Кінокомпанія Carolco Pictures
Країна США
Рік  1990
IMDb: ID 0100802
Кошторис  65 млн $
Касові збори  261 299 840 $[1]

Commons-logo.svg Пригадати все у Вікісховищі

«Пригада́ти все» (англ. Total Recall, букв. «Всеосяжний спогад») — фантастичний бойовик режисера Пола Верховена 1990 року за участі Арнольда Шварценеггера. Кінострічку зфільмовано за мотивами оповідання Філіпа Діка «З глибин пам'яті» (1966). Фільм номіновано на премію «Оскар» за найкращий звук і найкращий монтаж звуку, але фільм дістав спеціального «Оскара» за візуальні ефекти.

Сюжет[ред.ред. код]

Майбутнє, 2084 рік. Каменяреві Даґласу Квейду (Арнольд Шварценеггер) постійно сниться, що він перебуває на Марсі в супроводі милої чорнявки. Побачивши рекламу компанії «Рекол» («Recall» (англ.) — спогад), яка пропонує провести прекрасну відпустку шляхом імплантації в пам'ять спогадів, Дуглас вирішує зробити таку «мандрівку». Попри попередження його співробітника Гарі, що коли щось піде не так, цей задум загрожує втратою пам'яті, головний герой вирушає до контори «Рекол». Після вибору незвичайного варіанту «подорожі» — місії на Марс у якості шпигуна, трансплантація спогадів починається.

Несподівано Квейд відчуває напад нестями, кричить на працівників, що намагаються його приборкати, силкується вирватися. Виявляється, операція зачепила сферу пам'яті, яку стерто раніше. Стерши всі спогади про відвідини компанії «Рекол», Даґласа виряджають додому. Раптово на нього нападає Гарі з гуртом озброєних чоловіків. Удома Даґласа намагається вбити власна дружина (Шерон Стоун). Квейдові телефонує незнайомець і, назвавшися старим другом, передає валізку з грошима, зброєю та підробними документами. Серед інших речей Квейд виявляє відеозапис, який допомагає йому зрозуміти, що ж сталося: Даґласове минуле насправді належить Марсу, де він був секретним аґентом. Переслідуваний людьми Рихтера (Майкл Айронсайд), одного з працівників адміністратора Марса Вилоса Когааґена (Ронні Кокс), Квейд вирушає на Червону планету.

Прибувши на Марс, Квейд виявляє, що Когааґен володіє монополією на повітря, і що значна частина мешканців Марсу стала мутантами внаслідок браку якісного повітря та належного захисту від космічного випромінювання. Зустрівши свою колишню подругу Мелину (Рейчел Тикотин) і дізнавшись своє справжнє ім'я — Гавзер, головний герой приєднується до підпільного опору.

Мелина та Квейд знаходять ватажка опору — мутанта Квато, за допомогою якого Квейд згадує про загадкові машини, встановлені в печерах Марсу. Раптом з'являються військові загони Когааґена: вони вбивають Квато, а сам Когааґен оголошує Квейдові, що всі події, що відбулися, сплановано заздалегідь. За Когааґеновими словами, Гавзер, від самого початку прихильний до марсіянського керівництва, погодився стерти собі пам'ять, щоб увійти в довіру до повстанців та дістатися Квато. Тепер, із перемогою над опором, Квейд знову може відновити стару Гавзерову свідомість, силоміць стерши Квейдову особистість. Одначе Гавзерові-Квейду вдається втекти від Когааґена, з боєм прорватися до іншопланетного механізму, що виявляється атомним реактором-генератором атмосфери, придатної для дихання, й запустити його. Внаслідок боротьби коло кнопки запуску, Когааґен гине, а Мелина з Квейдом на диво лишаються живі.

Наприкінці фільму, коли герої стоять на тлі Марса, що повниться повітрям, Квейд питає, чи не є все, через що він пройшов, уживленою вигадкою. Такий сюжетний хід частково підтверджує низка натяків, наприклад: точним описом доктора, що вмовляє Квейда вжити пігулку для повороту в дійсне життя, дальшої сюжетної лінії («Ви будете то рятівник повстанців, то найліпший Когааґенів друг. Потім у ваших фантазіях з'являться іншопланетяни… Все, як Ви й просили»), точним портретом Мелини в комп'ютері «Рекола» в мить накладу пам'яті про мандрівку і, власне, назвою накладеного спогаду за каталогом фірми «Рекол» — «Синє небо над Марсом».

У ролях[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • У кінці фільму, запустивши реактора, Квейд та Мелина вилітають в отвір (од випадкового пострілу) на відкриту поверхню Марсу, де ще бракує атмосфери. В часі не менш ніж 5 хвилин персонажі б'ються в корчах, задихаючись, із вилізлими з очниць очима. Коли повітря нарешті заповнює Марс, герої дивом відхекуються та повертаються до нормального стану, заразом на їхніх обличчах і очах — жодного сліду пережитого фізичного стану.
  • Найцікавішим та дуже реалістичним спецефектом фільму є мить, коли Квейда показано великим планом у вікні вагону відкритої гілки марсіянського метрополітену. Відтак створено ефект камери, що віддаляється од вікна й поступово показує сам потяг у русі, на тлі червоної панорами Марсу.

Примітки[ред.ред. код]

Посилки[ред.ред. код]