Південний машинобудівний завод

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Південний машинобудівний завод
Державне підприємство «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. А.М. Макарова»
Організаційно-правова форма господарюваннядержавне підприємство
Галузьмашинобудування і аерокосмічне підприємство
Засновано21 липня 1944
Штаб-квартираУкраїна Україна, м. Дніпро
Ключові особиСергій Войт (директор)
Продукціяракетно-космічна техніка, трактори, тролейбуси, трамваї, вітроенергетичні установки та ін.
Співробітники6 300
Холдингова компаніяДержавне космічне агентство України
Код ЄДРПОУ14308368
yuzhmash.com
CMNS: Південний машинобудівний завод у Вікісховищі

Державне підприємство «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова» (Південний машинобудівний завод, Південмаш, ВО ПМЗ) — провідне українське підприємство із виробництва ракетно-космічної техніки та технологій оборонного, наукового та народногосподарського призначення в місті Дніпрі. Виробляє найекологічніші[джерело?] ракети-носії у світі. За їх допомогою у космос відправляють комерційні вантажі у рамках міжнародного проекту «Морський старт»[1].

Виробництво

У виробництві поєднані технології, що об'єднують металургійну, металообробну, збирально-зварювальну, інструментальну галузі виробництва.

Продукція

  • Серійне виробництво супутників та космічних систем «Зеніт» — ракетно-космічний комплекс для виводу на орбіту корисного вантажу вагою до 12 т.
  • Міжнародна програма «Морський старт». у рамках програми здійснено 28 успішних запусків ракети-носія «Зеніт-3SL» із закордонними комерційними супутниками.
  • Трактори з маркою ЮМЗ відомі в 11 країнах світу.
  • Тролейбуси розробки КБ «Південне» для внутрішнього і зовнішнього ринків.
  • Виготовляються трамваї за конструкторсько-технічною документацією СП «Татра-Юг».
  • Автоматизовані лінії для виробництва маргарину, майонезу, обладнання для м'ясопереробної продукції та інше.
  • За ліцензією фірми «Windpower» виробляється вітротурбіна з горизонтальним ротором USM 56 100 потужністю 110 кВт.
  • За ліцензією німецької фірми «Dutzi» на виробництві почате виготовлення ґрунтооброблювальної машини, що агрегується з трактором потужністю 220 — 250 к.с.
  • 120-метрова сівалка з централізованим дозуванням.
  • Шасі для літаків розробки АНТК імені Олега Антонова: Ан-140 та Ан-148

Сьогодні в складі «Південмашу» 86 цехів та 82 відділи, де працюють близько 6 300 чоловік. За шість місяців 2011 року вироблено промислової продукції на суму понад 135 мільйонів гривень, що становить понад 128 відсотків до відповідного періоду минулого року.

Також, окрім ракет, завод випускав тролейбуси ЮМЗ-Т1, ЮМЗ-Т2 та ЮМЗ Е186; автобус А186; трактори ЮМЗ-6, ЮМЗ 8040.2, ЮМЗ 8244.2, ЮМЗ 8080.

Історія

Підприємство було утворено 21 липня 1944 року як автомобілебудівний завод — Дніпропетровський автомобільний завод (ДАЗ).[2]

У 1951 році завод був перепрофільований на серійний випуск ракет Р-1, Р-2 та Р-5 розробки Сергія Корольова. З 1954 року розпочав виробництво балістичних ракет стратегічного призначення Р-12, Р-16, Р-36 тощо розробки КБ «Південне» під керівництвом Михайла Янгеля. Починаючи з 60-х років ВО ПМЗ, крім бойових ракет стає виробником ряду унікальних космічних носіїв, а також космічних апаратів.

Завдяки Дніпропетровському проектному інституту Південмаш став основною ракетно-космічної галузі СРСР, брав участь у найбільших і найсучасніших на той час проектах космічної галузі. Це відбувалось за активної участі спочатку головного інженера (1956—1960), а в 1960—1985 головного директора проектного інституту Дмитра Ярмольчука.

14 серпня 2017 року[3] у статті американського видання New York Times було висловлено припущення, що двигуни північнокорейських ракет вироблені на українському підприємстві «Південмаш», яке начебто грунтувалося на дослідженні Майкла Еллемана.[4] Пізніше дослідник опублікував спростування такого твердження.[5] Висновком дослідження насправді було те, що різкий прогрес ракетобудування КНДР пояснюється імпортом технологій, а враховуючи те, що ракетний двигун на рідкому паливі, використаний КНДР, базується на радянських двигунах РД-250, розроблених російським підприємством «Енергомаш», і був модифікований для виконання ролі стартового ракетного двигуна у північнокорейських ракетах Hwasong-12 та Hwasong-14, то такий імпорт найімовірніше відбувся з пострадянського простору.[6] Марія Буджерин, дослідник Belfer Center, Harvard's Kennedy School та Андрій Жалко-Титаренко, колишній віце-президент SpacePort у статті для Atlantic Council спростовують можливість причетності українського підприємства до північнокорейської ракетної програми.[7] Президент України Петро Порошенко ініціював розслідування щодо можливого постачання ракетних двигунів до КНДР.[8] Подібне розслідування можливо буде проведене ООН.[9]

Директори заводу

Переговори керівництва України та Росії на Південмаші, 2001

Див. також

Примітки

  1. 20 маловідомих фактів про Україну на УП
  2. Південмаш, машинобудівний завод - Техніка і промисловість - Енциклопедія - Електронна бібліотека України. uateka.com. Процитовано 17 вересня 2019.
  3. КБ Южное подозревают в передаче двигателей для ракет-носителей боеголовок КНДР. yuzhnoye.com.ua. Процитовано 22 серпня 2019.
  4. Зануда, Анастасія (16 серпня 2017). Що нам відомо про "українські двигуни" у КНДР?. BBC Україна (en-GB) . Процитовано 12 грудня 2017.
  5. Скандал з двигунами для ракет КНДР: автор доповіді дав пояснення по Україні. Апостроф (укр.). Процитовано 12 грудня 2017.
  6. Зануда, Анастасія (16 серпня 2017). Що нам відомо про "українські двигуни" у КНДР?. BBC Україна (en-GB) . Процитовано 12 грудня 2017.
  7. Америки, Голос. Ось чому двигуни ракет КНДР не з України - докладно з Atlantic Council. VOA (укр.). Процитовано 12 грудня 2017.
  8. (www.dw.com), Deutsche Welle. Порошенко ініціював розслідування щодо можливого постачання ракетних двигунів до КНДР | Новини — актуальні повідомлення про події в світі | DW | 16.08.2017. DW.COM (укр.). Процитовано 12 грудня 2017.
  9. (www.dw.com), Deutsche Welle. Эксперт SIPRI: Возможные поставки ракетных двигателей в КНДР изучит ООН | Россия и россияне: взгляд из Европы | DW | 18.08.2017. DW.COM (рос.). Процитовано 12 грудня 2017.

Посилання