Чернігівський автозавод

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
ПрАТ "Чернігівський автозавод"
Попередник(и) "Чернігівавтодеталь"
Заснування 2003 рік
Штаб-квартира Україна Україна, 14007, Чернігів, проспект Миру 312
Ключові особи Валерій Купцов, голова правління[1]
Галузь автомобілебудування
Продукція Виробництво автомобільного транспорту
Капітальний ремонт вантажних
легкових автомобілів та автобусів Роздрібна торгівля автомобілями
Виторг 232,3 млн грн. (2008)[2]
Чистий прибуток 1,1 млн грн. (2008)[2]
Активи 138,9 млн грн. (2008)[2]
Власний капітал 5,2 млн грн. (2008)[2]
Співробітники 511 (2006)[2]
Холдингова компанія Корпорація «Еталон»

ПрАТ «Чернігівський автозавод» (ЧАЗ) — одне з наймолодших українських автобусобудівних підприємств України, розташоване в місті Чернігів, проспект Миру, 312[3]

Історія[ред.ред. код]

«Чернігівський автозавод» — підприємство зовсім молоде (перший автобус 10.09.2003 р.), хоча має давній родовід. Автобусне підприємство було створено на базі прославленого підприємства «Чернігівавтодеталь», яке в 70-80-х роках випускало автобуси «Черніговець», а наприкінці 90-х було одним з найбільших збирачів автомобілів ГАЗ в Україні. Але основний профіль чернігівських автобудівників — це карданні вали та інші автозапчастини. Про успіхи на цьому поприщі свідчить навіть той факт, що в 90-х роках Чернігівські вали за допомогою барона фон Натузіуса поставлялися навіть на Volkswagen Group.

Зараз «Чернігівавтодеталь» входить до складу багатопрофільної корпорації «Еталон», яка зробила бізнес з виробництва автобусів одним із пріоритетних. Як повідомив Президент Корпорації «Еталон» Володимир Бутко, до складу корпорації входить:

  • «Чернігівавтодеталь»
  • «Бориспільський автозавод» (БАЗ) с. Проліски
  • «Чернігівський автозавод» (ЧАЗ)
  • «Чернігівський ковальський завод»
  • «Український кардан» (з 1-го січня займається тільки виробництвом карданних валів)
  • «Чернігівська деревообробна компанія» (виробляє невеликий сегмент деревообробної продукції)
  • «Український контейнер».

Крім того, Корпорація «Еталон» веде дуже активну будівельну діяльність: офісно-складський комплекс в м. Вишневому, бізнес-центр у Чернігові, бізнес-центр у Тернополі, експериментальний корпус у Львові. Корпорація «Еталон» інвестувала в 2006 році в розвиток своїх проектів близько 40-50 млн. Ключовим об'єктом стало будівництво нового кузовного цеху на ЧАЗі.

Як роблять автобуси на ЧАЗі[ред.ред. код]

Контора підприємства

Чернігівський автозавод займає 14 га, з 46 га, на яких знаходиться «Чернігівавтодеталь». Перший автобус з конвеєра ЧАЗа зійшов 19 вересня 2003 року. Виробничі площі займають близько 18 тис. м². Технологія, за якою на ЧАЗі будують автобуси, досить традиційна, хоча і має свою специфіку. Зараз в Чернігові випускають такі види автобусів: БАЗ-2215 «Дельфін» на шасі ГАЗ-3302, БАЗ-А079 на шасі індійської «Тата», ЧАЗ-А074 «Чорнобривець» та ЧАЗ-А083.10 «Мак» на китайському шасі FAW.

Відповідно, в Чернігів приходять шасі, на базі яких потім створюють автобуси. Володимир Бутко відзначає, що для «Дельфінів» вони змушені купувати не автобусне шасі, а фактично готову «Газель» у виконанні шасі, зрізати з неї кабіну і лише потім приступати до виробництва автобусів.

У новому кузовному цеху готується автобусний каркас, до того ж він дозволяє будувати каркаси під будь-які типи автобусів, аж до двоповерхових. Ця інвестиція дозволить ЧАЗу приступити до освоєння виробництва моделей середнього та великого класів.

Кузов автобуса перевантажують на візки і відправляють в малярний цех, де він набуває свій остаточний вигляд. Потім його шлях лежить в складальний цех. У «збірці» на конвеєрної лінії народжується вже готовий автобус, який після випробувань надходить на склад готової продукцію. В березні 2007 року з конвеєра ЧАЗ зійшов 2000-й автобус БАЗ-22154 «Дельфін», який був переданий замовнику.

У 2010 році підприємство приступило до виробництва першого чернігівського тролейбуса. У 2011 році, до Дня Незалежності — підприємство виготовило першу одиницю, з назвою БКМ-321 і передало його місту.[4]

Продукція, що виготовляється заводом
BAZ Delfin.jpg
ЧАЗ-А074.JPG
Dokuchaevsk 003.jpg
BAZ-А081.11.jpg
482 Cherhihiv 2013.jpg
маршрутка ЧАЗ-2215 "Дельфін" автобус ЧАЗ-А074 "Чорнобривець" автобус ЧАЗ-А079 "Пролісок" автобус ЧАЗ-А081.10 "Волошка" тролейбус Еталон-БКМ 321

Меценатство[ред.ред. код]

Відзначимо той факт, що Корпорація «Еталон» зарекомендувала себе в Чернігові не тільки як потужний інвестор, а й як партнер міської влади. На засоби «Еталон» у Чернігові побудують кілька об'єктів соціальної сфери, а під час урочистостей медичних закладів міста було передано 4 автобуси «Швидкої допомоги» та 6 легкових автомобілів.

Перспективи[ред.ред. код]

З появою нового виробничого комплексу, ЧАЗ вийде на щомісячний випуск 150 автобусів. За словами Володимира Бутка, у 2007 році на ЧАЗі випустять понад 1800 автобусів. Чернігову відведена роль виробничого майданчика нової моделі ЧАЗ-А074, чиє виробництво стартує вже у березні. У 2007 році має розпочатися виробництво і моделі середнього класу А142 в с. Проліски.

Складальний проект «Еталон» (на території «Брянського ремзаводу») у Росії в Брянську, за словами Володимира Бутка, себе вичерпав і ведуться пошуки ділянки чи підприємства, де б «Еталон» змогла самостійно побудувати складальне виробництво.

«Еталон» має намір не тільки займатися виробництвом, а й інвестувати кошти у створення власної школи автобусобудування. Для цих цілей у Львові створять окремий корпус для потреб науково-дослідного інституту.

Активні дії Корпорації «Еталон» вже призвели до відчутних результатів. За словами Президента Корпорації, їй вдалося досягти 43% ринку автобусів в Україні. У січні 2007 року «Еталон» зайняв 1-е місце в Україні, відтіснивши «Богдан» і ПАЗ.[5]

Діяльність за 2014 рік[ред.ред. код]

Протягом 2014 року Чернігівським автозаводом було випущено 340 автобусів із 440, що були випущені корпорацією "Еталон". Було оновлено модельний ряд автобусом А08129 «Троянда». Цей новий автобус відповідає стандарту Євро-5. Машина буде їздити на газу, за одну поїздку долаючи до 360 км.[1]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]