Очікує на перевірку

Північний флот Росії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Північний флот ВМФ Росії)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Північний флот ВМФ ВС Росії
Велика емблема Північного флоту
ВМФ Росії
На службіз 11 травня 1937 року[1]
НалежністьМіністерство оборони Російської Федерації
ВидВійськово-морський флот Російської Федерації
Типвійськово-морський флот
Гарнізон/ШтабСєвєроморск (морська база)d
НагородиОрден Червоного Прапора
Командування
Командувач Північним флотомадмірал Владімір Корольов
рос. адмирал Владимир Королёв[2]

Медіафайли на Вікісховищі

Червонопра́порний Півні́чний флот (рос. Краснознамённый Северный флот) — оперативно-стратегічне об'єднання Військово-морського флоту Росії на Північно-Льодовитому (Баренцове, Біле, Норвезьке й Гренландське моря) та Атлантичному океанах.

З 2014 року Північний флот є п'ятим військовим округом ЗС Росії — Об'єднаним стратегічним командуванням «Північний флот», окрім морського простору у зону відповідальності якого входять чотири суб'єкти РФ.[3][4]

Головна база флоту — ЗАТО Сєвєроморськ.

Основні ударні сили Північного флоту складають атомні ракетні і торпедні підводні човни, ракетоносна й протичовнова авіація, ракетні, авіаносні й протичовнові кораблі. Особливістю Північного флоту є єдиний в Росії важкий авіаносний крейсер «Адмірал флоту Радянського Союзу Кузнєцов» з полком палубної авіації та флагман флоту «Петро Великий».

Історія

[ред. | ред. код]

За Російської імперії

[ред. | ред. код]

15 (26) березня 1733 року на підставі Указу «про приведення флоту в належний добрий і надійний порядок» для «кращої користі й безпеки держави» було створено Архангельський військовий порт, командиром якого було призначено контр-адмірала Петра Бредаля. З побудованих в Архангельську кораблів була сформована ескадра, що плавала Білим морем та вздовж узбережжя Кольського півострова.

У 1896 року Державна Рада асигнувала кошти на спорудження порту на Мурмані. 24 червня 1899 року засновано місто Олександровськ (тепер Полярний), що розташоване при Катеринінській гавані.

Катеринінська гавань була одним з районів базування кораблів Флотилії Північного Льодовитого океану, створеної 19 червня (2 липня) 1916 року наказом Морського Міністра № 333, для охорони морських шляхів на Півночі Росії.

Флотилія Північного Льодовитого океану мала бази в Олександровську (Полярний), Романові-на-Мурмані (Мурманськ), Йоканьзі та Архангельську.

За СРСР

[ред. | ред. код]

У 1933 року Радянський Уряд, через важливість Північного театру для оборони морських кордонів СРСР, прийняв постанову про переведення частини кораблів з Балтійського моря для створення на півночі регулярного об'єднання Військово-Морських Сил. 1 червня 1933 був виданий циркуляр Начальника штабу РСЧА про формування Північної військової флотилії. 11 травня 1937 флотилія була перетворена на Північний флот.

До початку німецько-радянської війни Північний флот складався з бригади підводних човнів у складі 15 одиниць й 5 дивізіонів надводних кораблів з 33 одиниць (8 ескадрених міноносців, 7 сторожових кораблів, 2 тральщиків, 15 сторожових катерів й 1 мінний загороджувач). ВПС Північного флоту у складі 2-х авіаційних полків й однієї авіаційної ескадрильї мали 116 літаків.

За німецько-радянської війни кораблі й авіація Північного флоту забезпечили переходи 76 конвоїв з 1463 транспортами та 1152 військовими кораблями супроводу по Ленд-лізу з Америки. З внутрішніх комунікацій Північного Льодовитого океану було проведено 1548 конвоїв.

Силами флоту за німецько-радянської війни знищено 628 та пошкоджено 237 бойових та транспортних кораблів противника загальним тонажем понад 1 мільйон тон, та 1308 літаків. За бойові заслуги в роки війни 12 бойових кораблів, частин і з'єднань флоту були удостоєні звання гвардійських, 47 нагороджені орденами, 14-ом присвоєні почесні найменування. 48 тисяч матросів, старшин, сержантів і офіцерів нагороджені орденами і медалями, 85-ти з них присвоєно звання Героя Радянського Союзу, з них троє — Борис Сафонов, Олександр Шабалін і Віктор Лєонов — відзначені званням Героя Радянського Союзу двічі.

У липні 1958 року в склад флоту увійшов перший радянський атомний підводний човен К-3 «Ленінський комсомол», що здійснив у 1962 році похід під кригою Північного Льодовитого океану до Північного полюса.

У вересні 1963 року, вперше в СРСР у географічній точці Північного полюса зробив спливання атомний підводний човен «К-181».

За Російської федерації

[ред. | ред. код]

12 серпня 2000 року під час військових навчань у Норвезькому морі затонув підводний човен «Курськ».

У 2010 році, поряд з Балтійським флотом, 1-им Командуванням ВПС і ППО, Московським й Ленінградським військовими округами Північний флот увійшов до складу створеного Західного військового округу.

Наказом Головнокомандувача ВМФ РФ від 25 травня 2014 року Роком створення Північного флоту Росії визначено 1733 рік, а річним святом — 1 червня.

Проте у листопаді 2014 року на основі Північного флоту було створено п'яте стратегічне командування — «Північ» й Північний флот став п'ятим військовим округом ЗС Росії. Відповідно до Указу Президента Російської Федерації, з 15 грудня 2014 року Північний флот виведено зі складу Західного військового округу. Управління ПнФ переформовано на об'єднане стратегічне командування.

30 військових Північного флоту були удостоєні звання — Герой РФ.

Зона відповідальності

[ред. | ред. код]

Північний флот діє у різних районах Світового океану, — здійснено бойові походи в Атлантичний, Тихий та Індійський (включно з Аденською затокою) океани та Середземне море.

Стратегічним стримуванням США та країн НАТО є походи ракетних підводних човнів Північного флоту бойового патрулювання і бойового чергування.

Триває освоєння і вивчення Арктичного військового театру. Стала повсякденною практикою походи кораблів Північного флоту на архіпелаг Новосибірських островів, Нову Землю й архіпелаг Землі Франца-Йосипа. Удосконалюється система військової інфраструктури на арктичних островах.

Триває освоєння нової техніки, в тому числі для інших флотів. Підводні човни «Юрій Долгорукий» й «Сєвєродвінськ», «Олександр Невський» та «Ростов-на-Дону», надводні кораблі «Адмірал Григорович» і «Адмірал Ессен» пройшли підготовку в суворих умовах Російської Півночі останнього часу.

Об'єднане стратегічне командування «Північ»

[ред. | ред. код]
ОСК «Північ» позначено синім кольором

ОСК «Північ» існує з листопада 2014 року на основі Північного флоту й являє собою 5-й військовий округ ЗС Росії, у зону відповідальності якого входять 4 суб'єкта РФ: Мурманська і Архангельська області, Республіка Комі і Ненецький автономний округ.[3][4]

Штаб Північного флоту — в/ч 62720. 184600, у Сєвєроморську Мурманська область.

У складі флоту Біломорська військово-морська база.

Війська берегової оборони

[ред. | ред. код]

ВПС і ППО ОСК «Північ»

[ред. | ред. код]

Для ОСК «Північ» створена окрема 45-та армія ВПС і ППО. 2018 року Північний флот відновив повітряне патрулювання Арктики. У лютому 2019 року стало відомо, що будуть розгорнути 2 ескадрильї винищувачів-перехоплювачів МіГ-31 в Мурманської області[5].

Морська авіація Північного флоту

[ред. | ред. код]
  • 279-й окремий корабельний винищувальний авіаційний полк імені двічі Героя Радянського Союзу Б. Ф. Сафонова (Сєвєроморськ-3). Склад: 2 ескадрильї Су-33 (22 літаки), 1 ескадрилья Су-25УТГ (4 ​​літаки), 1 ескадрилья МіГ-29К / КУБ;
  • 7050-та авіаційна Кіркенеська Червонопрапорна база (Сєвєроморськ-1). Склад: Ан-12 (2 літаки), Ан-24 / Ан-26 (4 літаки), Іл-18 (2 літаки), Іл-38 (8 літаків), Ка-27 / Ка-29 / Ка-32 (34 вертольота), Мі-8 (2 вертольоти):
    • 2-га авіагрупа 7050-ї авіабази Кіпелово. Склад: 12 Ту-142;
    • 3-тя авіагрупа 7050-ї авіабази Остафьєво. Склад: Ан-24 / Ан-26 (7 літаків), Ан-72 (8 літаків), Ан-12 (? Шт.), Ан-140-100 (1 літак).

Надводний флот

[ред. | ред. код]

43-я дивізія ракетних кораблів (штаб і база — Сєвєроморськ)

Тип Бортовий номер Найменування У складі флоту Стан Примітки
Авіаносні крейсери
важкий авіаносний крейсер проєкту 1143.5
063
«Адмірал флоту Радянського Союзу Кузнєцов»
«Адмирал флота Советского Союза Кузнецов»
з 25 грудня 1990 року[6]
в строю
Крейсери
важкий атомний ракетний крейсер проєкту 1144.2
099
«Петро Великий»
«Пётр Великий»
з 19 квітня 1998 року[7]
в строю
важкий атомний ракетний крейсер проєкту 1144.2
080
«Адмірал Нахімов»
«Адмирал Нахимов»
з 30 грудня 1988 року[7]
в ремонті
ракетний крейсер проєкту 1164
055
«Маршал Устінов»
«Маршал Устинов»
з 15 вересня 1986 року[8]
в ремонті
Ескадрені міноносці
ескадрений міноносець проєкту 956
434
«Адмірал Ушаков»
«Адмирал Ушаков»
з 30 грудня 1993 року[9]
в строю
ескадрений міноносець проєкту 956
406
«Грємящій»
«Гремящий»
з 25 червня 1991 року[9]
в резерві

Кольська флотилія різнорідних сил (база — Полярний)

Підводний флот

[ред. | ред. код]

Склад

[ред. | ред. код]
  • Штаб у Гаджиєво;
  • 11-та дивізія підводних човнів (губа Велика Лопаткіна, Західна Ліца; штаб — Заозерськ). Склад: Б-388 «Петрозаводськ», Б-138 «Обнінськ», K-560 «Северодвинск», K-119 «Воронеж», K-266 «Орел», K-410 «Смоленськ»;
  • 18-та дивізія підводних човнів (губа Нерпічьє, Західна Ліца). Склад: TK-17 «Архангельськ», TK-20 «Северсталь», TK 208 «Дмитро Донський»;
  • 31-ша дивізія підводних човнів (губа Сайда, бухта Ягельна);
  • 160-й загін спеціального призначення з боротьби з підводними диверсійними силами та засобами (ОСпП ПДСС, в/ч 09619, губа Велика Лопаткіна, Західна Ліца).

Командувачі Підводними силами

[ред. | ред. код]
  • Воложинський Андрій Ольгертовіч (10.02. — 07.2010) в. о.
  • Мухаметшин Ігор Темірбулатовіч (07.2010 — 04.2012)
  • Герой Росії Моїсеєв Олександр Олексійович (04.2012 — 04.2016)
  • Гришечкін Володимир Володимирович (04.2016 — 11.2017)
  • Рекіш Сергій Григорович (12.2017 — 08.2018)
  • Романов Аркадій Юрійович (08.2018 — 10.2021)
Тип Бортовий номер Найменування У складі флоту Стан Примітки
Атомні підводні човни
атомний підводний човен проєкту 671РТМК
немає
Б-448 «Тамбов» з 24 вересня 1992 року[10]
в строю
атомний підводний човен проєкту 671РТМК
немає
Б-414 «Данило Московскій»
«Даниил Московский»
з 30 грудня 1990 року[10]
в строю
атомний підводний човен проєкту 945А
немає
Б-336 «Псков» з 14 грудня 1993 року[11]
в строю
атомний підводний човен проєкту 945А
немає
Б-534 «Нижний Новгород»
«Ніжній Новгород»
з 26 грудня 1990 року[11]
в строю
атомний підводний човен проєкту 945
немає
Б-276 «Кострома» з 27 жовтня 1987 року[11]
в строю
  • 11-а дивізія підводних човнів (база — Заозерськ)
Тип Бортовий номер Найменування У складі флоту Стан Примітки
Атомні підводні човни
атомний підводний човен проєкту 671РТМК
немає
Б-138 «Обнінск»
«Обнинск»
з 30 грудня 1990 року[10]
в ремонті
атомний підводний човен проєкту 671РТМК
немає
Б-388 «Пєтрозаводск»
«Петрозаводск»
з 30 листопада 1988 року[10]
в строю
Атомні підводні човни з крилатими ракетами
підводний човен проєкту 949А
немає
К-266 «Орьол»
«Орёл»
з 30 грудня 1992 року[12]
в ремонті
підводний човен проєкту 949А
немає
К-410 «Смолєнск»
«Смоленск»
з 22 грудня 1990 року[12]
в строю
підводний човен проєкту 949А
немає
К-119 «Воронєж»
«Воронеж»
з 29 грудня 1989 року[12]
в строю

12-я ескадра підводних човнів (штаб — Гаджиєво)

  • 18-а дивізія підводних човнів (база — губа Нерпічья)
  • 24-а дивізія підводних човнів (база — губа Ягельна)
  • 31-а дивізія підводних човнів (база — губа Ягельна)
  • 29-я окрема бригада підводних човнів (база — губа Оленяча)

Загиблі в мирний час

[ред. | ред. код]

В процесі навчань ударний підводний човен «Курськ» загинув в результаті низької бойової підготовки і непрофесійних дій командування флотом та безпосередньо екіпажу. Загинули 198 моряків.

Командувачі

[ред. | ред. код]

Командувачі Північної військової флотилії

[ред. | ред. код]
  • З. А. Закупне (29.05.1933 — 13.03.1935)
  • К. І. Душенов (13.03.1935 — 11.05.1937)

Командувачі Північним флотом

[ред. | ред. код]
  • Костянтин Іванович Душенов (11.05.1937 — 28.05.1938) — флагман 1-го рангу.
  • Валентин Петрович Дрозд (28.05.1938 — 26.07.1940) — флагман 2-го рангу, з 1940 контр-адмірал.
  • Арсеній Григорович Головко (26.07.1940 — 4.08.1946) — контр-адмірал, з 1941 віце-адмірал, з 1944 адмірал.
  • Василь Іванович Платонов (4.08.1946 — 23.04.1952) — віце-адмірал, з 1951 адмірал.
  • Андрій Трохимович Чабаненко (23.04.1952 — 28.02.1962) — віце-адмірал, з 1953 адмірал.
  • Володимир Опанасович Касатонов (28.02.1962 — 2.06.1964) — адмірал.
  • Семен Михайлович Лобов (2.06.1964 — 3.05.1972) — віце-адмірал, з 1965 адмірал, з 1970 адмірал флоту.
  • Георгій Михайлович Єгоров (3.05.1972 — 1.07.1977) — адмірал, з 1973 адмірал флоту.
  • Володимир Миколайович Чернавін (1.07.1977 — 16.12.1981) — віце-адмірал, з 1978 адмірал.
  • Аркадій Петрович Михайловський (16.12.1981 — 25.02.1985) — адмірал.
  • Іван Матвійович Капітанець (25.02.1985 — 19.03.1988) — адмірал.
  • Громов Фелікс Миколайович (19.03.1988 — 14.03.1992) — віце-адмірал, з 1988 адмірал.
  • Єрофєєв Олег Олександрович (14.03.1992 — 29.01.1999) — віце-адмірал, з 1992 адмірал.
  • В'ячеслав Олексійович Попов (29.01.1999 — 1.12.2001) — віце-адмірал, з 1999 адмірал.
  • Геннадій Олександрович Сучков (5.12.2001 — відсторонений 11.09.2003, звільнений з посади 29.05.2004) — віце-адмірал, з 2002 адмірал
  • Сергій Вікторович Симоненко (т.в.о. з 11.09.2003 по 29.05.2004) — віце-адмірал
  • Михайло Леопольдович Абрамов (29.05.2004 — 4.09.2005) — адмірал.
  • Володимир Сергійович Висоцький (26.09.2005 — 12.09.2007) — адмірал.
  • Микола Михайлович Максімов (врід з 12.09.2007, командувач з 20.11.2007 по 30.03.2011) — адмірал
  • Андрій Ольгертовіч Воложинський (врід; 30.03.2011 — 24.06.2011) — контр-адмірал
  • Володимир Іванович Корольов (24.06.2011 — 11.2015) адмірал.
  • Микола Анатолійович Євменов — (т.в.о. з 11.2015, командувач з 06.04.2016 — 08.05.2019) — адмірал
  • Олександр Олексійович Моїсеєв — (з 08.05.2019) — віце-адмірал

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Северный флот < История
  2. Командующий Северный флотом
  3. а б Создано новое стратегическое командование Российская газета, 1 декабря 2014.
  4. а б Новости // Министерство обороны Российской Федерации
  5. В Арктике развернут две эскадрильи истребителей. Газета.Ru (рос.). Процитовано 28 січня 2020.
  6. Тяжелые авианесущие крейсера, Проект 11435, Проект 11436
  7. а б Тяжелые атомные ракетные крейсера, Проект 1144, шифр «Орлан», Проект 11442
  8. Ракетные крейсера Проект 1164, шифр «Атлант», Проект 11641
  9. а б Эскадренные миноносцы Проект 956, шифр «Сарыч», Проект 956Э, Проект 956ЭМ
  10. а б в г Крейсерские подводные лодки Проект 671РТМ, шифр «Щука», Проект 671РТМК, шифр «Щука»
  11. а б в Крейсерские подводные лодки Проект 945, шифр «Барракуда», Проект 945А, шифр «Кондор», Проект 945АБ, шифр «Марс»
  12. а б в Крейсерские подводные лодки Проект 949, шифр «Гранит», Проект 949А, шифр «Антей», Проект 949У, шифр «Атлант»

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]