Гренландське море

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гренландське море
Norwegian Sea map uk.svg
Площа 1195000 км²
Найбільша глибина 5527 м
Середня глибина 1641 м
Об'єм 1747250 км³
Commons-logo.svg Гренландське море у Вікісховищі

Гренландське море — частина Північного Льодовитого океану, що розташована між Гренландією, Ісландією, Шпіцбергеном та островом Ян-Маєн.

Межі моря[ред.ред. код]

Рельєф морського дна

Міжнародна Гідрографічна Організація так визначає межі Гренландського моря:

  • На півночі: лінія, проведена від північної точки Шпіцбергена до північної точки Гренландії.
  • На сході: західне узбережжя Шпіцбергена.
  • На південному сході: лінія, проведена від південної точки острова Західний Шпіцберген до північної точки острова Ян-Маєн, потім західним берегом останнього до його найпівденнішої точки, а звідти — лінія, проведена до крайньої точки мису Герпіг (найсхідніша точка Ісландії).
  • На південному заході: лінія, проведена від мису Стромнесс (північно-західне закінчення Ісландії) до мису Нансена в Гренландії.
  • На заході: східне та північно-східне узберіжжя Гренландії від мису Нансена до найпівнічнішої точки Гренландії.

Загальна площа моря близько 1 195 000 км², середня глибина 1641 метр, найбільша глибина — 5527 метрів.

Клімат[ред.ред. код]

Північна й центральна частина акваторії моря лежить в арктичному кліматичному поясі, південна — в субарктичному[1]. Тут цілий рік переважає полярна повітряна маса. Льодовий покрив цілорічний. Низькі температури повітря цілий рік. Атмосферних опадів випадає недостатньо. Порівняно м'яка зима і холодне літо[2]. На північ від Ісландії влітку переважають помірні повітряні маси, взимку — полярні. Чітко відстежується сезонна зміна переважаючих вітрів. Досить великі річні амплітуди температури повітря. Зустрічається багато морської криги. Прохолодне сире літо з частими туманами; досить вітряна волога зима[2].

Середня температура води влітку від 0 °C до +6 °C, взимку від −2 °C до +1 °C. Солоність 32-34 (звичайно взимку вища, що зумовлено утворенням опрісненого льоду).

Центральна та північна частини Гренландського моря щільно насичені плаваючими криговими полями, а взимку вкриваються суцільною кригою, що практично унеможливлює судноплавство.

Біологія[ред.ред. код]

Акваторія моря поділяється на 2 морських екорегіони арктичної морської зоогеографічної провінції: західногренландський шельф, східне і північне узбережжя Ісландії[3]. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до арктичної циркумполярної області арктичної зони[4].

У Гренландському морі добре розвинуті планктон та бентос, завдяки чому воно забезпечує харчуванням різноманітну морську фауну. Ссавці в цьому морі представлені кількома видами китів (в першу чергу — гренландський кит), дельфінів (белуха), гренландським тюленем.

З промислових риб виловлюється тріска, оселедець, морський окунь (Sebastes marinus), палтус чорний.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  2. а б (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  3. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
  4. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.

Посилання[ред.ред. код]