Романів (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Романів
Романів
Романів на мапі  Житомирської області. Романівський район виділено
Романів на мапі Житомирської області. Романівський район виділено
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Романівський район
Рада Романівська селищна рада
Код КОАТУУ: 1821455100
Основні дані
Засноване 1471
Колишня назва Дзержинськ
Магдебурзьке право 1817
Статус з 10 грудня 1923 року
Площа 74 км²
Населення 7800 (01.11.2011)[1]
Густота 104,5 осіб/км²
Поштовий індекс 13001, 13002, 13003, 13004 та 13005
Телефонний код +380 4146
Географічні координати 50°09′06″ пн. ш. 27°56′21″ сх. д. / 50.15167° пн. ш. 27.93917° сх. д. / 50.15167; 27.93917Координати: 50°09′06″ пн. ш. 27°56′21″ сх. д. / 50.15167° пн. ш. 27.93917° сх. д. / 50.15167; 27.93917
Висота над рівнем моря 238 м
Водойма Річка Лісна, струмок Виспа та струмок Підлісна
Відстань
Найближча залізнична станція: Разіне
До станції: 11 км
До обл. центру:
 - залізницею: 116 км
 - автошляхами: 67 км
Селищна влада
Адреса 13002, Житомирська обл., смт Романів, вул. Т. Шевченка, 3а
Голова селищної ради Василь Васильович Білінець[2]
Веб-сторінка http://
Карта
Романів is located in Україна
Романів
Романів
Романів is located in Житомирська область
Романів
Романів

Commons-logo.svg Романів у Вікісховищі

Рома́нів1933 по 2003 роки — Дзержинськ) — селище міського типу в Україні, районний центр Романівського району Житомирської області. Є одним з найбільших селищ міського типу і взагалі населених пунктів (13-й населений пункт за кількістю мешканців) у Житомирській області. Розташоване приблизно за 11 км від залізничної станції Разіне на лінії Шепетівка — Бердичів та за 70 км від обласного центру — міста Житомира.

Назва[ред.ред. код]

Історія містечка засвідчує такі колишні назви поселення — Колуково (поселення, яке ніби то знаходилось у давнину поблизу сучасного Романова), Романів (названий в честь батька Данила Романовича Галицького — Романа Галицького), Дзержинськ (прокомуністична назва з 1933 по 2003 рік) і знову райцентр отримує назву Романів.

Демографія[ред.ред. код]

Таблиця демографії
1925 1939 1945 1974 1990 2001 2008 2011
2 901 7 127 4 000 7 930 8 385 8 262 (за всеукр. переписом насел.) 8 126 майже 8 000 (за статист. данними)
В період з 1925 по 2010 рік (тис. ос.)

Історія[ред.ред. код]

Древній Романів виник задовго до того як став згадуватися в письмових джерелах. Першим документом, в якому згадується Романів, є Литовська метрика XV ст.. З цього документу черпаємо повну інформацію щодо населення Романова, занять його жителів та розміру податків, які сплачували жителі Романова на утримання Житомирського замку. Основними заняттями були: землеробство, скотарство, бортництво і т. д. . Територія сучасного Романова і прилеглих сіл ще в глибоку давнину була заселена слов'янськими плем'ям деревлян. Засноване в 1471 році. Історія містечка пов'язане з польськими графськими родинами Ілінських та Стецьких.

Палац Ілінських - згорів зимою 1877 року.

На початку 16 століття в Романові налічувалося 18 дворів данників і тяглових та два слуги. У 1505 році король польський та великий князь литовський Олександр Ягеллончик подарував це село намісникові Житомирського повіту Дмитру Олександровичу. Селяни стали кріпаками цього пана, відбували панщину стільки днів, скільки вимагав землевласник, і сплачували йому грошову і натуральну ренти «сорок ведер меду пресного, а двадцять лисиц»

З другої половини 16 століття Романів належав князям Острозьким і був приписаний до їхнього Чуднівського замку.

У 1817 році Романів отримав Магдебурзьке право, за яким міста звільнялися від управління і суду феодала. Воно закріплювало права міських станів — купців, міщан, ремісників. Було юридичним виявом успіхів міського населення у боротьбі проти феодалів.

Встановлювало порядок виборів і функції органів міського самоуправління, суду, купецьких об'єднань, цехів, регулювало питання торгівлі, опіки, спадкування, визначало покарання за різні види злочинів тощо. Воно узаконювало нерівність у правах, зважаючи на стать, походження, віросповідання.

В двадцяті роки XIX століття в маєтку графа Ілінського в Романові працював один з найкращих в Російській імперії оркестрів рогової музики під керівництвом Сили Кареліна[3]. Статус селища міського типу з 1923 року. У радянські часи називався Дзержинськ. У 2003 році відновлена колишня назва.[4].

У Романові депутати селищної ради одні з перших в Житомирській області перейменували центральну вулицю на «Небесної сотні». За рішенням 37 сесії Романівської селищної ради від 6 березня 2014 вулиця Леніна отримала цю назву[5].

Промисловість[ред.ред. код]

Заводи:

Фабрики:

Історія Романівського склозаводу[ред.ред. код]

Завод заснований у 1903 році власником Романова Генріхом Стецьким. Місце для побудови підприємства було вдало вибрано тому, що місцевість була лісистою тобто скловарні печі палили спочатку дровами, поблизу знаходилися пісок та торфовища. Головне приміщення виробітку називається так і до тепер — «гута», яка має вигляд куба з вентиляційним дахом. За радянських часів біля приміщення «гути» збудували високі витяжні труби. На заводі функціонували ремонтно-механічний цех, будівельний, шліфовня, транспортна дільниця та ін. Підприємство спеціалізувалося з випуску келихів, графинів, декоративних ваз та декоративних виробів зі скла.

В 1991 році завод очолив Віктор Генріхович Куницький, при якому завод було реконструйовано та розширено територію і збудував декілька складських приміщень. 90-річний ювілей святкували всім селищем, різними гуляннями та концертами, що організовувались керівництвом заводу, працівниками районного будинку культури, гостями з Баранівки, Житомира, Києва та працівниками склозаводу. Прибутки підприємства на той час за день становили майже 91,9 млн карбованців (в оптових цінах).


Станом на 1.01.1994 на заводі працювало понад 1100 робітників з Романова та навколишніх сіл. Після розпаду СРСР завод переживав нелегкі часи, скоротилась кількість робітників. В 1995 році завод стає акціонерним товариством. Хоч і завод приносив величезні прибутки його власникам, однак заробітну плату працівникам не давали. У 2003 році робітники та мешканці відзначали сторіччя підприємства тихо із сумом і при цьому згадуючи 90-річний ювілей. Зупинився завод на 102 році існування через чвари між співвласниками та через несплату боргів за газ, енергоносіїв та ін. Свій 105-річний ювілей завод зустрів непрацюючим та тихим, що незвично для жителів Романова.

Відновив свою діяльність на початку листопада 2009 року. В цеху виробітку введено в дію дві скловарні печі.

Освіта[ред.ред. код]

  • Романівська гімназія (до 2005 р. Романівська ЗОШ І-ІІІ ст. № 1) в якій навчається 800 учнів.
  • Романівський ліцей (до 2008 р. Романівська ЗОШ І-ІІІ ст. № 2) — навчається 370 учнів.
  • Дит-садок № 1 «Сонечко»
  • Дит-садок № 2 «Берізка», (з 2009 року — Центр розвитку дитини)
  • Дит-садок № 3 (планується відновлення роботи — в мікрорайоні Склозаводу)
  • Романівський дитячий будинок-інтернат
  • Романівська школа мистецтв (музична школа)
  • Районний Будинок дитячої творчості, (станція юних техніків)

Культура[ред.ред. код]

  • Романівський районний Будинок культури (на 600 місць)
  • Клуб Романівського склозаводу
  • Романівський районний краєзнавчий музей (планується відкриття)
  • Музей скловиробів «Романівського склозаводу»
  • Центральна районна бібліотека для дорослих
  • Районна бібліотека для дітей
  • Кінотеатр(непрацюючий)
  • Центральний районний стадіон
  • ФК "Зоря-Енергія" (Романів)
  • Дитячо-юнацька спортивна школа (ДЮСШ)
  • Діє Православна Свято-Успенська Церква та Римо-Католицький Костьол Св. Станіслава

Транспорт та зв'язок[ред.ред. код]

  • Автостанція «Романів»
  • ВАТ «Романівтранс» — автотранспортне підприємство з надання пасажирських та вантажних перевезень.
  • ВАТ «Райагропромтехніка»
  • ПП Таксі тел. 22-2-22
  • Районний вузол зв'язку, (Укртелеком — Цех електрозвязку № 3 та районне відділення Укрпошти)
  • На території селища знаходжиться 2 вежі операторів мобільного зв'язку (1 — «Київстар», МТС, «Beeline», «Life», 2 — «Київстар»).

Сфера послуг та обслуговування[ред.ред. код]

  • Комунальне підприємство «Сервіс»
  • Фотостудія "VVVV"
  • Фотостудія «Фото Люкс»
  • ОСББ «Романівське» та ОСББ «Комфорт»
  • Романівський РЕМ, (ВАТ "ЕК «Житомиробленерго»)
  • Романівська ГРС «Газбуд» УЕГГ
  • Романівський районний центр зайнятості
  • Ощадбанк
  • Райффайзен банк АВАЛЬ
  • Приватбанк
  • Районна поліклініка, ЦРЛ
  • ТМО Романівська ЦРЛ
  • Романівська центральна районна аптека № 54
  • Романівська районна ветлікарня, Райуправління держветмедицини
  • Романівська районна ветаптека
  • Приватний ветпункт та декілька приватних аптек
  • Професійна пожежна частина № 26, Романівського РВ ГУ МНС України в Житомирській області

Правоохоронні органи[ред.ред. код]

  • Романівський РВ УМВС, ДАІ
  • Районна нотаріальна контора
  • Романівський районний Суд
  • Прокуратура Романівського району
  • Державна податкова інспекція Романівського району
  • Романівський міжрайонний контрольно-ревізійний відділ

Відомі люди[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  2. Список голів рад на сайті Верховної ради
  3. Див.: К. Копержинський. Театральне та музичне життя на Поділлі // Записки історично-філологічного відділу Української академії наук. Київ, 1926, кн. VII-VIII, с. 139.
  4. постанова Верховної Ради України № 1076-IV від 09.07.2003 року
  5. В селищі Житомирської області центральна вулиця вже офіційно «Небесної сотні»

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]