Развадовський Віктор Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віктор Йосипович Развадовський
Віктор Йосипович Развадовський
Віктор Йосипович Развадовський
вересня 2006 — жовтень 2006
Народився 3 червня 1959(1959-06-03) (64 роки)
Дзержинськ, Житомирська область, Українська РСР,
СРСР СРСР
Відомий як політик
Громадянство Україна Україна
Alma mater Київський університет імені Тараса Шевченка
Політична партія позапартійний
Нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден Данила Галицького
Орден Данила Галицького
Медаль Медаль «За працю і звитягу»
Медаль Медаль «За працю і звитягу»
«Хрест Слави» (МВС України)
«Хрест Слави» (МВС України)
Іменна вогнепальна зброя
Іменна вогнепальна зброя
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Верховної Ради України
Заслужений юрист України
Заслужений юрист України
Віктор Йосипович Развадовський на сайті Верховної Ради

Віктор Йосипович Развадовський (3 червня 1959(19590603)) — український політик, генерал-полковник міліції, доктор юридичних наук, професор, народний депутат України III, IV, VII, VIII скликань. Народився в смт Дзержинськ (нині — смт Романів), Житомирська область.

Освіта[ред. | ред. код]

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

  • Листопада 1977 — вересень 1987 — служба в армії.
  • Вересень 1987 — червень 1988 — державний автоінспектор.
  • Червень 1988 — лютий 1989 — інспектор.
  • Лютий — липень 1989 — старший інспектор.
  • Липень 1989 — липень 1991 — заступник начальника.
  • Липень 1991 — липень 1992 — начальник відділу дорожньо-патрульної служби.
  • Липень 1992 — березень 1995 — заступник начальника Управління ДАІ ГУМВС України в Києві.
  • Березень — липень 1995 — заступник начальника управління охорони громадського порядку ГУМВС України в Києві.
  • Липень 1995 — грудень 1996 — заступник начальника Управління ДАІ ГУМВС України в Києві.
  • Грудень 1996 — березень 1998 — заступник начальника.
  • Березень — травень 1998 — перший заступник начальника Головного управління податкової міліції Державної податкової адміністрації України.
  • Серпень — вересень 2006 — заступник директора Департаменту захисту інформації.
  • Вересень — жовтень 2006 — заступник директора Юридичного департаменту Державної податкової адміністрації України.

Парламентська діяльність[ред. | ред. код]

  • Верховна Рада України 2013
    У Верховній Раді України
    Народний депутат України 3-го скликання з березня 1998 до квітня 2002, виборчий округ № 69, Житомирська область. На час виборів — заступник начальника головного управління податкової міліції Державної податкової адміністрації України, безпартійний.
  • Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 , виборчий округ № 69, Житомирська область, самовисування.
  • Народний депутат України 7-го скликання з грудня 2012, виборчий округ № 67, Житомирська область. На час виборів — начальник Департаменту транспортної міліції МВС України, безпартійний.
  • Народний депутат України 8-го скликання з жовтня 2014, депутат по виборчому округу № 67, Житомирська область, самовисуванець. Член депутатської групи «Воля народу» до 6 грудня 2016 року. Голова підкомітету з питань кримінального процесуального законодавства та оперативно-розшукової діяльності Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
  • Був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом[1].

Звання, нагороди[ред. | ред. код]

Учасник[ред. | ред. код]

  • Учасник бойових дій в Афганістані.
  • Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Родина[ред. | ред. код]

  • Дочка Маргарита (1981).
  • Онуки Артур та Віктор.

Захоплення[ред. | ред. код]

Футбол, плавання, лижі.

Скандали[ред. | ред. код]

Голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року.[7]

Віктор Развадовський користувався[8] посвідченням ліквідатора 1 категорії, виданого іншій особі. У посвідченні постраждалого від Чорнобильської катастрофи прізвище власника змінене на прізвище екснардепа.

Після російського вторгнення в Україну 3 березня 2022 року виїхав до Польщі.[9]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кто требовал отменить статью за незаконное обогащение: список. ЛІГА.net. Процитовано 04.03.2019.
  2. Указ Президента України від 15 липня 1997 року № 645/97 «Про відзначення працівників податкової системи України»
  3. Указ Президента України від 14 лютого 2014 року № 78/2014 «Про присвоєння спеціального та військового звань»
  4. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 травня 2004 року № 667 «Про нагородження Развадовського В.Й. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».
  5. Указ Президента України від 17 жовтня 2008 року № 946/2008 «Про нагородження орденом "За мужність" працівників Головного управління МВС України в Харківській області»
  6. Указ Президента України від 24 серпня 2013 року № 448/2013 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
  7. Категорія:Депутати, які голосували за диктаторські закони 16 січня. Вікіпедія (укр.). 25 листопада 2020. Процитовано 19 травня 2022.
  8. У депутата обласної ради Развадовського підроблене посвідчення ліквідатора аварії на ЧАЄС? - 20 хвилин. zt.20minut.ua (укр.). Процитовано 26 січня 2024.
  9. Генерал-полковник, депутат Развадовський виїхав до Польщі, - мер Житомира. www.zhitomir.info (укр.). Процитовано 13 травня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]