Капітолійські музеї

Проект забудови Капітолійського пагорба за Мікеланджело. Гравюра Етьєна Дюперака, 1568.

Капітолійські музеї ( італ. Musei Capitolini) - найстаріший публічний музей в світі, початок якому поклав папа Сікст IV у 1471 році, передавши в дар «народу Римa» збори античної бронзи, що розміщувалися до того часу у стінах Латерана.

Говорять про "музеї" у множині, так як пізніше до оригінальної колекції стародавніх скульптур була додана папою Бенедиктом XIV у вісімнадцятому столітті картинна галерея. Відкритий для публіки у 1734 році під час понтифікату Климента XII його вважають першим відкритим музеєм у світі. Місце, де мистецтво було для всіх, а не тільки його власників.

Будівлі

Музеї розміщуються в трьох палацах на спроектованій Мікеланджело Буонарроті площі Капітолію у Римі:
*середньовічний сенаторський палац (Palazzo senatorio) з 12 століття,
*перебудований Мікеланджело ренесансний Палаццо консерваторе (Palazzo dei Conservatorі) та
*побудований у XVII столітті навпроти нього Новий палац (Palazzo Nuovo) який повторює його вигляд.
У XX столітті частина експозиції була перенесена в сусідній палаццо Кафареллі-Клементина. Палаццо деі Консерваторі згадується в багатьох книгах з історії мистецтва як перша будівля, при перебудові якої був застосований гігантський ордер - пілястри, що простяглися на кілька поверхів. Архітектурні мотиви цього палацу (палаццо) помітні в будівлях різних часів на різних континентах. На Капітолійської площі встановлена точна копія єдиної античної кінної статуї що збереглася до наших часів з античності - кінна статуя Марка Аврелія, якого в середні віки помилково приймали за імператора Костянтина.

Галерея

• 
  Капітолійська вовчиця
• 
  Кінна статуя Марка Аврелія
• 
  Геркулес з Бичачого форума
• 
  Хлопчик, який витягує скалку
• 
  Camillus
• 
  Капітолійский Брут
• 
  Помираючий Галл
• 
  Кентаври Фурієтті
• 
  Венера Капітолійська
• 
  Антіной Капітолійський
• 
  Фрагмент колосса Констянтина
• 
  «Медуза» Берніні

Див. також

• Капітолій (пагорб)
• Сторінка музею для відвідувачів
• Сторінка музею з матеріалами досліджень