Станіславівка (Кам'янець-Подільський район)
| село Станіславівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район |
| Громада | Слобідсько-Кульчієвецька сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1846 |
| Населення | 113 |
| Площа | 0,369 км² |
| Густота населення | 306,23 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32394 |
| Телефонний код | +380 3849 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°38′02″ пн. ш. 26°44′13″ сх. д. / 48.63389° пн. ш. 26.73694° сх. д.Координати: 48°38′02″ пн. ш. 26°44′13″ сх. д. / 48.63389° пн. ш. 26.73694° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32394, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Врублівці |
| Карта | |
  Станіславівка | |
 Станіславівка | |
| Мапа | |
| |
Станісла́вівка — село в Україні, у Слобідсько-Кульчієвецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Назва[ред. | ред. код]
Перейменоване, історично зафіксовано назву «Баговицька Слобідка». Стара назва походить від сусіднього села Баговиця, як його виселок, тобто «Слобідка» — у Східній Європі XVI—XVIII століття різновид поселення-колонії або новозасноване поселення.
Географія[ред. | ред. код]
Подільське село Станіславівка знаходиться на березі річки Баговиця за 10 кілометрів від міста Кам'янець-Подільський.
Клімат[ред. | ред. код]
Станіславівка знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту.
Історія[ред. | ред. код]
Перша згадка про поселення в 1840-их роках.
Часи УНР частини Української Галицької Армії на деякий час розташувалися в селах: Вербка, Безнісківці, Цівківці, Ходорівці, Янчинці, Кульчіївці, Баговиця, Станіславівка. Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили жахливі події — Голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
З 14 серпня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Слобідсько-Кульчієвецької сільської громади.[1] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Населення[ред. | ред. код]
Населення становить 113 осіб.
Мова[ред. | ред. код]
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.
Охорона природи[ред. | ред. код]
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Світлини[ред. | ред. код]
 | Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
Див. також[ред. | ред. код]
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
| |||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |