Тральщики типу «Хант»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тральщики типу «Хант»
Hunt-class minesweeper
Британський тральщик «Бельвуар», головний у 1-й серії
Служба
Тип/клас флотський тральщик
Наступний клас типу «Денс»
Держава прапора Велика Британія Велика Британія
Належність  Військово-морські сили Великої Британії
На честь перший тип кораблів британського флоту на ім'я «Хант»[Прим. 1]
Корабельня Велика Британія Ailsa Shipbuilding Company
Bow, McLachlan and Company
Dunlop Bremner & Company
Fleming and Ferguson
Lobnitz
Napier and Miller
Joseph R. Eltringham
William Simons and Company
Замовлено 88
Закладено 88
Спущено на воду 88
Введено в експлуатацію 1916-1919
На службі 1917-1952
Виведений зі складу флоту 12
Загибель 5+1
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Арктичні конвої
Операції командос
Битва на Середземному морі
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 721 тонна (стандартна)
Довжина 70,4 м
Ширина 8,5-8,7 м
Осадка 2,4 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Admiralty
2 × парові двигуни
Гвинти 2
Потужність 1 800-2 000 к.с.
Швидкість 16 вузлів (30 км/год)
Дальність плавання 1500 миль (2780 км) на швидкості 10 вузлів
Екіпаж 74 офіцери та матроси
Озброєння
Артилерія 1 × 102-мм гармата Mk V
1 × 76-мм корабельна гармата QF 12-pounder 12 cwt
Зенітне озброєння 2 × .303 кулемети

Тральщики типу «Хант» (англ. Hunt-class minesweeper) — клас військових кораблів з 88 тральщиків, що випускалися британськими суднобудівельними компаніями з 1916 по 1919 роки. Тральщики цього типу входили до складу Королівського військово-морського флоту Великої Британії і взяли активну участь у подіях Першої та Другої світових воєн.

Ці невеликі військові кораблі протимінної боротьби складалися з двох окремих груп: першої групи «Бельвуар», розробленої суднобудівною компанією Ailsa, і наступної (і трохи більшої) групи «Абердер», розробленої Адміралтейством. Вони були класифіковані як шлюпи протимінного захисту флоту, тобто кораблі, призначені для очищення відкритої води. Група «Бельвуар» була названа на честь британського полювання на лисиць. Основна частина тральщиків з групи «Абердер» спочатку було названо на честь прибережних міст, місць водопою та рибальських портів, деякі з яких випадково були місцем полювання. Однак невдовзі всі були перейменовані за внутрішніми місцями, щоб уникнути плутанини, спричиненої неправильним розумінням сигналів і наказів.

Служба[ред. | ред. код]

Шість кораблів були завершені як дослідницькі допоміжні кораблі флоту, а більшість з групи «Абердер» прибула надто пізно, щоб взяти участь у подіях Першої світової війни. 35 було скасовано після перемир'я. У міжвоєнний період вісім були виведені з експлуатації, один був проданий Сіаму, один був переобладнаний на буровий корабель RNVR, а 52 були утилізовані. Основна маса тих, що залишилися перебувала в період з 1919 по 1939 рік у резерві на британських базах флоту по всьому світу, причому більшість з них стояла на Мальті та в Сінгапурі, так що на момент початку Другої світової війни було ще 27 доступних для служби, до яких ще два були передано за заявкою від торговельного флоту.

5-та флотилія тральщиків у складі «Пангборн», «Росс», «Лідд», «Келлет» і «Олбері», а також нових кораблів типу «Гальсіон» «Госсамер» і «Леда» відпливла з Норт-Шилдс до Гаріджа пізно 26 травня 1940 року, досягнувши Гаріджа майже через 24 години. Після дозаправлення вугіллям флотилія відпливла до Дюнкерка в другій половині дня 28 травня і відійшла від берега приблизно о 21:30 того ж дня. Принаймні два кораблі з флотилії («Росс» і «Лідд») були призначені для евакуації військ із портового молу. Лише «Росс» взяв на борт 353 людини та одну собаку в цю першу ніч. Кораблі флотилії здійснили ще три рейси до Дюнкерка в наступні дні, працюючи на бойових позиціях практично цілодобово, і повернувшись до Маргіта востаннє з Дюнкерка в суботу, 1 червня 1940 року. «Саттон» також був присутній у Дюнкерку.

П'ять кораблів були втрачені під час війни, а ще одне судно, «Віднес», було викинуто на берег у затоці Суда на Криті в травні 1941 року після бомбардування німецькою авіацією. Німці відновили та відремонтували корпус, прийнявши його на озброєння як 12.V4. У жовтні 1943 року, тепер відомий як Uj.2109, він був потоплений есмінцями «Екліпс», «Фокнор» і грецьким Vasilissa Olga.

Відомі тральщики типу «Хант», що взяли участь у бойових діях Другої світової війни[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тральщики типу «Хант»
  • Hunt class. на uboat.net. (англ.)
  • Hunt Class Minesweepers
  • Hunt Class Minesweeper (1916)

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
  1. ↑ Назва походить від англійського хант або гант (полювання) та вказує на зв'язок із традиційним англійським полюванням на лисиць — «фокс-гантинґ» англ. Fox hunting
Джерела

Література[ред. | ред. код]

  • British and Empire Warships of the Second World War, H. T. Lenton, Greenhill Books, ISBN 1-85367-277-7
  • The Grand Fleet, Warship Design and Development 1906—1922, D. K. Brown, Chatham Publishing, 1999, ISBN 1-86176-099-X
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тральщики_типу_«Хант»&oldid=41853827