Авіаносці типу «Маджестік»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Авіаносці типу «Маджестік»
HMCS Magnifcent CVL-21.jpg
Служба
Тип/клас Легкий авіаносець
Держава прапора Canadian Blue Ensign (1921–1957).svg Канада
Naval Ensign of Australia.svg Австралія
Naval Ensign of India.svg Індія
Параметри
Тоннаж 14 000 тонн (стандартна)
17 780 тонн (повна)
Довжина 212 м
Ширина 24 м
Осадка 7,2 м
Технічні дані
Силова установка 4 парові турбіни типу «Admiralty»
Турбіни типу «Parsons»
Потужність 40 000 к.с.
Швидкість 25 вузлів
Автономність плавання 12 000 миль на 14 вузлах
Екіпаж 1 200 чоловік
Озброєння
Зенітне озброєння 19 40-мм автоматів «Бофорс»
Авіація 37 літаків

Авіаносці типу «Маджестік» (англ. Majestic class) — серія британських легких авіаносців часів Другої світової війни.

Історія створення[ред.ред. код]

Авіаносці типу «Маджестік» були продовженням авіаносців типу «Колоссус». Вони були замовлені у 1943 році, але не завершені до закінчення Другої світової війни, і їх будівництво було заморожене.

Згодом авіаносцями зацікавились країни Британської співдружності, які хотіли мати власні авіаносці, але не могли витрачати на це значні суми.

Першим кораблем, який був введений у стрій, був «Магніфішент», переданий Канаді. «Терібл» був переданий Австралії, де його перейменували на «Сідней».

Згодом були добудовані ще 3 кораблі. «Геркулес» був проданий Індії і перейменований у «Вікраант». «Маджестік» був проданий Австралії (де отримав назву «Мельбурн»), «Паверфул» проданий Канаді, де отримав назву «Бонавентюр».

Шостий корабель «Левіафан» добудований не був. Він використовувався як джерело запчастин (наприклад, парові котли були встановлені на авіаносці «Карел Доорман»), а згодом зданий на злам.

Таким чином, жоден з кораблів типу «Маджестік» не увійшов до складу ВМС Великої Британії.

Конструкція[ред.ред. код]

Конструкція авіаносців типу «Маджестік» була аналогічна до авіаносців типу «Колоссус». На них була зменшена кількість авіапалива, що дало змогу підсилити конструкцію палуби та приймати важчі літаки. Авіаносці мали одноярусний ангар висотою 5,33 м та катапульту BH-III. Літакопідйомники мали більші розміри (16,5 x 10,4 м). Щоб мати змогу проходити Панамський канал, спонсони, в яких було розміщене зенітне озброєння і які виступали за габарити корабля, зробили знімними.

Бронювання та повноцінного протиторпедного захисту не було. Зенітне озброєння складалось з 19-ти 40-мм автоматів «Бофорс».

Загалом авіаносці типу «Маджестік» були спрощеним проектом авіаносця, призначеним для екстреної побудови під час війни, потреба яких після завершення бойових дій відпала.

Представники[ред.ред. код]

Назва Номер Будівництво Закладений Спущений на воду Вступив у стрій Доля
Маджестік / Мельбурн
HMS Majestic
HMAS Melbourne
R77
R21
Vickers-Armstrongs 15 квітня 1943 року 28 лютого 1945 року 8 листопада 1955 року у 1949 році переданий Австралії,
у 1985 році пущений на злам
Геркулес / Вікрант
HMS Hercules
विक्रान्त
R49
R11
Vickers-Armstrongs 12 жовтня 1943 року 22 вересня 1945 року 4 березня 1961 року у 1957 році проданий Індії,
у 1997 році виключений зі складу флоту, корабель-музей
У 2014 році проданий на злам
Левіафан
HMS Leviathan
R97 Swan Hunter 18 жовтня 1943 року 7 червня 1945 року не добудований у 1968 році проданий на злам
Магніфішент
HMCS Magnificent
R36
CVL-21
Harland & Wolf 29 липня 1943 року 16 листопада 1944 року 21 травня 1948 року у 1946 році переданий Канаді,
у 1965 році виключений зі складу флоту і проданий на злам
Паверфул / Бонавентюр
HMS Powerful
HHMCS Bonaventure
R95
CVL-22
Harland & Wolf 27 листопада 1943 року 27 лютого 1945 року 17 січня 1957 року у 1952 році проданий Канаді,
у 1971 році виключений зі складу флоту і проданий на злам
Терібл / Сідней
HMS Terrible
HMAS Sydney
R93
R17
Девонпорт 19 квітня 1943 року 30 вересня 1944 року 5 лютого 1949 року у 1948 році проданий Австралії,
у 1976 році виключений зі складу флоту і проданий на злам

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Авіаносці типу «Маджестік»

Література[ред.ред. код]

  • Энциклопедия авианосцев /Под общей редакцией А. Е. Тараса. — Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002. (рос.)
  • К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер с англ. — Москва: Омега, 2006 — 256 с. (рос.)
  • С. А. Балакин — Авианосцы мира. 1939—1945. Великобритания, США, СССР. (рос.)
  • С. А. Балакин. Авианосцы мира 1945—2001. Часть 2. Великобритания, Австралия, Аргентина, Бразилия, Канада, Италия, СССР и Россия, Таиланд. (рос.)