HMS Argus (I49)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: HMS Argus.
HMS «Аргус»
Історія
Велика Британія Велика Британія
Назва: HMS «Аргус» (I49)
Однойменні: попередні 7 кораблів флоту на ім'я «Аргус»[1]
Власник: Королівський ВМФ Великої Британії
Замовлений: 21 червня 1934
Будівник: William Beardmore
Будівельний номер: 519
Бортовий номер: Номер вимпела: I49
Закладений: 1914
Спуск на воду: 2 грудня 1917
Отриманий: вересень 1916
Прийнятий: 16 вересня 1918
Виведений: 1929
На службі: 1918–1944
Знятий: 1944
Відновлений: 30 липня 1938
Прізвисько(а):
Відзнаки та
нагороди:
Доля: проданий на металобрухт, 5 грудня 1946
Основні характеристики
Клас і тип: Авіаносець
Водотоннажність:
  • 14 450 тон (стандартна)
  • 16 570 тон (повна)
Довжина: 172,2 м
Ширина: 20,7 м
Осадка: 7,1 м (повна)
Потужність: 20 000 к.с.
Двигуни:
Швидкість: 20 вузлів (37 км/год)
Дальність
плавання:		 3 600 миль (6 700 км)
Екіпаж: 495 офіцерів та матросів
Озброєння:
Бронювання:
Авіаційна група: 15-18

«Аргус» (англ. HMS Argus (I49) — військовий корабель, авіаносець Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

«Аргус» був сьомим британським військовим кораблем, що носив ім'я давньогрецького бога — велетня з багатьма очима, авіаносець, що перебував в експлуатації з 1918 по 1944 рік. Корабель був перетворений на військовий з океанського лайнера, який на початок війни перебував у стадії будівництва, коли почалася Перша світова війна. Це був перший корабель, що мав класичну плоску польотну палубу тільки для зльоту і посадки повітряних суден. Така конструкційна схема залишається стандартною для усіх сучасних авіаносців.

Історія створення і конструкція[ред. | ред. код]

HMS Argus у камуфляжній розмальовці. Такий тип камуфляжу називається «Razzle» (англ. Razzle Dazzle)
HMS Barham, HMS Malaya і HMS Argus, йдуть колоною на навчаннях у Середземному морі, кінець 20-х років. Високобортний силует авіаносця відрізняється від інших бойових кораблів

Спочатку корабель був закладений, як пасажирський лайнер (лат. Conto Rosso) («Конто Россо») для італійської судноплавної компанії «Lloyd Sabaudo Line». Однак, Перша світова війна, що почалася, змінила плани і суднобудівників і замовників. Будівництво було припинено. У серпні 1916 Адміралтейство вирішило відповісти згодою на пропозицію «Beardmore commercial yard» викупити недобудований корпус досить великого лайнера і перебудувати в гідроавіатранспорт. Однак, вже в ході переобладнання було прийнято рішення перебудувати його в авіаносець для палубних літаків з колісним шасі.

У конструкцію колишнього пасажирського лайнера було внесено безліч новаторських на ті часи змін, таких як плоска польотна палуба, горизонтальні димоводи, для виведення диму за кормову край авіаносця, комплект гальмівних тросів — попередник аерофінішерів. «Аргус» часто зазнавав змін і модифікацій, служачи своєрідною моделлю авіаносця в натуральну величину для перевірки ідей і впровадження нововведень, які згодом застосовувалися при будівництві інших авіаносців.

«Аргус» мав локальне бронювання: погреби боєзапасу захищали дводюймові плити. Спочатку артилерійське озброєння авіаносця складалося з двох гармат і чотирьох зенітних гармат калібру 102 мм. Дві зенітні гармати були встановлені в носовій частині авіаносця, на верхній палубі. Для ведення вогню з них було потрібне облаштування спеціальних прорізів в польотної палубі для ведення вогню. Дві інших зенітні гармати були встановлені в кормовій частині корабля, за кормовим звисом польотної палуби.

До початку Другої світової війни «Аргус» мав дві зенітних гармати калібром 102 мм і дванадцять 12,7-мм кулеметів «Віккерс-12,7». У 1942 році його переозброїли, оснастивши чотирма гарматами калібру 102 мм, тринадцятьма 20-міліметровими «Ерлікон» і шістнадцятьма 12,7-мм кулеметами Віккерс-12,7. Наприкінці 1943 року до цього озброєнню додали ще вісім 7,7-мм кулеметів.

Історія служби[ред. | ред. код]

Служба «Аргус» почалася у складі «Гранд Фліт». У вересні 1918 року перший літак злетів з палуби 1 жовтня 1918 р. 21 жовтня на його борт прибула ескадрилья Sopwith Cuckoo. Після закінчення Першої світової війни в січні 1920 «Аргус» проходив службу у складі Атлантичного флоту Британської імперії. У квітні 1930 р. літаків на носії був звільнений у запас. Перевізник був відновлений на службу випробування експериментальних експериментальний літак в січні 1936 Потім, після повної реконструкції в 1937 році, «Аргус» служив як навчальна школа.

Після початку Другої світової війни до капітуляції Франції, авіаносець дислокувався в Тулоні як навчальний корабель. Після поразки Франції «Аргус» переведений назад до Великої Британії і використовувався для транспортування літаків. «Аргус» був використаний для доставки літаків до Радянського Союзу і на Мальту. На початку 1942 року «Аргус» реконструйовано, після чого він служив як військовий корабель. Корабель брав участь у конвоях союзників на Мальту і надавав підтримку під час висадки морського десанту в Північній Африці. 10 листопада 1942 в «Аргус» потрапила німецька бомба. Після оновлення у вересні 1943 року він був переведений у статус навчального корабля, у якому перебував до серпня 1944 року, коли «Аргус» використовувався, як плавуча платформа для тренування молодих льотчиків у посадці на борт авіаносця.

5 грудня 1946 року «Аргус» був проданий на металобрухт.

«Аргус» під час Операція «Смолоскип» 1942 р.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: HMS Argus (I49)

Література[ред. | ред. код]

  • Brown, David K. (2003). The Grand Fleet: Warship Design and Development 1906–1922 (вид. reprint of the 1999). London: Caxton Editions. ISBN 1-84067-531-4.
  • Brown, J. D. (2009). Carrier Operations in World War II. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 978-1-59114-108-2.
  • Friedman, Norman (1988). British Carrier Aviation: The Evolution of the Ships and Their Aircraft. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-054-8.
  • Halley, Jim (June to August 1992). Early Days on Argus. Air Enthusiast (Forty-six): pp. 36–39. ISSN 0143-5450. {{cite journal}}: |pages= має зайвий текст (довідка)
  • McBride, Keith (1994). The 'Hatbox': HMS Argus. У Roberts, John (ред.). Warship 1994. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. с. 71—87. ISBN 0-85177-630-2.
  • Nailer, Roger (1990). Aircraft to Malta. У Gardiner, Robert (ред.). Warship 1990. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. с. 151—65. ISBN 1-55750-903-4.

Відео[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ на честь бога «Аргоса», сина Зевса й Ніоби, владар Аргосу
Військовий корабель Це незавершена стаття про військові кораблі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=HMS_Argus_(I49)&oldid=35629187