Рівненська атомна електростанція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рівненська атомна електростанція
Ровенская АЭС.JPG
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Адмінодиниця Рівненська область
Місцезнаходження Україна Україна
Рівненська область, Вараш
Початок будівництва 22 червня 1973
Початок експлуатації 19801981 (1-й та 2-й)
1986 (3-й)
2004 (4-й)
Організація ДП НАЕК «Енергоатом»
Технічні параметри
Кількість енергоблоків 4
Будується енергоблоків 0
Тип реакторів 2 — ВВЕР-440,
2 — ВВЕР-1000
Реакторів в експлуатації 4
Генеруюча потужність 2835 МВт
Інша інформація
Сайт РАЕС
Рівненська атомна електростанція у Вікісховищі?

Рі́вненська атомна електростанція (РАЕС) — перша в Україні атомна електростанція з енергетичним водо-водяним реактором типу ВВЕР-440 (В-213). Розташована біля міста Вараш, є відокремленим підрозділом НАЕК «Енергоатом».

Рівненська АЕС розташована на західному Поліссі, біля річки Стир.

Історія[ред. | ред. код]

Відлік своєї історії станція веде з 1971 року, коли почалося проектування Західно-Української АЕС, яку пізніше перейменували в Рівненську АЕС.

Будівництво станції почалося в 1973 році. Два перших енергоблоки з реакторами ВВЕР-440 уведені в експлуатацію в 1980—1981 роках, а 3-й енергоблок — мільйонник — в 1986 році.

На початку 1989 року на Рівненській АЕС працювала комісія МАГАТЕ. У її склад входили провідні спеціалісти Японії, США, Канади, Франції, Німеччини, Фінляндії й інших країн світу. Закордонні експерти й спостерігачі високо оцінили рівень безпеки станції. Європейський Союз обрав Рівненську станцію базовою для виконання ряду міжнародних проектів.

Будівництво 4-го енергоблоку РАЕС розпочалося в 1984 році, а в 1991 році передбачалося введення його в експлуатацію. Однак саме тоді роботи призупинили внаслідок введення мораторію Верховної Ради на спорудження ядерних об'єктів на території України.

Будівництво відновилося в 1993 році після скасування мораторію. Було проведене обстеження 4-го енергоблоку, підготовлена програма його модернізації й досьє проекту завершення будівництва. Проведені також громадські слухання з цього питання. 10 жовтня 2004 року 4-й енергоблок Рівненської АЕС був уведений в експлуатацію. Реакторна установка нового блоку Рівненської АЕС належить до сучасної серії (ВВЕР-1000).

Протягом останніх років РАЕС виробляє близько 11-12 млрд кВт•год електроенергії, яка становить 16 % виробництва на атомних електростанціях.

2 липня 2018 року було заявлено про підготовку до будівництва енергоблоку №5.

На початку грудня 2018 року на території Рівненської атомної електростанції було продемонстровано спеціальний потяг, яким перевозитимуть відходи до сховища. Було протестовано перевантажувальний контейнер HI-TRAC 190. Після завантаження контейнер вирушить з Рівненської АЕС у сховище в Чорнобильській зоні. Контейнер має 3 метри у довжину та важить 84 тонни. Зі станції до сховища контейнер транспортуватимуть на спеціальній залізничній платформі, побудованій спеціально для цих цілей. Від випадкових зіткнень її захистить «пом’якшувальний» вагон, а сам потяг буде під контролем воєнізованої охорони.

Перший контейнер з паливом за такою технологією буде відправлена у чорнобильське сховище орієнтовно навесні 2020 року. Наразі ще не ясно, з якої з трьох станцій. Зі слів атомників, контейнер для перевезення відпрацьованого палива коштує близько 2,2 млн дол.[1]

3D-модель[ред. | ред. код]

У 2012 фахівці Київської компанії «Литер» створили повномасштабну тривимірну модель енергоблока Рівненської АЕС в рамках реалізації проекту з оснащення інформаційних центрів «Енергоатому» так званими «Віртуальними екскурсіями». Головне призначення «Віртуальної екскурсії» — показати, як влаштований атомний енергоблок. Рівненська АЕС — режимний об'єкт, закритий для вільного відвідування. 3D-модель, котра є типовою для всіх енергоблоків ВВЕР-1000, дозволить всім охочим здійснити віртуальну прогулянку на енергоблок. Для цього достатньо відвідати інформаційний центр будь-якої української атомної станції. Для реалізації проекту, фахівцями компанії «Литер», були зроблені тисячі знімків, в тому числі і в реакторному відділенні під час капітального ремонту. Після цього програмісти кілька місяців будували тривимірні моделі кожної складової енергоблоку АЕС.Результатом стала інтерактивна 3D-модель енергоблоку ВВЕР-1000. У ній зі стовідсотковою точністю вказано взаємне розташування будівель і споруд, що розташовані на території станції навколо енергоблоку, до дрібниць відтворені всі об'єкти, в тому числі реакторне та турбінне відділення і блоковий щит управління з урахуванням всього технологічного обладнання. Деталізація «Віртуальної екскурсії на АЕС» настільки висока, що навіть дерева і кущі, покажчики і каналізаційні люки в тривимірній моделі повністю відповідають реальним. Завдяки використанню комп'ютерної графіки тривимірну модель можна адаптувати до погодних умов дня, часу доби, пори року, що забезпечує повне відчуття реальності[2][3].

Інформація щодо енергоблоків[ред. | ред. код]

Енергоблок[4] Тип реакторів Потужність Початок
будівницва
Підключення до мережі Введення до експлуатаці Закінчення проектного терміну експлуатації[5] Продовження терміну експлуатації[6]
Чиста Брутто
Рівне-1 ВВЕР-440/213 381 МВт 420 МВт 01.08.1973 31.12.1980 21.09.1981 22.12.2010 Термін експлуатації продовжений до 22.12.2030
Рівне-2 ВВЕР-440/213 376 МВт 415 МВт 01.10.1973 30.12.1981 30.07.1982 22.12.2011 Термін експлуатації продовжений до 22.12.2031
Рівне-3 ВВЕР-1000/320 950 МВт 1000 МВт 01.02.1980 21.12.1986 16.05.1987 11.12.2017 Термін експлуатації продовжений до 11.12.2037 [7]
Рівне-4 ВВЕР-1000/320 950 МВт 1000 МВт 01.08.1986 10.10.2004 06.04.2006 07.06.2035 Плануються роботи з продовженя ТЕ
Рівне-5[8] ВВЕР-1000/320 950 МВт 1000 МВт будівництво скасоване
Рівне-6[9] ВВЕР-1000/320 950 МВт 1000 МВт будівництво скасоване

Заходи безпеки[ред. | ред. код]

Постійний контроль за станом безпеки АЕС держави здійснюють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр. Щорічно, та при нагальній потребі вони інформують Кабінет Міністрів України, Раду національної безпеки та оборони України, профільні комітети Верховної Ради України щодо стану основних споруд АЕС та водосховища.

Міжнародний контроль[ред. | ред. код]

Міжнародний контроль за діяльністю АЕС України постійно здійснює МАГАТЕ-Міжнародне агентство з атомної енергії, періодично надаючи необхідні звіти та рекомендації.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]