Палеозойська ера

Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 26 вересня 2019, заснована на цій версії.

Геохронологічна шкала				млн років тому
Еон		Ера	Період	0
Ф а н е р о з о й		Кайнозой	Четвертинний	2,58
			Неоген	23
			Палеоген	66
		Мезозой	Крейда	145
			Юра	201
			Тріас	252
		Палеозой	Перм	299
			Карбон	359
			Девон	419
			Силур	444
			Ордовик	485
			Кембрій	541
Д о к е м б р і й	П р о т е р о з о й	Нео протерозой	Едіакарій	635
			Кріогеній	720
			Тоній	1000
		Мезо протерозой	Стеній	1200
			Ектазій	1400
			Калімій	1600
		Палео протерозой	Статерій	1800
			Орозирій	2050
			Рясій	2300
			Сидерій	2500
	А р х е й	Неоархей		2800
		Мезоархей		3200
		Палеоархей		3600
		Еоархей		4000
	Гадей			~4600
Джерело

Палеозой або палеозойська ера (від дав.-гр. παλαιός, «старий» і ζωή, «життя», тобто ера «стародавнього життя») (рос. палеозой; англ. Palaeozoic (Era), нім. Paläozoikum n, Erdaltertum n) — геологічна ера, що тривала від 541,0 ± 1,0 до 251,902 ± 0,024 млн років тому. Підрозділяється на шість геологічних періодів; від найранішого до найпізнішого: кембрій, ордовик, силур, девон, карбон і перм^[1].

Загальний опис

Внаслідок тектонічних рухів палеозойської ери відбулися значні трансгресії й регресії моря. В результаті каледонської та герцинської складчастості в багатьох геосинкліналях утворилися гірські хребти (Аппалачі, Урал, Алтай, Саяни, Центральна Європа, Донецький кряж та ін.). На початку палеозойської ери у Південній півкулі виник материк Гондвана. У Північній півкулі у 2-й половині палеозою існував великий материк Ангарида, що включав Сибірську платформу і прилеглі гірські споруди. З завершенням герцинської складчастості, як вважають, усі північні платформи були спаяні в єдиний континент Лавразію, який відділявся від Гондвани субмеридіональним поясом океану Тетіс.

У морських басейнах були поширені безхребетні, зокрема форамініфери, корали, молюски тощо; з'явились перші морські хребетні — рибоподібні й риби; у девоні хребетні вийшли на суходіл. У середині палеозою виникли перші наземні рослини — псилофіти й плауноподібні. Пізніше розвинулись деревоподібні папороті, хвойні. В кінці палеозою відбулося так зване «автотрофне цвітіння» — феномен планетарного спалаху розвитку рослинності, внаслідок помітного зниження в атмосфері вмісту О₂ і підвищення вмісту СО₂.

Корисні копалини

Геологічні відклади, що утворилися протягом палеозойської ери, становлять палеозойську групу. З палеозойською ерою пов'язані найбільші й великі родовища кам'яного вугілля, нафти, мінеральних солей, фосфоритів, міді, золота. Великі родовища гіпсу, кам'яної і калійної солей укладені в кембрії Сибірської платформи і Індії, в силурі США (Мічиган), девоні Білорусі (Солегірське) і Канади (Саскачеванський калієносний басейн), пермі Приуралля, Донбасу (Слов'янсько-Артемівський соленосний басейн), ФРН (Штасфурт), США (Делаверський калієносний басейн). Промислові скупчення нафти і газу відомі в нижньому палеозої Іркутського амфітеатру і Прибалтики, в США (Канзас, Оклахома). Великі нафтогазоносні області пов'язані з верхньопалеозойськими породами. Найбільші поклади кам'яного вугілля, приурочені до карбону і пермі — Донецький, Печорський, Підмосковний, Карагандинський, Кузнецький басейни, Екібастуз, Верхньосілезький і Остравсько-Карвінський басейни, Рурський вугільний басейн, Брабант, Валансьєн, Астурія, Південний Уельс, Аппалачський і Пенсильванський вугільний басейни, район Хуанхе. Найбільші родовища фосфоритів пов'язані з відкладами нижнього кембрію та пермі. Бокситові родовища приурочені до девону. Осадові й осадово-вулканогенні родовища залізної руди відомі у відкладах ордовика (Уобана, Ньюфаундленд, Канада), силуру (Клінтон, США), девону (Гара-Джебілет, Алжир) та ін. До вулканогенних порід ордовика, силуру, девону, пермі приурочені мідно-колчеданні родовища Норвегії, східного схилу Уралу, Рудного Алтаю, Казахстану, ФРН. Родовища поліметалічних руд пов'язані з каледонськими і герцинськими кислими інтрузіями. З ультраосновними і основними інтрузіями асоціюють родовища руд міді і нікелю в Норвегії, азбесту в Канаді (Ньюфаундленд, Квебек). Ймовірно, в пермську добу утворилися ртутні родовища Південно-Східної України і Середньої Азії. Палеозойські породи широко використовуються як будівельний і облицювальний матеріал (вапняки, доломіт, мармури, яшми).