Гленда Джексон
Гленда Джексон | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Glenda Jackson | ||||
Гленда Джексон у 1971 | ||||
Ім'я при народженні | англ. Glenda May Jackson | |||
Народилася | 9 травня 1936 (88 років) Беркенгед, Велика Британія | |||
Померла | 15 червня 2023[3] (87 років) Блекгіт[3] | |||
Громадянство | Велика Британія | |||
Діяльність | Акторка (1957-1994) Політик (1992-дотепер) | |||
Alma mater | Королівська академія драматичного мистецтва (1956)[4][5][6] і середня школа Вест Кірбіd[6] | |||
Заклад | BBC | |||
Роки діяльності | 1957 — 2023 | |||
Партія | Лейбористська партія (2015)[4] | |||
Діти | Dan Hodgesd | |||
Членство | Royal Shakespeare Companyd | |||
IMDb | nm0413559 | |||
Нагороди та премії | ||||
«Оскар» (1970, 1973) «BAFTA» (1971) «Золотий глобус» (1973) | ||||
| ||||
Гленда Джексон у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Гленда Джексон (англ. Glenda Jackson нар. 9 травня 1936, Беркенгед, Велика Британія) — англійська акторка і політик, здобула популярність виконанням ролей вольових, розумних жінок в кіно, телефільмах і спектаклях 1960-х і 1970-х років.
Біографія
Гленда Джексон народилася 9 травня 1936 року в робітничій сім'ї поблизу Ліверпуля. У 16 років кинула школу заради участі в аматорській трупі. Слава до неї прийшла через десять років, коли вона зіграла Шарлотту Корді у скандальному спектаклі Пітера Брука «Марат / Сад». Екранізація цієї постановки була її першою помітною роботою в кіно.
У 1969 році розпочалася співпраця Джексон з режисером Кеном Расселлом, яка принесла їй «Оскар» за найкращу жіночу роль за екранізацію роману Девіда Герберта Лоуренса «Закохані жінки» (Women in Love). Через чотири роки акторка була знову удостоєна цієї нагороди, цього разу за роль у комедії «Як у кращих домах» (A Touch of Class).
Серед найяскравіших ролей Гленда Джексон у кіно — Антоніна Мілюкова, божевільна дружина П. І. Чайковського в «Музичних коханців» (The Music Lovers, 1970); самотня жінка, якій доводиться ділити свого коханого з його коханцем у «Неділя, проклята неділя» (Sunday Bloody Sunday, 1971); Гедда Габлер в екранізації однойменної п'єси Ібсена (1975); Сара Бернар в кінобіографії «Неймовірна Сара» (1976) і Патріція Ніл в «Історії Патрісії Ніл» (1981); Олена Боннер у британському телефільмі «Сахаров» (1984).
Серед нагород Гленда Джексон — декілька премій «Тоні» за театральні роботи і «Еммі» за головну роль в телесеріалі про Єлизавету I (1971).
Нагороджена також Орденом Британської імперії.
З 1990 року Гленда Джексон повністю присвятила себе політичній кар'єрі. Вона обралася до складу Парламенту від Лейбористської партії у 1992 р., а через п'ять років увійшла до складу уряду Тоні Блера. У 2000 р. невдало балотувалася на посаду мера Лондона. Є критиком політики уряду лейбористів в Іраку.
Примітки
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #122270878 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Glenda Jackson: Oscar-winning actress and former MP dies aged 87 — BBC Online, 2023.
- ↑ а б McGovern U. Chambers Concise Biographical Dictionary — Единбург: Chambers Harrap, 2003. — ISBN 978-0-550-10062-7
- ↑ Glenda Jackson, Acting (RADA Diploma): Year of graduation 1956
- ↑ а б в Who's who — (untranslated), 1849. — ISSN 0083-937X
Посилання
- Народились 9 травня
- Народились 1936
- Померли 15 червня
- Померли 2023
- Випускники Королівської академії драматичного мистецтва
- Лейбористи Великої Британії
- Лауреати премії «Оскар» за найкращу жіночу роль
- Лауреати премії BAFTA
- Лауреати премії «Давид ді Донателло» найкращій іноземній акторці
- Акторки Англії
- Лауреати премії «Тоні»
- Лауреати премії «Еммі»
- Уродженці Беркенгеда
- Лауреати премії «Срібна мушля» найкращій акторці
- Володарі «Потрійної корони акторської майстерності»