Пале-Рояль
Пале-Рояль | |
---|---|
![]() | |
48°51′48″ пн. ш. 2°20′13″ сх. д. / 48.8633333333607780° пн. ш. 2.33694444447217764° сх. д.Координати: 48°51′48″ пн. ш. 2°20′13″ сх. д. / 48.8633333333607780° пн. ш. 2.33694444447217764° сх. д. | |
Країна | ![]() |
Розташування | Quartier du Palais-Royald[2] |
Тип | королівський палац[d][1] |
Стиль | класична архітектураd |
Архітектор | П'єр-Франсуа-Леонар Фонтен |
Дата заснування | 1628 |
Адреса | вулиця Валуаd, вулиця Монпансьєd і Площа Колеттd |
![]() | |
![]() |
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0d/01_Palais-Royal.jpg/325px-01_Palais-Royal.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3d/Tribunal_des_conflits.jpg/300px-Tribunal_des_conflits.jpg)
Пале-Рояль (фр. Palais Royal — «королівський палац») — палац і парк, розташовані в Парижі навпроти північного крила Лувру.
Кардинальський палац
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/98/Palais-Royal_-_OSM_2021_01.svg/600px-Palais-Royal_-_OSM_2021_01.svg.png)
Незважаючи на назву, палац, що стоїть на площі, був побудований за проектом Жака Лемерсьє для кардинала Рішельє і спочатку називався кардинальським. Після смерті Рішельє палац зайняла вдовуюча Анна Австрійська з юним Людовиком XIV, потім тут оселився кардинал Мазаріні.
Резиденція герцога Орлеанського
За Людовика XIV і його наступників палац правив міською резиденцією герцога Орлеанського, і в малоліття Людовика XV саме звідси принц-регент керував усією Францією. В одному з флігелів "Король-Сонце " поселив свою фаворитку герцогиню де Лавальєр; там вона народила двох позашлюбних синів короля.
Театр Комеді Франсез
На початку XVIII століття палацові апартаменти були оновлені в стилі рококо. Ці інтер'єри були знищені в 1784 року, коли на місці частини палацу було зведено будівлю театру для розміщення Комеді Франсез. До цього тут існував театр Пале-Рояль, що був настільки ж тісно пов'язаний з життям і творчістю Мольєра, як лондонський «Глобус» — з творчістю Шекспіра.
Публічний сад
У ті ж передреволюційні роки власник палацу, герцог Орлеанський, згодом відомий як Філіпп Егаліте, відкрив сад для відвідування всіма охочими і спорудив на площі величні колонади з крамничками. Цей прояв популізму таки спрацював і приніс герцогу Орлеанському прихильність найширших верств паризького суспільства. Незабаром тут засяяли вогнями наймодніші клуби та кав'ярні міста.
Державні установи
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/85/Conseil_d%27Etat_Paris_WA.jpg/325px-Conseil_d%27Etat_Paris_WA.jpg)
1852 року площа була розширена під час реконструкції Парижа, здійсненої під керівництвом барона Османа. У часи Паризької комуни 1871 року палац згорів, але був відбудований вже через два роки і з тих пір став осідком різних урядових установ — Державної ради, Конституційної ради та Міністерства культури. Відразу за палацом розташовані старі будівлі Національної бібліотеки.
1986 року на площі з'явилися сучасні інсталяції — так звані Колони Бюрена («Мистецтво перетворює місто»).
Примітки
- ↑ а б base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- ↑ а б archINFORM — 1994.
Посилання
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пале-Рояль |
![]() |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Пале-Рояль |
- Пале-Рояль на сайті Insécula
- sur le site du ministère de la culture — віртуальна екскурсія міністерства культури
- Сайт Конституційної Ради
- Сайт Державної Ради
- Пале-Рояль на сайті monuments nationaux.fr
|