Собачко-Шостак Ганна Федосівна

Ганна Федосівна Собачко-Шостак
|Премії=
Ганна Собачко на тлі своєї роботи, кустарна майстерня Семиградової, 1915
Народження	3 (15) грудня 1883(1883-12-15) Скопці, (нині Веселинівка) Полтавської губернії, Російської імперії
Смерть	3 грудня 1965(1965-12-03) (81 рік)
	Черкізово,Пушкінського району, Московської області, РРФСР, СРСР
Поховання	Q4513197?
Національність	українка
Країна	СРСР
Жанр	живопис
Навчання	Навчально-показова килимова майстерня
Діяльність	художниця
Напрямок	декоративний живопис
Роки творчості	1910–1965
Вплив	Олександра Екстер, Євгенія Прибильська
Собачко-Шостак Ганна Федосівна у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Соба́чко-Шоста́к Га́нна (3 (15) грудня 1883(18831215) — 3 грудня 1965) — українська майстриня декоративного розпису родом з с. Скопці (нині Веселинівка) на Київщині.

Під впливом професорів мистецтва (Є. Прибільської, О. Екстер) у 1910 році перейшла від традиційного народного розпису до декоративної графіки; працювала в техніці акварелі й гуаші. Її динамічні композиції асиметричні за формою, з довільним, повним фантазії малюнком рослинно-квіткових мотивів і птахів, з буйним колоритом. До 1930-х років за її ескізами вишивали декоративні панно, килими. З 1932 року жила на засланні в селищі Черкізово Моск. обл., там і померла. Твори С.: «Весняна пісня» (1913), «Півні» (1916), «Укр. вінок» (1918), «Птах серед квітів», «Букет квітів» (1920), «Польові дзвіночки» (1922), «Птахи на кораблику» (1935), «Сови серед квітів» (1938) і, по довшій перерві, цикл панно «Квіти України»: «Мої улюблені квіти» (1963) і «Наддніпрянські квіти» (1964). Праці Собачко-Шостак експонувалися з 1913 року на виставках у Петербурзі, Києві і Парижі, 1914 року — в Берліні, 1915 року — в Москві, 1922 і 1924—25 роках — у Берліні, Дрездені, Мюнхені, 1927 року — в Москві, 1936 року — в Києві й ін. У 1965 році — персональна ретроспективна виставка в Києві.

Біографія

Народилась Ганна Феодосіївна Собачко-Шостак 15 грудня 1883 року в селі Скопці, Переяславського повіту, Полтавської губернії, нині село Веселинівка, Баришівського району, Київської області, в сім'ї бідних селян. Тільки дві зими ходила до школи, а потім довелось тяжко працювати на польових роботах у заможних селян. Взимку допомагала мамі ткати полотно та вишивати. Змалку в дівчини загострилося відчуття природи. Жаліла самосійні квіти, не рвала їх ні в полі, ні в лузі. Відчувала: наче розмовляють з нею рослини, милувалась їх барвами, вбирала їх очима, серцем. Робила мальовки на папері, розписувала хати. Та особливо подобались односельцям її мальовані рушники, які в той час були поширені на Переяславщині. Сама Ганна про свої малюнки говорила: «Як намалювала б квітку точнісінько такою, як вона є, як всі її бачать, то мені б сказали люди у селі: „То ж не твоя квітка, Ганно, а природня, огородня“». Тому й вигадувала з голови.

Мабуть, залишилась би вона однією із тих невідомих талановитих майстринь, що ними багате давнє минуле українського народного мистецтва, коли б в 1910 році не поталанило на добрих людей. В селі Скопцях як раз жила в той час відома шанувальниця народної творчості, меценатка, активна учасниця революційного руху пані Семиградова А. В. Вона помітила талант молодої селянки, стала купляти її рушники та надала в своєму будинку навіть кімнату, де та могла малювати. А потім познайомила з роботами Ганни Собачко художницю Євгенію Прибильську, яка на той час навчалась у відомого українського художника П.Левченка та була запрошена А. В. Семиградовою в село (Скопці) Веселинівка керувати килимарською майстернею. Євгенію Прибильську захопили побачені селянські килими, вишивки своїми кольоровими скарбами, та зокрема і яскраві малюнки, які Ганна виконувала для себе. Разом з А. Семиградовою вона прагнула відродити традиції килимарства, вишивки в Скопецькій навчально-показовій майстерні з виготовлення килимів. Вона перейшла від традиційного народного розпису до декоративної графіки, працювала в техніці акварелі та гуаші. Її динамічні композиції, асиметричні за формою, з довільним, повним фантазії малюнком рослинно-квіткових мотивів птахів, з буйним колоритом. У своїх композиціях вона зуміла передати радість і тугу душі, красу природи, любов до Батьківщини і людей. Саме тут за малюнками Ганни Собачко були виготовлені панно і вишивки, що експонувались на виставках в Петербурзі, Києві (1913), Берліні (1914). Саме завдяки Євгенії Прибильскій в листопаді 1915 року, при підтримці передових діячів російського мистецтва, зокрема Олександри Екстер вдалось експонувати в Москві живописні роботи, «селянські малюнки», Ганни Собачко на виставці «Сучасне декоративне мистецтво».

Твори Ганни Собачко, експоновані на виставці в Москві в 1915 році, характерні для першого періоду її творчості. Роботи цього часу монументальні за своєю композиційною будовою, виконані в традиціях настінних українських розписів. Найбільш відомі декоративні розписи під назвами: «Настінний розпис», «Повійка», « Весняна пісня» і багато інших. Кожна окрема робота художниці відрізняється від іншої колористичним вирішенням, за допомогою якого подається певний образ.

У 1916 році, під час Першої світової війни Ганна Федосівна створює композицію «Тривога», де червоно-вогняними смерчами художниця ніби хотіла передати весь жах, тривогу і трагедійність війни, що охопили світ.

В 1917–1920 роках під впливом революції, голоду, розрухи, громадянської війни розпочинається новий етап у творчості художниці. Однією із характерних робіт цього періоду є розпис «Червоний травень», та один з найкращих розписів «Український вінок». Розписи Ганни Собачко свідчили, що народне мистецтво українського народу не є чимось сталим, раз назавжди даним, що воно розвивається, збагачується, наповнюється новим змістом, відбиває дух часу. З тріумфом, твори талановитої сільської художниці Ганни Собачко-Шостак репрезентували мистецтво України закордоном, зокрема у Празі, Берліні, Дрездені, Парижі.

У 1925 році Ганна Собачко народила сина Івана, який потім, майже через 40 років, вперше, покаже свої особисті твори на професійній виставці та наслідує шлях своєї мами .

Наступний період творчості Ганни Собачко починає свій відлік з 1932–1936 років і продовжується до 3 грудня 1965 року.

В 1930-ті роки за її малюнках вишивали килими та декоративні панно. Працюючи в Київській артілі, в 1931 році стала переможницею республіканського конкурсу українського народного декоративного живопису. Потім вона оформлює український павільйон у Москві на Всеросійської Сільськогосподарській Виставці (нині ВВЦ). За це їй присуджують звання майстра народної творчості й беруть в Спілку художників СРСР.

У 1932 році художницю, разом з сім'єю було запрошено до Москви. У Підмосков'ї, на фабриці «Експортнабивткань» за її малюнками та ескізами виготовлялись килимки, тканини й вишивки в стилі українського народного мистецтва. Роботи художниці експонуються на виставках в 1936 році в м. Києві, м. Ленінграді, м. Москві, на міжнародних виставках за кордоном, зокрема в Парижі (1937), Нью-Йорку (1939). Поряд з роботами Ганни Собачко виставляються і твори її учениць: Параски Власенко, Марії Примаченко, Тетяни Пати, Надії Білоконь, Марії Пособчук.

З 1932 року жила в селищі Черкізове Московської області, де працювала на фабриці «Експортнабивтканина».

3 грудня 1965 року перестало битись серце великої народної художниці, прощатись з нею вийшло все селище Черкізово, що в Підмосков'ї. Весь шлях від самої хати було засипано червоною калиною. Труну несли на вишитих художницею рушниках. В останній шлях проводжали її ті, хто працював з нею колись на фабриці, проводжали «украинку Ганну — рисовальщицу», як тут змолоду її називали. А незабаром вулиця, де жила мисткиня, була названа її ім'ям. Є вулиця Ганни Собачко-Шостак і в її рідному селі Веселинівка, що на Київщині.

Але на її батьківщині, вже місто Київ, залишився її племінник Собачко Семен Іванович (Дніпровський, так як в радянські часи було не поважне ставлення до прізвище Собочко, він обрав дівоче прізвище бабусі) в родині якого продовжилися традиції мистецького підходу в організації праці. Вилилися в професійному підході до педагогічного навчання підростаючого покоління в Левицькій Ользі Семенівні (дівоче прізвищем Дніпровська-Собачко), технологічному підході в сфері будівництва онуку Левицькому Андрій Володимирович, та другої онуки Левицької Ганни Володимирівни — в сфері туризму та харчуванні.  

Все життя вона малювала тільки квіти. Вона створила їх тисячі. І жодна не повторилась. Кожна була іншою за своєю кольоровою мелодією, за формою.

Композиції творів дочки української народу, художниці Ганни Феодосіївни Собачко-Шостак тримаються на великих кольорових плямах, на варіації квітів, різних за величиною і різноманітних за формою.

Квіти-птахи, квіти-риби, квіти — веселки — цільні за формою, одна квітка органічно переходить в іншу, безперервно змінюючись і перетворюючись. У ряді композицій пелюстки квітів переходять непомітно в птахів, риб, інколи в зображення людей. Усі ці зображення сплетені воєдино. Це походить ще від стародавніх слов'янських народних традицій тератологічних орнаментів, у яких в одну композицію зливались мотиви живих істот і рослин. Так може творити лише той хто зріс біля землі, все життя ходив біля неї.

«Твори Ганни Собачко — золота сторінка в історії українського мистецтва», так сказав про них відомий український письменник і шанувальник народної творчості Михайло Стельмах. Розписи художниці, позначені високою культурою форми, характерною для народного мистецтва, становлять велику історичну й естетичну цінність і можуть бути предметом серйозного й уважного вивчення.

Квіти у творах Ганни Собачко не безіменні — це квіти добра і мрій, надій і роздумів, діяння і щастя українського народу, вони правдиво передають колорит української природи, її багатство.

Твори Ганни Шостак зберігаються в музеях Києва, Одеському художньому музеї, репродукуються на листівках і в альбомах.

Ганно, Ганно, Як у світі гарно!

У твоєму світі —

Дивосвіті квітів.

Від пелюстки До стебельця, Ніби в люстрі — в спраглім серці.

На папері Малювала, Так у перше Милувала:

— Зі стежки Левадної —

В мережки Доладнії —

Колір цвів, Співав нівроку

От Скопців Аж до Нью-Йорку….

Де квіти Оселились?

— у дітях Веселинівських.

(О.Боровко)

Виставки

В 1913 році, килими зроблені за малюнками Ганни, були удостоєні срібної медалі в Санкт-Петербурзі та золотої медалі в Києві. Також її роботи експонувалися на виставках у Берліні (1914, 1922), Москві (1915, 1927), Дрездені(1924), Мюнхені (1925), Києві (1936) та ін. У 1965 і 2009 році її роботи були виставлені на персональній виставці у Києві.

Деякі роботи

«Шпаківня», 1963

«Ваза з квітами», 1964

«Ромашки», 1964

• 1911 — «Дар землі»
• 1913 — «Весняна пісня»
• 1915 — «Святковий вечір»
• 1916 — «Півні»
• 1916 — «Тривога»
• 1917 — «Незабутні квіти»
• 1917 — «Квіти у вінку»
• 1917 — «Рожеве сяйво»
• 1918 — «Український вінок»
• 1918 — «Виноград»
• 1920 — «Птах серед квітів»
• 1920 — «Букет квітів»
• 1922 — «Польові дзвіночки»
• 1922 — «Сердиті птахи»
• 1922 — «Яблука»
• 1923 — «Декоративне панно»
• 1923 — «Нові квіти»
• 1935 — «Птахи на кораблику»
• 1935 — «Декоративне панно»
• 1938 — «Сови серед квітів»
• 1963 — цикл панно «Квіти України»
• 1963 — «Мої улюблені квіти»
• 1963 — «Весняні квіти»
• 1963 — «Зустріч в квітах»
• 1964 — «Риба»
• 1964 — «Наддніпрянські квіти»
• 1964 — «Ваза з квітами»
• 1964 — «Щасливий час»
• 1964 — «Жар-птиці»
• 1964 — «Ряжений дуб для молодих»

Нагороди

Майстер народного мистецтва УРСР, член Союзу художників СРСР.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Местечкін Г. Ганна Собачко. Київ, Мистецтво, 1965.
• Юр М. В. Собачко-Шостак Ганна Феодосіївна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 684. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Церковна книга Кирилівського монастиря Міста Києва
• Церковна книга Покрові Пресвятої Богородиці (Пріорка) Міста Києва
• Церковна книга с. Скопці (нині Веселинівка)

Посилання

• Собачко-Шостак Ганна Федосівна // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Марко Роберт Стех. «Очима культури» № 93. Про мисткинь Ганну Собачко і Катерину Білокур
• Ювілейна виставка в Києві (до 125-річчя від дня народження)^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Виставка Український модернізм. Нью-Йорк, Чикаго, 2006, Америка (англ.)
• Виставка Авангард та Україна. Мюнхен, Німеччина, 1993 (англ.)
• Виставка Мистецтво України. Тулуза, Франція, 1993 (англ.)
• Виставка Український авангард. Загреб, Хорватія, 1991 (англ.)
• Ганна Собачко-Шостак (приклади робот)
• Ганна Собачко-Шостак (приклади робот)
• Взаємовплив професійного та народного мистецтва на прикладі творчості Ганни Собачко, Василя Довгошиї та Євмена Пшеченка.