Бранислав Секулич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 18:13, 9 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Бранислав Секулич
Бранислав Секулич
Бранислав Секулич
Особисті дані
Народження 29 жовтня 1906(1906-10-29)
  Белград, Королівство Сербія
Смерть 24 вересня 1968(1968-09-24) (61 рік)
  Берн, Швейцарія
Громадянство  Югославія
Позиція лівий нападник
Юнацькі клуби
Югославія«Явор» (Белград)
Югославія «Душановаць» (Белград)
Югославія «Карагеоргій» (Белград)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1921–1928 Югославія «Югославія» 9[1] (6)
1928–1929 Франція «Монпельє» ? (?)
1929–1930 Франція «Клуб Франсе» ? (?)
1930–1931 Швейцарія «Грассгоппер» ? (?)
1931–1934 Швейцарія «Уранія» ? (?)
1934–1936 Югославія «Югославія» 15 (6)
1937–1939 Югославія «Єдинство» 36 (3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1925–1936 Югославія Югославія 17 (8)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1948–1951 Югославія «Воєводина»
1953 Югославія «Црвена Звезда»
1957–1962 Швейцарія «Фрібур»
1958–1960 Швейцарія Швейцарія
1962–1963 Бельгія «Льєж»
1964–1965 Швейцарія «Ювентус» (Цюрих)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Бранислав Секулич (серб. Branislav Sekulić / Бpaнислав Ceкулић; 29 жовтня 1906, Белград  — 24 вересня 1968, Берн) — югославський футболіст, що грав на позиції нападника. Відомий виступами, зокрема, за клуб «Югославія», а також національну збірну Югославії. Дворазовий чемпіон Югославії, володар кубка Франції, півфіналіст чемпіонату світу 1930 року.

Клубна кар'єра

На юнацькому рівні виступав у складі різних футбольних клубів Белграда. В 1921 році приєднався до клубу «Югославія». У 1922, 1923, 1924, 1925, 1926 роках ставав з командою переможцем чемпіонату Белграда.

У 1924 року Аперше здобув перемогу у національному чемпіонаті. На шляху до фіналу команда здолала «Славію» (Осієк) (5:2) і «Сомборський» (6:1), а у головному матчі перемогла «Хайдук» (Спліт) з рахунком 2:1 завдяки голам Дам'яна Джурича і Стевана Лубурича.

У 1925 році «Югославія» повторила свій успіх. З однаковим рахунком 3:2 клуб послідовно переміг «Хайдук» (Спліт), «Славію» (Осієк) і «Граджянскі» (Загреб). Бранислав забив по голу в кожному з матчів і разом з партнером по команді Душаном Петковичем став найкращим бомбардиром змагань[2]. Лідерами команди у чемпіонських сезонах разом із Секуличем були Милутин Івкович, Алоїз Махек, Драган Йованович, Стеван Лубурич, Душан Петкович. У наступному році «Югославія» посіла друге місце, програвши у фіналі «Граджянскі» (1:2)

У наступні роки грав за кордоном у французьких клубах «Монпельє» і «Клуб Франсе». Разом з «Монпельє» став володарем кубка Франції 1929 року[3]. Далі грав у швейцарських клубах «Грассгоппер» і «Уранія».

Згодом повернувся до «Югославії», у складі якої став срібним призером чемпіонату 1935 року Загалом у складі «Югославії» зіграв 156 матчів і забив 110 м'ячів.

Завершував кар'єру в команді «Єдинство» (Белград), у складі якого два сезони виступав у вищому дивізіоні.

Збірна Югославії під час ЧС-1930 в Уругваї
Стоять: Михайлович, Стефанович, Джокич, Вуядинович, Арсеньєвич, Секулич, Івкович,
Якшич. Сидять: Тирнанич, Мар'янович, Бек

Виступи за збірну

1925 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії у грі проти Італії (1:2). Загалом зіграв за збірну 17 матчів і забив 8 голів.

У 1930 році став учасником першого розіграшу чемпіонату світу. Югославія стала однією з небагатьох європейських збірних, що погодились поїхати до далекого Уругваю, до того ж команда відправилась у не найсильнішому складі, адже через конфлікт у федерації збірну представляли лише сербські футболісти. Незважаючи на це, югославська команда виступила найвдаліше з європейців, створивши найбільшу сенсацію змагань: на груповій стадії перемогла збірну Бразилії (2:1). Здолавши у другому матчі Болівію (4:0), югослави потрапили до півфіналу, де поступились майбутньому чемпіону збірній Уругваю з рахунком 1:6.

Також у складі збірної двічі ставав переможцем Балканського кубку. Під час турніру в Афінах 1934-35 югослави в першому матчі змагань програли Греції (1:2, гол забив Секулич), але завдяки перемогам над Болгарією (4:3, Бранислав знову забив) і Румунією (4:0, без участі Секулича) зуміли вийти на перше місце у підсумковій таблиці. Другу поспіль перемогу у змаганнях югославська збірна здобула 1935 році у Софії. У перших матчах команда впевнено здолала Румунію (2:0) і Грецію (6:1). У останній вирішальній грі проти господарів болгарів Югославія зіграла внічию 3:3 і випередила суперника у підсумковій таблиці завдяки кращій різниці м'ячів. У цьому турнірі Секулич зіграв лише в першому матчі з румунами і відзначився забитим голом.

Також виступав у складі збірної Белграда, за яку зіграв 28 матчів. Зокрема, у 1926 році став фіналістом Кубка короля Олександра, турніру для збірних найбільших міст Югославії.

Статистика виступів за збірну

 Статистика матчів і голів за збірну — Югославія Югославія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
04.11.1925 Падуя Італія Італія 2 – 1 Югославія Югославія товариський матч -
28.06.1926 Загреб Югославія Югославія 2 – 6 Чехословаччина Чехословаччина товариський матч - Замінений на 61-ій хвилині 61'
03.10.1926 Загреб Югославія Югославія 2 – 3 Румунія Румунія Кубок короля Олександра -
14.07.1930 Монтевідео Бразилія Бразилія 1 – 2 Югославія Югославія Чемпіонат світу – група -
27.07.1930 Монтевідео Уругвай Уругвай 6 – 1 Югославія Югославія Чемпіонат світу – 1/2 -
25.10.1931 Познань Польща Польща 6 – 3 Югославія Югославія товариський матч -
07.05.1933 Цюрих Швейцарія Швейцарія 4 – 1 Югославія Югославія товариський матч -
01.04.1934 Белград Югославія Югославія 2 – 3 Болгарія Болгарія товариський матч -
26.08.1934 Белград Югославія Югославія 4 – 1 Польща Польща товариський матч 3 Капітан команди
02.09.1934 Прага Чехословаччина Чехословаччина 3 – 1 Югославія Югославія товариський матч 1 Капітан команди
23.12.1934 Афіни Греція Греція 2 – 1 Югославія Югославія Балканський кубок 1 Капітан команди
25.12.1934 Афіни Болгарія Болгарія 3 – 4 Югославія Югославія Балканський кубок 1
17.06.1935 Софія Румунія Румунія 0 – 2 Югославія Югославія Балканський кубок 1
18.08.1935 Катовиці Польща Польща 2 – 3 Югославія Югославія товариський матч 1
06.09.1935 Белград Югославія Югославія 0 – 0 Чехословаччина Чехословаччина товариський матч -
12.07.1936 Стамбул Туреччина Туреччина 3 – 3 Югославія Югославія товариський матч -
13.12.1936 Париж Франція Франція 1 – 0 Югославія Югославія товариський матч -
Усього Матчів 17 Голів 8

Кар'єра тренера

На батьківщині працював в командах «Воєводина» і «Црвена Звезда». Також був тренером швейцарських команд «Фрібур» і «Ювентус» (Цюрих)[4] і бельгійського «Льєжу». Входив до комісії тренерів збірної Швейцарії[5].

Трофеї і досягнення

Примітки

  1. Лише у фінальному турнірі чемпіонату Югославії
  2. Повна статистика сезону. Архів оригіналу за 14 травня 2016. Процитовано 12 січня 2017.
  3. Подробиці фінального матчу
  4. Тренери швейцарських клубів
  5. Профіль тренера на eu-football.info

Посилання