Антоній Марс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 22 лютого 2022, заснована на цій версії.
Антоній Марс
Народився9 травня 1851(1851-05-09)[1]
Хшанув, Малопольське воєводство, Республіка Польща
Помер24 квітня 1918(1918-04-24) (66 років)
Львів, Австро-Угорщина
ПохованняЛичаківський цвинтар
Діяльністьполітик, гінеколог
Alma materЯгеллонський університет
Галузьгінекологія
Посадапосол до Галицького сейму[d]
ПартіяStronnictwo Prawicy Narodowejd

Антоній Ізидор Марс-Ноґа (пол. Antoni Izydor Mars-Noga; 9 травня 1851, Хшанув, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія — 23 квітня 1918, Львів, Австро-Угорська імперія) — лікар-акушер, професор, організатор та керівник кафедри акушерства та гінекології, декан медичного факультету і ректор Львівського університету, засновник першої клініки жіночих хвороб у Львові, автор близько 100 наукових праць, представник польської шляхти родини Марсів з роду Ноґа

Життєпис

Народився 9 травня 1851 року у сім'ї Антонія Юзефа Марса та Францішки Желеховської у родинному маєтку в Хшанові, неподалік Ліманової. Був другою з дев'яти дітей, старший брат Яна Марса. Був співвласником маєтку у с. Стара Весь (Старе Село) у Лімановського повіті. Одружений з Марією Ядвіґою Стахерською. Мав двох доньок Ельжбету Роґойську та Кристину Пшетоцьку і сина Ґжеґожа.

Вивчав медицину на лікарському факультеті Ягеллонського університету, який закінчив у 1875 році. Був студентом, а згодом асистентом професора Францішка Мадуровіча. Працював акушер-гінекологом у лікарнях Відня (1875-77) та Львова (1877-78). Обіймав посаду асистента (1878-80), доцента (1880-90), а згодом професора (1890-98) кафедри акушерства та гінекології Ягеллонського університету. У цей же час був керівником Школи акушерок у Кракові. Співпрацював з Януарієм Зубжицьким.

Організатор та перший керівник кафедри акушерства та гінекології у 1898—1918 роках Львівського університету. Протягом перших п'яти років на кафедрі була створена клінікобактеріологічна лабораторія, музей, віварій, бібліотека. Почалася також і наукова праця, велика увага приділялася неплідності жінок, боротьбі зі злоякісними новоутвореннями, післяпологовому сепсису та ін.[2]

З 1898 року обіймав посаду професора, у період 1901—1902 рр. — декана медичного факультету, а у 1908—1909 рр. — ректора Львівського університету. У 1898 році був засновником та директором університетської клініки акушерства та гінекології. Почесний член лікарських товариств Кракова та Львова. Був членом Крайової ради охорони здоров'я.[3]

Депутат Віденського парламенту і Галицького Сейму трьох скликань - VIII, IX та X каденції - від Новоторзького повіту. Член львівського осередку консервативної Партії національної правиці у 1910 році[4].

Помер 23 квітня 1918 року від загальної інфекції в результаті порізу пальця під час операції[5][6]. Помер у Львові і, за повідомленнями тодішньої преси, був похований у родинному гробівці у Хшанові[7][8]. Проте згідно сучасних знахідок Станіслава Ніцея, Антонія Марса було поховано на Личаківському цвинтарі у Львові[9].

Наукові інтереси

Основними напрямками наукових досліджень були впровадження нових гінекологічних операцій, застосування радіотерапії в гінекології, лікування запалень і онкологічних захворювань жіночої статевої системи, опрацювання питань антисептики в акушерстві та запобігання післяпологовій гарячці, опис казуїстичних випадків із власної практики, питання організації акушерсько-гінекологічної служби та підготовки лікарів з цієї спеціальності.

Антоній Марс якось заклався об заклад із приятелями, що скульптура «Слави», котра вінчає фронтон Львівської опери, має такий округлий живіт, який зазвичай буває у жінок на четвертому місяці вагітності. Аби довести правдивість своїх слів, йому довелося розшукати модель, котра позувала скульптору. Припущення медика підтвердилися — львівська «Слава» й справді є «вагітною».

Вибрані наукові праці

  • О przechodzeniu istot uposta­­ciowanych z krążenia matki do krążenia płodu // Przegląd Lekarski. 1880. № 33–35
  • О cięciu cesarskiem i jego meto­­dach // Przegląd Lekarski. 1881. № 17–23
  • Nauka о ope­­racjach położniczych. 1. Zabiegi połoznicze pomniejsze. — Kraków, 1894
  • Klinika gine­­kologiczno-położnicza lwowska. Jej po­­wstanie, rozwój і wyniki. — Warszawa, 1904
  • Uwagi nad obecnym stanem radioterapii w chorobach kobiecych. — Lwów, 1913
  • Choroby weneryczne a życie kobiety. Wykład dla kobiet, wygłoszony dnia 10 grudnia 1916 przez dr Antoniego Marsa, prof. Uniw. i radcę dworu. Z trzema rycinami. — Lwów 1917, Nakładem Macierzy Polskiej
  • Cięcie cesarskie klasyczne w oświetleniu nowszych sposobów operacyjnych. Lwowski Tygodnik Lekarski 6, 34, s. 461—464 i 35, s. 474—477 (1911)
  • Kilka uwag nad wycinaniem macicy przez pochwę z uwzględnieniem metody Döderleina. Przegląd Lekarski 41, 4, s. 47-48, 5, s. 65-67 i 6, s. 86-87 (1902)
  • Przypadek rzekomego obojnactwa leczony operacyjnie. Przegląd Lekarski 42, 40, s. 567—569 (1903)
  • Ś. p. Henryk Jordan z Zakliczyna (Wspomnienie pośmiertne). Lwowski Tygodnik Lekarski 2, 21, s. 247—248 (1907)
  • Mars A, Jordan H. O zapobieganiu i leczeniu gorączki połogowej. Gazeta Lekarska 36, 24, s. 592—596 (1901)
  • Przyczynek do badania ginekologicznego przez pochwę. Lwowski Tygodnik Lekarski (1907)
  • Medianschnitt durch die Leiche einer an Uterusruptur verstorbenen kreissenden; eine anatomische Studie. Eine anatomische Studie (1890)
  • Kilka uwag o nadmiernej ruchomości macicy (1912)
  • Kilka uwag w sprawie próbnego otwarcia jamy brzusznej (1900)

Див. також

Примітки

  1. ↑ Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 — ÖAW.
  2. ↑ [1] Коротка історія кафедри акушерства та гінекології Львівського медичного університету
  3. ↑ Марс-Ноґа Антоній-Ізидор Енциклопедія сучасної України, 2018
  4. ↑ Trzecie walne zgromadzenie Stronnictwa Prawicy Narodowej: odbyte w dniu 7 maja 1910 roku w sali Rady powiatowej w Krakowie / Stronnictwo Prawicy Narodowej, Kraków 1910, s. 34.
  5. ↑ Jaworski J. Prof. dr Antoni Noga-Mars (Wspomnienie pośmiertne). Zdrowie 34, 7, s. 210—211 (1918)
  6. ↑ Jaworski J. Antoni Noga-Mars (Wspomnienie pośmiertne). Gazeta Lekarska 52, 21, s. 161—166 (1918)
  7. ↑ Pogrzeb ś. p. prof. dr Antoniego Marsa Kurier Lwowski 1918 nr 194 s. 4-5 [2]
  8. ↑ Ś.p. Antoni Mars Czas 1918 nr 190 z 25 kwietnia s. 3[недоступне посилання]
  9. ↑ Stanisław Nicieja: Cmentarz Łyczakowski we Lwowie w latach 1786–1986. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1988, s. 350. ISBN 83-04-02817-4. 

Джерела

  • Ганіткевич Я. Історія української медицини в датах та іменах. — Львів: НТШ, 2004
  • Основні напрями в розвитку діяльності кафедр Львівського медичного інституту. — Львів, ЛДМІ, 1966. — ст. 140—141
  • Львівський державний медичний інститут. Словник. — Львів, 1994. — ст. 5, 20, 22, 163, 164
  • Kosmiсski S. Sіownik lekarzуw polskich. — Warszawa, 1888. — ст. 309, 613
  • Kronika Uniwersytetu Lwowskiego. — Lwow, 1899. — Т.1. — ст. 11, 138, 161—165
  • Hahn W. Kronika Uniwersytetu Lwowskiego. — Lwow, 1912. — T.2
  • Wojtkiewicz-Rok W. Dzieje wydzialu lekarskiego Uniwersytetu Lwowskiego w latach 1894—1918. — Wrocіaw, 1992
  • Polski slownik biograficzny. — Krakow, 1975. — T.20. — ст. 62-63
  • Zwozdziak W. Historia wydzialu lekarskiego Universytetu Lwowskiego. — ArchHistMed, 1965. — T. 28, № 3

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Антоній_Марс&oldid=34718862