Антоній Каліна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антоній Каліна
пол. Antoni Kalina
Народився 23 травня 1846(1846-05-23)
Кремпа, Австро-Угорщина
Помер 3 травня 1906(1906-05-03) (59 років)
Львів, Австро-Угорщина
Поховання Личаківський цвинтар
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Національність поляк
Діяльність славіст, етнограф
Галузь слов'янознавство[1], етнологія[1] і етнографія[1]
Alma mater Вроцлавський університет
Гумбольдтський університет Берліна
Знання мов польська[1]
Заклад ЛНУ ім. І. Франка
Членство Polish Ethnological Societyd
Посада ректор Львівського університету
Батько Шимон Каліна
Мати Марія Каліна
У шлюбі з Марія Півковська (1849—1944)
Діти Леон (1893—1942)
Сесілія (1900—1989)

Антоній Каліна (пол. Antoni Kalina; нар. 23 травня 1846, Кремпа, Австро-Угорщина — пом. 3 травня 1906, Львів, Австро-Угорщина) — польський славіст, етнограф, перший професор слов'янської філо­логії та ректор Львівського університету. Член Польської академії знань.

Життєпис[ред. | ред. код]

Антоні Калина у 1898 році

Антоній Каліна народився 23 травня 1846 року в Кремпа, нині район міста Острув-Велькопольський у селянській родині Марії та Шимона Каліни. Навчався у початковій школі в Кремпа, потім Королівській католицькій середній школі міста Острув (1857—1863) та Сьремській середній школі (1865—1867). Спеціальну освіту здобув у Вроцлавському університеті, де вивчав класичну філологію, історію, польську літературу на факультеті філології. Закінчив Гумбольдтський університет Берліна. У 1872 році, захистив дисертацію.

До Львова Антоній Каліна приїхав у 1877 році з Петербурга, де в тамтешньому університеті слухав лекції мовознавців Ізмаїла Срезневського та Володимира Ламанського.

У 1877 році зайняв кафедру слов'янської філології в Львівському університеті. У 1893—1894 роках Антоній Калина декан філософського факультету.

У 1904 році Антоній Каліна стаєректором Львівського університету, але через слабке здоров'я пішов у відставку через кілька тижнів після призначення[2].

Очолював польське Народознавче товариство у 1895—1905 роках та був засновником та головного редактора часопису «Lud»[3].

Його твори особливо важливі багатством зібраного в них матеріалу.

Антоній Каліна є автором першої наукової історії болгарської мови, яку видано у 1891 року.

Помер 3 травня 1906 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Антоній Каліна одружився у 1892 році з Марією Півковською[4]. У них було троє дітей — син Леон (1893—1942), дочка Сесілія (1900—1989) та ще один син, який помер у дитинстві.

Доробок[ред. | ред. код]

  • «О liczebnikach w języku staropolskim» 1878
  • «Rozbiór krytyczny pieśni Bogarodzica» 1880
  • «La langue des Tziganes slowaques» 1882
  • «Historia języka polskiego» 1883
  • «Mowa kaszubska, jako narzecze języka polskiego» 1893
  • «Historia języka bułgarskiego» 1891

Література[ред. | ред. код]

  • Album pisarzy polskich (współczesnych), zebrał i objaśnił S. Demby, Warszawa 1901.
  • Chmielowski P., Zarys najnowszej literatury polskiej (1864—1894), Kraków 1895.
  • Dzieje folklorystyki polskiej 1864—1918, pod red. H. Kapeluś i J. Krzyżanowskiego, Warszawa 1982.
  • Gawełek F., Bibliografia ludoznawstwa polskiego (reprint), Warszawa 1977.
  • Kołodziejczyk E., Bibliografia słowianoznawstwa polskiego (reprint), Warszawa 1981.
  • Orłowicz M., Ilustrowany przewodnik po Lwowie (reprint), Rzeszów 2013.
  • Rocznik Naukowo-Literacko-Artystyczny (encyklopedyczny) na rok 1905 (reprint), Warszawa 1983.
  • Starnawski J., Sylwetki lwowskich historyków lite­ratury, Łódź 1997.
  • Szmyd K., Twórcy nauk o wychowaniu w środowisku akademickim Lwowa (1860—1939), Rzeszów 2003.
  • Taszycki W., Kalina Antoni, PSB, t. XI, Wrocław 1964—1965.
  • Toczek A., Lwowskie środowisko historyczne i jego wkład w kulturę książki i prasy (1860—1918), Kraków 2013.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Czech National Authority Database
  2. ↑ Andrzej Kobak, Antoni Kalina. Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 12 листопада 2017.
  3. ↑ Валентина Головатюк Роль польського народознавчого товариства в українсько-польських культурних взаєминах (кінець XIX — перша третина XX ст.)[недоступне посилання з серпня 2019]
  4. ↑ Piwkowska Maria [Архівовано 1 липня 2016 у Wayback Machine.](пол.)

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Львівський університет
імені Йосифа ІІ
(1784—1805)
Антоній Вацлав Бетанський (1784/85) • Балтазар Борзаґа (1785/86) • Бурхард Шіверек (1786/87) • Віт Вреха (1787/88) • Йозеф Віммер (1788/89) • Ян Амброз (1789/90) • Алоїз Капуано (1790/91) • Вацлав Ганн (1791/92) • Ян Антоні де Поточкі (1792/93) • Домінік Зіґфрід Кефіль (1793/94) • Лоренц Прессен (1794/95) • Ян Гольфельд (1795/96) • Антоній Ангелович (1796/97) • Станіслав Ґжембський (1797/98) • Бурхард Шіверек (1798/99) • Юзеф Спорк (1799/1800) • Каєтан Кіцький (1800/01) • Балтазар Борзаґа (1801/02) • Франц Мазох (1802/03) • Ян Земанчик (1803/04) • Миколай Скородинський (1804/05) • Франтішек Кодеш (1805)
Львівський ліцей
(1805—1817)
Львівський університет
імені Франца ІІ
(1817—1918)
Анджей Анквіч (1817/18) • Йозеф Вінівартер (1818/19) • Фердинанд Штехер (1819/20) • Юліус Гюттер (1820/21) • Модест Гриневецький (1821/22) • Максиміліан Алоїз Фюґер (1822/23) • Петер Крауснекер (1823/24) • Йозеф Маусс (1824/25) • Франциск Ксаверій Захар'ясевич (1825/26) • Фердинанд Польберґ (1826/27) • Франц Мазох (1827/28) • Микола Нападієвич (1828/29) • Венедикт Левицький (1829/30) • Карл Краусс (1830/31) • Войцех Жердинський (1831/32) • Авґуст Кунцек (1832/33) • Онуфрій Криницький (1833/34) • Ян Добжанський (1834/35) • Франц де Пауля Нойгаузер (1835/36) • Ян Стібер (1836/37) • Мартин Барвінський (1837/38) • Антон Гаймберґер (1838/39) • Франц Бабель де Фронсберґ (1839/40) • Ґеорґ Гольцґетан (1840/41) • Яків Геровський (1841/42) • Юзеф Райнер (1842/43) • Кароль Іґнаци Странський (1843/44) • Адольф Пфайффер (1844/45) • Антоній Манастирський (1845/46) • Францішек Туна (1846/47) • Бенедикт Ваґнер (1847/48) • Карломан Танґль (1848/49) • Себастіян Міхал Тичинський (1849/50) • Франц Коттер (1850/51) • Йозеф Маусс (1851/52) • Каєтан Жмиґродський (1852/53) • Едуард Гербст (1853/54) • Іґнац Лемох (1854/55) • Онуфрій Криницький (1855/56) • Ян Паздєра (1856/57) • Антоній Вахгольц (1857/58) • Онуфрій Криницький (1858/59) • Анджей Фанґор (1859/60) • Григорій Яхимович (1860/61) • Людвік Маліновський (1861/62) • Фрідріх Рульф (1862/63) • Яків Головацький (1863/64) • Лукаш Солецький (1864/65) • Евгеніуш Мор (1865/66) • Вільгельм Керґель (1866/67) • Йосиф Делькевич (1867/68) • Фрідріх Рульф (1868/69) • Германн Шмідт (1869/70) • Франц Костек (1870/71) • Франц Коттер (1871/72) • Антоній Малецький (1872/73) • Альберт Філярський (1873/74) • Маврици Кабат (1874/75) • Євсевій Черкавський (1875/76) • Євсевій Черкавський (1876/77) • Зиґмунт Венцлевський (1877/78) • Леон Білінський (1878/79) • Ксаверій Ліске (1879/80) • Климентій Сарницький (1880/81) • Леонард П'єнтак (1881/82) • Броніслав Леонард Радзишевський (1882/83) • Едвард Ріттнер (1883/84) • Людвік Клосс (1884/85) • Лаврентій Жмурко (1885/86) • Тадеуш Пілат (1886/87) • Євсевій Черкавський (1887/88) • Леонард П'єнтак (1888/89) • Климентій Сарницький (1889/90) • Томаш Станецький (1890/91) • Роман Пілат (1891) • Авґуст Баласітс (1891/92) • Марцелій Паливода (1892/93) • Людвік Цвіклінський (1893/94) • Тадеуш Войцеховський (1894/95) • Освальд Бальцер (1895/96) • Йосиф Комарницький (1896/97) • Антоній Реман (1897/98) • Генрик Кадий (1898/99) • Владислав Абрагам (1899/1900) • Броніслав Кручкевич (1900/01) • Людвік Ридигер (1901/02) • Владислав Охенковський (1902/03) • Ян Непомуцен Фіялек (1903/04) • Антоній Каліна (1904) • Юзеф Пузина (1904/05) • Антоні-Владислав Ґлузинський (1905/06) • Фелікс Гризецький (1906/07) • Броніслав Дембінський (1907/08) • Антоній Марс (1908/09) • Станіслав Ґломбінський (1909/10) • Блажей Яшовський (1910/11) • Людвік Фінкель (1911/12) • Адольф Бек (1912/13) • Станіслав Стажинський (1913/14) • Казімеж Твардовський (1914—1917) • Казімеж Вайс (1917/18)
Львівський університет
імені Яна Казимира
(1918—1939)
Антоній Станіслав Юраш (1918/19) • Альфред Гальбан (1919/20) • Емануель Махек (1920/21) • Ян Каспрович (1921/22) • Станіслав Нараєвський (1922/23) • Юліуш Макаревич (1923/24) • Влодзімєж Сєрадський (1924/25) • Едвард Порембович (1925/26) • Юзеф Семирадський (1926/27) • Адам Ґерстманн (1927/28) • Леон Пінінський (1928/29) • Гілари Шрамм (1929/30) • Станіслав Вітковський (1930/31) • Северин Кжеменєвський (1931/32) • Адам Ґерстманн (1932/33) • Генрик Гальбан (1933) • Каміль Стефко (1933/34) • Ян Чекановський (1934/35) • Ян Чекановський (1935/36) • Станіслав Кульчиньский (1936/37) • Станіслав Кульчиньский (1937/38) • Едмунд Буланда (1938/39) • Роман Лонгшам де Бер'є (1939)
Львівський університет
імені Івана Франка
(від 1939)
Михайло Марченко (1939/40) • Георгій Биченко (1940/41) • Василь Сімович (1941) • Микола Паше-Озерський (1944, в. о. ректора) • Іван Бєлякевич (1944/1948) • Гурій Савін (1948/1951) • Євген Лазаренко (1951/1963) • Микола Максимович (1963/1981) • Володимир Чугайов (1981/1990) • Іван Вакарчук (1990/2007) • Василь Височанський (2007/2010, в. о. ректора) • Іван Вакарчук (2010/2013) • Василь Височанський (2013/2014, в. о. ректора) • Володимир Мельник (від 10 червня 2014)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Антоній_Каліна&oldid=40353543