Антоній Каліна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антоній Каліна
пол. Antoni Kalina
Народився 23 травня 1846(1846-05-23)
Кремпа, Австро-Угорщина
Помер 3 травня 1906(1906-05-03) (59 років)
Львів, Австро-Угорщина
Поховання Личаківський цвинтар
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Національність поляк
Діяльність славіст, етнограф
Галузь слов'янознавство[1], етнологія[1] і етнографія[1]
Alma mater Вроцлавський університет
Гумбольдтський університет Берліна
Знання мов польська[1]
Заклад ЛНУ ім. І. Франка
Членство Polish Ethnological Societyd
Посада ректор Львівського університету
Батько Шимон Каліна
Мати Марія Каліна
У шлюбі з Марія Півковська (1849—1944)
Діти Леон (1893—1942)
Сесілія (1900—1989)

Антоній Каліна (пол. Antoni Kalina; нар. 23 травня 1846, Кремпа, Австро-Угорщина — пом. 3 травня 1906, Львів, Австро-Угорщина) — польський славіст, етнограф, перший професор слов'янської філо­логії та ректор Львівського університету. Член Польської академії знань.

Життєпис[ред. | ред. код]

Антоні Калина у 1898 році

Антоній Каліна народився 23 травня 1846 року в Кремпа, нині район міста Острув-Велькопольський у селянській родині Марії та Шимона Каліни. Навчався у початковій школі в Кремпа, потім Королівській католицькій середній школі міста Острув (1857—1863) та Сьремській середній школі (1865—1867). Спеціальну освіту здобув у Вроцлавському університеті, де вивчав класичну філологію, історію, польську літературу на факультеті філології. Закінчив Гумбольдтський університет Берліна. У 1872 році, захистив дисертацію.

До Львова Антоній Каліна приїхав у 1877 році з Петербурга, де в тамтешньому університеті слухав лекції мовознавців Ізмаїла Срезневського та Володимира Ламанського.

У 1877 році зайняв кафедру слов'янської філології в Львівському університеті. У 1893—1894 роках Антоній Калина декан філософського факультету.

У 1904 році Антоній Каліна стаєректором Львівського університету, але через слабке здоров'я пішов у відставку через кілька тижнів після призначення[2].

Очолював польське Народознавче товариство у 1895—1905 роках та був засновником та головного редактора часопису «Lud»[3].

Його твори особливо важливі багатством зібраного в них матеріалу.

Антоній Каліна є автором першої наукової історії болгарської мови, яку видано у 1891 року.

Помер 3 травня 1906 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Антоній Каліна одружився у 1892 році з Марією Півковською[4]. У них було троє дітей — син Леон (1893—1942), дочка Сесілія (1900—1989) та ще один син, який помер у дитинстві.

Доробок[ред. | ред. код]

  • «О liczebnikach w języku staropolskim» 1878
  • «Rozbiór krytyczny pieśni Bogarodzica» 1880
  • «La langue des Tziganes slowaques» 1882
  • «Historia języka polskiego» 1883
  • «Mowa kaszubska, jako narzecze języka polskiego» 1893
  • «Historia języka bułgarskiego» 1891

Література[ред. | ред. код]

  • Album pisarzy polskich (współczesnych), zebrał i objaśnił S. Demby, Warszawa 1901.
  • Chmielowski P., Zarys najnowszej literatury polskiej (1864—1894), Kraków 1895.
  • Dzieje folklorystyki polskiej 1864—1918, pod red. H. Kapeluś i J. Krzyżanowskiego, Warszawa 1982.
  • Gawełek F., Bibliografia ludoznawstwa polskiego (reprint), Warszawa 1977.
  • Kołodziejczyk E., Bibliografia słowianoznawstwa polskiego (reprint), Warszawa 1981.
  • Orłowicz M., Ilustrowany przewodnik po Lwowie (reprint), Rzeszów 2013.
  • Rocznik Naukowo-Literacko-Artystyczny (encyklopedyczny) na rok 1905 (reprint), Warszawa 1983.
  • Starnawski J., Sylwetki lwowskich historyków lite­ratury, Łódź 1997.
  • Szmyd K., Twórcy nauk o wychowaniu w środowisku akademickim Lwowa (1860—1939), Rzeszów 2003.
  • Taszycki W., Kalina Antoni, PSB, t. XI, Wrocław 1964—1965.
  • Toczek A., Lwowskie środowisko historyczne i jego wkład w kulturę książki i prasy (1860—1918), Kraków 2013.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Czech National Authority Database
  2. Andrzej Kobak, Antoni Kalina. Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 12 листопада 2017.
  3. Валентина Головатюк Роль польського народознавчого товариства в українсько-польських культурних взаєминах (кінець XIX — перша третина XX ст.)[недоступне посилання з серпня 2019]
  4. Piwkowska Maria [Архівовано 1 липня 2016 у Wayback Machine.](пол.)

Посилання[ред. | ред. код]