Вакарчук Іван Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Олександрович Вакарчук
Іван Олександрович Вакарчук
7-й Міністр освіти і науки України
18 грудня 2007 — 11 березня 2010
Президент Віктор Ющенко
Віктор Янукович
Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко
Попередник Станіслав Ніколаєнко
Наступник Дмитро Табачник
ректор Львівського університету
11 березня 2010 — 6 червня 2013[1]
Попередник Василь Височанський (в.о.)
Наступник Василь Височанський (в.о.)
ректор Львівського університету
13 листопада 1990 — 18 грудня 2007
Попередник Володимир Чугайов
Наступник Василь Височанський (в.о.)
Народився 6 березня 1947(1947-03-06)
Братушани,
Молдавська РСР,
СРСР СРСР
Помер 4 квітня 2020(2020-04-04) (73 роки)
Львів, Україна
Похований
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Дружина Вакарчук Світлана Олександрівна
Діти Святослав Вакарчук
Олег Вакарчук
Нагороди
Герой України (орден Держави)
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Почесна відзнака Президента України
Заслужений діяч науки і техніки України Державна премія України в галузі науки і техніки
vakarchuk.openua.net
Іван Вакарчук 2010 року
Могила Івана Вакарчука. Личаківський цвинтар, поле № 4

Іва́н Олекса́ндрович Вакарчу́к (6 березня 1947, Братушани, нині — Єдинецький район, Молдова — 4 квітня 2020, Львів, Україна[2]) — український фізик, політик і громадський діяч, міністр освіти і науки України (20072010). Протягом 19902007 і 20102013 років був ректором Львівського університету. Доктор фізико-математичних наук (1980). Герой України (2007). Заслужений діяч науки і техніки України.

Батько лідера рок-гурту «Океан Ельзи», політика Святослава Вакарчука.

Життєпис[ред. | ред. код]

Іван Вакарчук 2006 року

Доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач кафедри теоретичної фізики Львівського університету ім. Франка, член Ради з питань науки та науково-технічної політики при Президентові України, член президії Національної ради Конгресу української інтелігенції.

19541965 — Навчався у Братушанській середній школі, яку закінчив з медаллю.

19651970 — навчання на фізичному факультеті Львівського університету ім. Франка.

19701973 — навчання в аспірантурі Львівського відділу статистичної теорії конденсованого стану Інституту теоретичної фізики АН УРСР.

19731978 — молодший науковий співробітник Львівського відділу Інституту теоретичної фізики АН УРСР.

1977, 1981 — нагороджений Грамотою Президії АН УРСР.

19781980 — старший науковий працівник Львівського відділу Інституту теоретичної фізики АН УРСР.

19801984 — керував відділом квантової статистики у Львівському відділі статистичної теорії конденсованого стану Інституту теоретичної фізики АН УРСР.

1983 — нагороджений значком «Відмінник народної освіти УРСР».

1984 — професор кафедри теоретичної фізики Львівського університету.

1989 — обраний народним депутатом СРСР; член Комітету ВР СРСР з науки, входив до складу Міжрегіональної депутатської групи.

13 листопада 1990 обраний ректором Львівського університету ім. Франка (переобраний на цю посаду 2001 року).

1991 — обраний президентом Малої академії наук Львівщини.

1996 — обраний головою Ради ректорів Львівщини.

1996 — нагороджений Почесною відзнакою Президента України.

З 1996 р. — засновник і головний редактор «Журналу фізичних досліджень» та журналу «Світ фізики».

З 2001 р. — президент Українського фізичного товариства

Лауреат Премії НАН України імені М. П. Барабашова 2005 року за цикл робіт «Спектральні дослідження зір та комет» (спільно з К. І. Чурюмовим та Н. Г. Щукіною)[3]

з 18 грудня 2007 по 11 березня 2010  — Міністр освіти і науки України.

В останні роки свого життя він хворів[4].

Помер Іван Вакарчук 4 квітня 2020 року у Львові. Прощання через карантин відбулися у сімейному колі, а поховали його на 4 полі Личаківського цвинтаря[2][5].

Політика[ред. | ред. код]

У 1989—1991 роках — народний депутат СРСР від територіального виборчого округу № 486 (Львівська область), член КПРС. Восени 1989 року — учасник установчого з'їзду Народного Руху України за перебудову, один із делегатів від Львівської области[6].

1999 року — довірена особа Кучми на виборах президента України[7].

Заява щодо Вікіпедії[ред. | ред. код]

9 березня 2010 року (незадовго до звільненням з посади, після чого міністром призначено Дмитра Табачника) звернувся із заявою до академічної спільноти України. У ній закликав «кожного українського науковця написати для Вікіпедії бодай 2-3 статті з Вашого напрямку», а викладачів університетів — «широко залучати до цієї роботи студентів-старшокурсників»[8].

Нагороди[ред. | ред. код]

Сім'я[ред. | ред. код]

Одружений. Дружина — Світлана Олександрівна (нар. 1947) — викладач фізики, доцент Львівського університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Гжицького.

Син Святослав (1975 р.н.) — народний депутат України (до 2008 р. та з 2019 р. і до 2020 р.), лідер гурту «Океан Ельзи»; син Олег (нар. 1980) — підприємець.

Праці[ред. | ред. код]

Автор понад 240 наукових праць.

2007 — на 14-му Львівському книжковому форумі «Квантова механіка» була названа однією з найкращих книг.

Книги[ред. | ред. код]

  • Вакарчук І. О. Вступ до проблеми багатьох тіл. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 1999. — 220 с.
  • Вакарчук І. О. Квантова механіка. — 4-е видання, доповнене. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 872 с.
  • Вакарчук І. О. Лекції з загальної теорії відносності. — Л. : Вид-во Львів. ун-ту, 1991. — 91 с.
  • Вакарчук І. О. Теорія зоряних спектрів. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. — 359 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Вакарчука звільнили з посади ректора Львівського вишу
  2. а б Помер ексміністр, науковець Іван Вакарчук. Українська правда. 4 квітня 2020. Процитовано 4 квітня 2020. 
  3. Головна астрономічна обсерваторія НАН України
  4. Помер Іван Вакарчук - колишній міністр та батько Святослава Вакарчука. BBC Україна. 4 квітня 2020. Процитовано 4 квітня 2020. 
  5. Катерина Родак (4 квітня 2020). Помер колишній ректор Львівського університету Іван Вакарчук. Zaxid.net. Процитовано 4 квітня 2020. 
  6. Установчий з'їзд Народного Руху
  7. Вакарчук Іван Олександрович. www.ukrgeroes.com.ua. Процитовано 2019-07-18. 
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 19 серпня 2011. 
  9. Указ Президента України № 175/2007 від 5 березня 2007 року «Про присвоєння І. Вакарчуку звання Герой України»
  10. Указ Президента України № 276/2005 від 16 лютого 2005 року «Про відзначення державними нагородами України»
  11. Указ Президента України № 753/96 від 22 серпня 1996 року «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України»
  12. Указ Президента України № 726/2006 від 27 серпня 2006 року «Про відзначення державними нагородами України»
  13. Указ Президента України № 1302/2000 від 5 грудня 2000 року «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2000 року»
  14. Zaxid.net. Львівський та Вроцлавський університети святкують 15-річчя співпраці. ZAXID.NET (uk). Процитовано 2020-05-25. 

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Іван Вакарчук: Біобібліогр. покажч. / ред.: Й. Стахіра; уклад.: М. Любицька; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. Наук. б-ка. — Л., 2001. — 109 c. — (Укр. біобібліогр. Нова сер.; Ч.5).