Авґуст Кунцек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Авґуст Кунцек фон Ліхтон
August Kunzek von Lichton
Народився 28 січня 1795(1795-01-28)
Клімковіцеd[1][2]
Помер 31 березня 1865(1865-03-31) (70 років)
Відень, Австрійська імперія[2]
Країна  Австрійська імперія
Діяльність фізик, математик
Alma mater Віденський університет
Галузь математика, фізика
Заклад Львівський університет
Посада ректор Львівського університету (1832—1833)
Вчене звання професор
Науковий ступінь професор
Відомі учні Francesco Rossettid[3]
Членство Австрійська академія наук
Нагороди
Лицарський хрест 2-го класу ордена Церінгенського лева
Лицарський хрест 2-го класу ордена Церінгенського лева
CMNS: Авґуст Кунцек у Вікісховищі

Авґуст Кунцек фон Ліхтон (нім. August Kunzek von Lichton; 28 січня 1795, Клімковіце — 31 березня 1865, Відень) — професор фізики та прикладної математики Львівського університету, ректор університету в 1832—1833 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 28 січня 1795 в м. Кьонігсберг у Сілезії (нині м. Клімковіце, округ Острава-місто, Мораво-Сілезький край). Вчився в школі у Галичині. У 1815—1817 роках вивчав філософію в університеті Оломоуці. Право, математику та фізику вивчав у Віденському університеті. З 1822 року він був ад'юнктом математики та фізики в університеті, там став доктором філософії[4].

З 1824 до 1848 року Авґуст Кунцек був професором фізики та прикладної математики у Львівському університеті. В університеті Кунцек читав курс «Фізика і прикладна математика», який слухали студенти філософського факультету протягом другого курсу (8 годин в тиждень). З його приходом до Львова почав читатись курс «Популярна механіка», для цього використовувався підручник «Mechanik fur Handwerken uud Kunstler Baumgarten». Авґуст Кунцек читав також лекції з класичної філософії, а після смерті професора Кодеша — курс чистої математики та практичної геометрії у 1832—1834 роках. У 1827/1828 навчальному році був деканом філософського факультету. У 1832/1833 — ректор Львівського університету. Брав участь у підготовці до відкриття Технічної академії у Львові[4].

Наукові праці стосувались фізики, астрономії та метеорології. З 1848 року член-кореспондент Академії наук у Відні.

У 1847 році Авґуст Кунцек був призначений професором у Віденському університеті[4].

Помер 31 березня 1865 року[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 — ÖAW.
  2. ↑ а б Generální heslář Biografického slovníku českých zemí
  3. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. ↑ а б в Притула, Я. Г. Кунцек фон Ліхтон Августин (uk-ua) . Процитовано 16 лютого 2018.
  5. ↑ Dokumentation, Österreichisches Biographisches Lexikon und biographische (2003). Kunzek von Lichton, August. www.biographien.ac.at (нім.). Архів оригіналу за 17 лютого 2018. Процитовано 16 лютого 2018.

Джерела[ред. | ред. код]


Ейлер Це незавершена стаття про математика.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Львівський університет
імені Йосифа ІІ
(1784—1805)
Антоній Вацлав Бетанський (1784/85) • Балтазар Борзаґа (1785/86) • Бурхард Шіверек (1786/87) • Віт Вреха (1787/88) • Йозеф Віммер (1788/89) • Ян Амброз (1789/90) • Алоїз Капуано (1790/91) • Вацлав Ганн (1791/92) • Ян Антоні де Поточкі (1792/93) • Домінік Зіґфрід Кефіль (1793/94) • Лоренц Прессен (1794/95) • Ян Гольфельд (1795/96) • Антоній Ангелович (1796/97) • Станіслав Ґжембський (1797/98) • Бурхард Шіверек (1798/99) • Юзеф Спорк (1799/1800) • Каєтан Кіцький (1800/01) • Балтазар Борзаґа (1801/02) • Франц Мазох (1802/03) • Ян Земанчик (1803/04) • Миколай Скородинський (1804/05) • Франтішек Кодеш (1805)
Львівський ліцей
(1805—1817)
Львівський університет
імені Франца ІІ
(1817—1918)
Анджей Анквіч (1817/18) • Йозеф Вінівартер (1818/19) • Фердинанд Штехер (1819/20) • Юліус Гюттер (1820/21) • Модест Гриневецький (1821/22) • Максиміліан Алоїз Фюґер (1822/23) • Петер Крауснекер (1823/24) • Йозеф Маусс (1824/25) • Франциск Ксаверій Захар'ясевич (1825/26) • Фердинанд Польберґ (1826/27) • Франц Мазох (1827/28) • Микола Нападієвич (1828/29) • Венедикт Левицький (1829/30) • Карл Краусс (1830/31) • Войцех Жердинський (1831/32) • Авґуст Кунцек (1832/33) • Онуфрій Криницький (1833/34) • Ян Добжанський (1834/35) • Франц де Пауля Нойгаузер (1835/36) • Ян Стібер (1836/37) • Мартин Барвінський (1837/38) • Антон Гаймберґер (1838/39) • Франц Бабель де Фронсберґ (1839/40) • Ґеорґ Гольцґетан (1840/41) • Яків Геровський (1841/42) • Юзеф Райнер (1842/43) • Кароль Іґнаци Странський (1843/44) • Адольф Пфайффер (1844/45) • Антоній Манастирський (1845/46) • Францішек Туна (1846/47) • Бенедикт Ваґнер (1847/48) • Карломан Танґль (1848/49) • Себастіян Міхал Тичинський (1849/50) • Франц Коттер (1850/51) • Йозеф Маусс (1851/52) • Каєтан Жмиґродський (1852/53) • Едуард Гербст (1853/54) • Іґнац Лемох (1854/55) • Онуфрій Криницький (1855/56) • Ян Паздєра (1856/57) • Антоній Вахгольц (1857/58) • Онуфрій Криницький (1858/59) • Анджей Фанґор (1859/60) • Григорій Яхимович (1860/61) • Людвік Маліновський (1861/62) • Фрідріх Рульф (1862/63) • Яків Головацький (1863/64) • Лукаш Солецький (1864/65) • Евгеніуш Мор (1865/66) • Вільгельм Керґель (1866/67) • Йосиф Делькевич (1867/68) • Фрідріх Рульф (1868/69) • Германн Шмідт (1869/70) • Франц Костек (1870/71) • Франц Коттер (1871/72) • Антоній Малецький (1872/73) • Альберт Філярський (1873/74) • Маврици Кабат (1874/75) • Євсевій Черкавський (1875/76) • Євсевій Черкавський (1876/77) • Зиґмунт Венцлевський (1877/78) • Леон Білінський (1878/79) • Ксаверій Ліске (1879/80) • Климентій Сарницький (1880/81) • Леонард П'єнтак (1881/82) • Броніслав Леонард Радзишевський (1882/83) • Едвард Ріттнер (1883/84) • Людвік Клосс (1884/85) • Лаврентій Жмурко (1885/86) • Тадеуш Пілат (1886/87) • Євсевій Черкавський (1887/88) • Леонард П'єнтак (1888/89) • Климентій Сарницький (1889/90) • Томаш Станецький (1890/91) • Роман Пілат (1891) • Авґуст Баласітс (1891/92) • Марцелій Паливода (1892/93) • Людвік Цвіклінський (1893/94) • Тадеуш Войцеховський (1894/95) • Освальд Бальцер (1895/96) • Йосиф Комарницький (1896/97) • Антоній Реман (1897/98) • Генрик Кадий (1898/99) • Владислав Абрагам (1899/1900) • Броніслав Кручкевич (1900/01) • Людвік Ридигер (1901/02) • Владислав Охенковський (1902/03) • Ян Непомуцен Фіялек (1903/04) • Антоній Каліна (1904) • Юзеф Пузина (1904/05) • Антоні-Владислав Ґлузинський (1905/06) • Фелікс Гризецький (1906/07) • Броніслав Дембінський (1907/08) • Антоній Марс (1908/09) • Станіслав Ґломбінський (1909/10) • Блажей Яшовський (1910/11) • Людвік Фінкель (1911/12) • Адольф Бек (1912/13) • Станіслав Стажинський (1913/14) • Казімеж Твардовський (1914—1917) • Казімеж Вайс (1917/18)
Львівський університет
імені Яна Казимира
(1918—1939)
Антоній Станіслав Юраш (1918/19) • Альфред Гальбан (1919/20) • Емануель Махек (1920/21) • Ян Каспрович (1921/22) • Станіслав Нараєвський (1922/23) • Юліуш Макаревич (1923/24) • Влодзімєж Сєрадський (1924/25) • Едвард Порембович (1925/26) • Юзеф Семирадський (1926/27) • Адам Ґерстманн (1927/28) • Леон Пінінський (1928/29) • Гілари Шрамм (1929/30) • Станіслав Вітковський (1930/31) • Северин Кжеменєвський (1931/32) • Адам Ґерстманн (1932/33) • Генрик Гальбан (1933) • Каміль Стефко (1933/34) • Ян Чекановський (1934/35) • Ян Чекановський (1935/36) • Станіслав Кульчиньский (1936/37) • Станіслав Кульчиньский (1937/38) • Едмунд Буланда (1938/39) • Роман Лонгшам де Бер'є (1939)
Львівський університет
імені Івана Франка
(від 1939)
Михайло Марченко (1939/40) • Георгій Биченко (1940/41) • Василь Сімович (1941) • Микола Паше-Озерський (1944, в. о. ректора) • Іван Бєлякевич (1944/1948) • Гурій Савін (1948/1951) • Євген Лазаренко (1951/1963) • Микола Максимович (1963/1981) • Володимир Чугайов (1981/1990) • Іван Вакарчук (1990/2007) • Василь Височанський (2007/2010, в. о. ректора) • Іван Вакарчук (2010/2013) • Василь Височанський (2013/2014, в. о. ректора) • Володимир Мельник (від 10 червня 2014)
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Наука
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Авґуст_Кунцек&oldid=39432027