Ян Непомуцен Гоффманн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гофман.
Ян Непомуцен Гоффманн
Народився 1753
Кельч
Помер 21 грудня 1835(1835-12-21)
Львів, Австрійська імперія
Країна  Австрійська імперія
Діяльність священник, педагог
Заклад ЛНУ ім. І. Франка
Посада ректор Львівського університету і Ректор Ягеллонського університетуd
Науковий ступінь доктор
Нагороди
Орден Леопольда (Австрія)

Ян Непомуцен Гоффманн (чеськ. Jan Nepomuk František Hoffmann, нім. Johann Nepomuk Franz Hoffmann, пол. Jan Nepomucen Hoffmann; 1753(1753), Кельч, тепер Злінський край, Чехія — 21 грудня 1835, Львів, тепер Україна) — доктор права Львівського університету (1785), генеральний візитатор початкових шкіл Галичини, Яґеллонського (1805/06) і Львівського університетів (1808/09), адміністратор Львівського капітулу (1812), абат домініканського монастиря у Жовкві (1822), перший директор сиротинця і закладу глухонімих (1830) Яна Непомуцена Гоффманна. За діяльність для сиріт, глухонімих став почесним громадянином Львова (1831), отримав Австрійський Орден Імператора Леопольда.

Біографія[ред. | ред. код]

Ян Непомуцен Гоффманн народився у чесько-німецькій сім'ї у Моравії, що тоді входила до Священної Римської імперії. Після початкової школи навчався у гімназіях Градіште і Мікулова. В Оломоуці здобув звання магістра філософії і бакалавра теології, після чого місцевий єпископ висвятив на диякона і через недостатній вік для висвячення на священика дав дозвіл на продовження освіти в університеті Відня. Тут він вивчав право (зокрема, костельне) у відомого професора Мартіні, що дозволило згодом отримати докторат костельного права. У Відні при костелі Маргарити[de] Гоффманн став дияконом, був висвячений архієпископом Відня Магаззі[de] на священика (1776). Імператриця Марія-Терезія призначила Гоффманна директором початкових шкіл Королівства Галичини і Володимирії для запровадження сучасних навчальних програм. Одночасно виконував функції священика, сповідника для новоприбулих німецькомовних мешканців, виголошуючи проповіді німецькою мовою. З 9 вересня 1784 почесний канонік, через три місяці канонік капітули львівської латинської катедри, генеральний візитатор початкових шкіл. Розпочав навчання вчительок в одному з монастирів міста. З 12 листопада 1785 доктор права львівського університету. 1787 за розпорядженням імператора Йосифа ІІ було реформовано капітулу, після чого Гофффманн призначений схоластом капітули. З 1791 стає репрезентантом львівського архієпископа при університеті, де з 1801 стає проректором. У капітулі з 1797 стає суфраганом, 1800 офіціалом, з 1801 прелатом катедри, отримав звання ц.к. імператорського радника.

Як доктор канонічного права, бакалавр теології був направлений 1805 до новоприєднаного Кракова керівником теологічних наук при реорганізованому університеті, де став ректором (1805—1806). Після смерті архієпископа був суфроганом краківським, схоластом капітули, препозитом Марійського костелу.

Повернувся 1806 до Львова, зайнявши у капітулі прелатуру пробоща катедри, ректора ліцею (1808–1809), адміністратора архидієцезії (1811/12). Перед обранням нового архієпископа став інфулатом м. Тарнів, згодом абатом домініканського монастиря Жовкви (1822).

Надав 5.000 корон ринських для своєї фундації дітям-сиротам 1830. Завдяки декільком фундаціям було закладено притулок-школу для глухонімих дітей[1][2], директором якого він став 1831 (перенесена згодом на вулицю Личаківську 35). В подяку за фундацію був проголошений почесним громадянином міста. Приблизно у цей час він склав заповіт для своїх 200.000 ринських у грошах і цінних паперах, призначивши його генеральним розпорядником інститут вбогих міста. З цінних паперів 21.000 ринських призначалась капітулу львівської катедри для сестер милосердя і найбіднішої парафії, військовому шпиталю Відня на 1.000 ринських, шпиталю св. Лазаря і сиротинцю Львова по 13.040 ринських, закладу глухонімих на 3279 ринських. Було закладено 16 ощадних книжок, зокрема для вчителя закладу глухонімих (1), визначеній черницями дівчині-сироті (1), вчителям початкової школи (2), магістрату міста для бідного урядовця, міщанина, сироти (3). Помер у Львові у віці 82 років.[3]

Для вшанування пам'яті Яна Непомуцена Гоффманна було названо 1895 року нову вулицю, що була прокладена неподалік закладу глухонімих, яку 1944 року перейменували на вулицю Чехова.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Львівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат Марії Покрови. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 28 лютого 2015.
  2. ↑ Школа глухонімих. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 28 лютого 2015.
  3. ↑ Wiadamosci Krajowe ze Lwowa. Nekrolog. (Dokończenie następi) [Архівовано 25 березня 2020 у Wayback Machine.] // Gazeta Lwowska. —№ 4. — 9 stycznia. — 1836. — S. 1. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]

Львівський університет
імені Йосифа ІІ
(1784—1805)
Антоній Вацлав Бетанський (1784/85) • Балтазар Борзаґа (1785/86) • Бурхард Шіверек (1786/87) • Віт Вреха (1787/88) • Йозеф Віммер (1788/89) • Ян Амброз (1789/90) • Алоїз Капуано (1790/91) • Вацлав Ганн (1791/92) • Ян Антоні де Поточкі (1792/93) • Домінік Зіґфрід Кефіль (1793/94) • Лоренц Прессен (1794/95) • Ян Гольфельд (1795/96) • Антоній Ангелович (1796/97) • Станіслав Ґжембський (1797/98) • Бурхард Шіверек (1798/99) • Юзеф Спорк (1799/1800) • Каєтан Кіцький (1800/01) • Балтазар Борзаґа (1801/02) • Франц Мазох (1802/03) • Ян Земанчик (1803/04) • Миколай Скородинський (1804/05) • Франтішек Кодеш (1805)
Львівський ліцей
(1805—1817)
Львівський університет
імені Франца ІІ
(1817—1918)
Анджей Анквіч (1817/18) • Йозеф Вінівартер (1818/19) • Фердинанд Штехер (1819/20) • Юліус Гюттер (1820/21) • Модест Гриневецький (1821/22) • Максиміліан Алоїз Фюґер (1822/23) • Петер Крауснекер (1823/24) • Йозеф Маусс (1824/25) • Франциск Ксаверій Захар'ясевич (1825/26) • Фердинанд Польберґ (1826/27) • Франц Мазох (1827/28) • Микола Нападієвич (1828/29) • Венедикт Левицький (1829/30) • Карл Краусс (1830/31) • Войцех Жердинський (1831/32) • Авґуст Кунцек (1832/33) • Онуфрій Криницький (1833/34) • Ян Добжанський (1834/35) • Франц де Пауля Нойгаузер (1835/36) • Ян Стібер (1836/37) • Мартин Барвінський (1837/38) • Антон Гаймберґер (1838/39) • Франц Бабель де Фронсберґ (1839/40) • Ґеорґ Гольцґетан (1840/41) • Яків Геровський (1841/42) • Юзеф Райнер (1842/43) • Кароль Іґнаци Странський (1843/44) • Адольф Пфайффер (1844/45) • Антоній Манастирський (1845/46) • Францішек Туна (1846/47) • Бенедикт Ваґнер (1847/48) • Карломан Танґль (1848/49) • Себастіян Міхал Тичинський (1849/50) • Франц Коттер (1850/51) • Йозеф Маусс (1851/52) • Каєтан Жмиґродський (1852/53) • Едуард Гербст (1853/54) • Іґнац Лемох (1854/55) • Онуфрій Криницький (1855/56) • Ян Паздєра (1856/57) • Антоній Вахгольц (1857/58) • Онуфрій Криницький (1858/59) • Анджей Фанґор (1859/60) • Григорій Яхимович (1860/61) • Людвік Маліновський (1861/62) • Фрідріх Рульф (1862/63) • Яків Головацький (1863/64) • Лукаш Солецький (1864/65) • Евгеніуш Мор (1865/66) • Вільгельм Керґель (1866/67) • Йосиф Делькевич (1867/68) • Фрідріх Рульф (1868/69) • Германн Шмідт (1869/70) • Франц Костек (1870/71) • Франц Коттер (1871/72) • Антоній Малецький (1872/73) • Альберт Філярський (1873/74) • Маврици Кабат (1874/75) • Євсевій Черкавський (1875/76) • Євсевій Черкавський (1876/77) • Зиґмунт Венцлевський (1877/78) • Леон Білінський (1878/79) • Ксаверій Ліске (1879/80) • Климентій Сарницький (1880/81) • Леонард П'єнтак (1881/82) • Броніслав Леонард Радзишевський (1882/83) • Едвард Ріттнер (1883/84) • Людвік Клосс (1884/85) • Лаврентій Жмурко (1885/86) • Тадеуш Пілат (1886/87) • Євсевій Черкавський (1887/88) • Леонард П'єнтак (1888/89) • Климентій Сарницький (1889/90) • Томаш Станецький (1890/91) • Роман Пілат (1891) • Авґуст Баласітс (1891/92) • Марцелій Паливода (1892/93) • Людвік Цвіклінський (1893/94) • Тадеуш Войцеховський (1894/95) • Освальд Бальцер (1895/96) • Йосиф Комарницький (1896/97) • Антоній Реман (1897/98) • Генрик Кадий (1898/99) • Владислав Абрагам (1899/1900) • Броніслав Кручкевич (1900/01) • Людвік Ридигер (1901/02) • Владислав Охенковський (1902/03) • Ян Непомуцен Фіялек (1903/04) • Антоній Каліна (1904) • Юзеф Пузина (1904/05) • Антоні-Владислав Ґлузинський (1905/06) • Фелікс Гризецький (1906/07) • Броніслав Дембінський (1907/08) • Антоній Марс (1908/09) • Станіслав Ґломбінський (1909/10) • Блажей Яшовський (1910/11) • Людвік Фінкель (1911/12) • Адольф Бек (1912/13) • Станіслав Стажинський (1913/14) • Казімеж Твардовський (1914—1917) • Казімеж Вайс (1917/18)
Львівський університет
імені Яна Казимира
(1918—1939)
Антоній Станіслав Юраш (1918/19) • Альфред Гальбан (1919/20) • Емануель Махек (1920/21) • Ян Каспрович (1921/22) • Станіслав Нараєвський (1922/23) • Юліуш Макаревич (1923/24) • Влодзімєж Сєрадський (1924/25) • Едвард Порембович (1925/26) • Юзеф Семирадський (1926/27) • Адам Ґерстманн (1927/28) • Леон Пінінський (1928/29) • Гілари Шрамм (1929/30) • Станіслав Вітковський (1930/31) • Северин Кжеменєвський (1931/32) • Адам Ґерстманн (1932/33) • Генрик Гальбан (1933) • Каміль Стефко (1933/34) • Ян Чекановський (1934/35) • Ян Чекановський (1935/36) • Станіслав Кульчиньский (1936/37) • Станіслав Кульчиньский (1937/38) • Едмунд Буланда (1938/39) • Роман Лонгшам де Бер'є (1939)
Львівський університет
імені Івана Франка
(від 1939)
Михайло Марченко (1939/40) • Георгій Биченко (1940/41) • Василь Сімович (1941) • Микола Паше-Озерський (1944, в. о. ректора) • Іван Бєлякевич (1944/1948) • Гурій Савін (1948/1951) • Євген Лазаренко (1951/1963) • Микола Максимович (1963/1981) • Володимир Чугайов (1981/1990) • Іван Вакарчук (1990/2007) • Василь Височанський (2007/2010, в. о. ректора) • Іван Вакарчук (2010/2013) • Василь Височанський (2013/2014, в. о. ректора) • Володимир Мельник (від 10 червня 2014)
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ян_Непомуцен_Гоффманн&oldid=41640713