Веселковий прапор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 04:13, 2 березня 2022, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 1.) #IABot (v2.0.8.6)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Один з варіантів веселкового прапора

Весе́лко́вий[1], або ра́йдужний[2], пра́пор (англ. Rainbow flag) — різнокольоровий прапор, що складається з палітри веселки. Зустрічаються різні варіанти прапора, але всі вони засновані на класичній зміні кольорів: червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, блакитний, синій і фіолетовий; хоча таке поєднання не відповідає традиційним канонам геральдики.

Райдужні прапори відомі в різних культурах і течіях. На сьогодні одними з найбільш відомих і впізнаваних варіантів є «Прайд-прапор» (символ руху геїв і лесбійок) і «Прапор миру» (символ руху за мир), прапор руху корінних народів Америки. Однак схожість дизайну нерідко призводить до плутанини[3][4][5][6][7].

Історичні передумови

Пам'ятник Томасу Мюнцеру з райдужним прапором в Штольбергу

Поряд з іншими небесними явищами веселка є одним з древніх символів людства. Так, в скандинавської міфології веселка вважається мостом, що з'єднує світ людей зі світом богів[8]. У ведійській міфології вона є луком бога-громовержця Індри[9]. В давньогрецькій міфології веселка символізує вісницю богів Іриду[10]. У міфології аборигенів Австралії[pl] веселковий змій є покровителем неба, води, родючості та шаманів[11]. В Китаї у веселці розрізняють п'ять кольорів, з'єднання яких означає єдність інь і ян[12].

У Старому Завіті веселка, яка з'явилася перед Ноєм під кінець Всесвітнього потопу, є символом укладення союзу між Богом і людством[13]. Ця легенда знайшла своє відображення в тлумаченні побудови прапорів деяких держав, наприклад Вірменії[14] і Ефіопії[15]. Під час німецької Селянської війни лідер повстання реформатор Томас Мюнцер вибрав веселку як знак вічного божественного союзу, як символ нового часу, надії та змін. У квітні 1525 року був виготовлений білий прапор завдовжки в 30 ліктів, на якому була розміщена веселка, а також напис: «Слово Бога вічне» (лат. Verbum Domini Manet in Aeternum). З тих пір на деяких прапорах Тюрингії також маються райдужні смужки[16].

У 1924 році відомий французький економіст Шарль Жид[fr] виготовив райдужний прапор для святкування Міжнародного дня кооперативів. Він підкреслював, що веселка символізує єдність у різноманітності та потужність світла, освіти і прогресу. Прапор став офіційним символом Міжнародного кооперативного альянсу в 1925 році. У післявоєнному періоді Альянс починає активно співпрацювати з робітничим рухом в багатьох країнах світу[17]. У 2001 році дизайн прапора був змінений через постійно виникаючі плутанини з іншими рухами.[4][18]

У другій половині XX століття набуло поширення так зване «Рух веселки», декларували прихильність ідеалам миру, любові, гармонії, свободи і співпраці. Його ідеологія та символіка були нібито засновані на древньому пророцтві північноамериканських індіанців (згодом воно виявилося містифікацією). Зрештою символ веселки став використовуватися в субкультурах: хіпі, нью-ейдж, екуменічних течій, містичних, екологічному рухах.[19][20].

Прапор ЛГБТ-спільноти

Площа Харві Мілка, Кастро, Сан-Франциско
Національний марш рівності. Вашингтон, 11 жовтня 2009 року

Попередники веселкового прапора

Докладніше: Символіка ЛГБТ

Колір з давніх часів відіграє важливу роль у вираженні громадської експресії під час прайдів. У вікторіанській Англії, наприклад, зелений колір асоціювався із гомосексуальністю. Пурпуровий колір (а точніше — лавандовий) почав набирати популярності як символ гордості наприкінці 60-х років ХХ сторіччя. Часто після Стоунволлу гей-спільноту називали «Пурпурова сила».

  • Рожевий трикутник. Поява рожевого трикутника пов'язана із трагічними подіями Другої світової війни, коли євреям чіпляли на пальто зірку Давида, а на форму гомосексуалів, яких також страчували в концтаборах, чіпляли рожеві трикутники. З 1977 року «рожевий трикутник» був прийнятий ЛГБТ-спільнотою, як символ боротьби проти гноблення і почав активно використовуватись серед спільноти. «Рожевий трикутник» як гей-ікона, отримав широке поширення на початку 1980-х років. Сьогодні він є символом гордості, так як раніше він був пов'язаний із переслідуванням людей за їх сексуальною орієнтацією.
  • Чорний трикутник. Ще один символ, який походить від нацистської Німеччини. Він використовувався задля позначення лесбійок та повій у концентраційних таборах. Чорний трикутник сьогодні вдягають задля вшанування жінок, які зазнали кримінального переслідування і ув'язнення.
  • Знак Лямбда — 11-та буква грецького алфавіту. Лямбда стала символом ЛГБТ-спільноти у 70-х роках, коли активісти гей-спільноти обрали грецьку букву «L» для позначення «звільнення» (в оригіналі Liberation)[1].

Веселковий прапор ЛГБТ-спільноти

Веселковий прапор (також відомий як Прайд-прапор (англ. Pride flag)[21][22], Прапор свободи (англ. Freedom flag)[23]) є інтернаціональним символом спільноти лесбі, геїв, бі і трансів (скор. ЛГБТ-спільнота), а також руху на підтримку прав людини в їх стосунках[24]. Традиційно прапор складається з шести поздовжніх смуг, кольори яких йдуть відповідно до природним порядком веселки зверху вниз: червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, синій і фіолетовий[25]. Прапор використовується в ходах гей-прайдів та інших громадських акціях, вивішується в гей-кварталах, на будівлях ЛГБТ-організацій, «Гей-френдлі» закладів і так далі.

Прапор покликаний відображати єдність в різноманітності, красу і радість ЛГБТ-спільноти. Він є уособленням концепції «гей-прайду» і відкритості. Автор веселкового прапора художник Ґілберт Бейкер так описав його значення:

Первісна ідея веселкового прапора — звільнення. Можливість вирватися на свободу, вийшовши за рамки, створені страхом і прагненням «відповідати нормам», право заявити про свою сексуальність без сорому і боязні відплати з боку тих, хто диктує «етичні закони».

Будь-яка революція починається зі слова «ні». Ні несправедливості, ні насильству, ні дискримінації, ні утискам, ні рабству, ні існуванню під гнітом постійного страху. Так — любові. Зухвалі кольори нашого прапора підтримують цю ідею протягом тридцяти років.

Веселковий прапор живий тому, що представляє всіх нас у всьому нашому розмаїтті і красі… Кожен прапор символізує ідею. Райдужний прапор — це здоровий глузд і хоробрі дії[26].

Веселковий прапор був розроблений Ґілбертом Бейкером спеціально для гей-прайду у Сан-Франциско 1978 році (англ. San Francisco Gay Freedom Day). Цей рік став для місцевої ЛГБТ-спільноти історичним — вперше в Каліфорнії відкритий гей Харві Мілк був обраний на політичний пост (як член міської наглядової ради). Водночас консерваторами штату була розгорнута компанія, спрямована на внесення дискриминирующих поправок в законодавство («Ініціатива Бріггса»).[27] Ґілберт Бейкер відгукнувся на заклик активістів гей-руху створити яскравий символ, який би уособлював і консолідував ЛГБТ-спільноту. Художник особливо відзначає: «Коли я задумався про створення прапора для гей-руху, не було ніякого іншого міжнародного символу для нас, крім рожевого трикутника, яким нацисти ідентифікували геїв в концентраційних таборах. Хоча рожевий трикутник і раніше був потужним символом, але він все ж був нам нав'язаний»[28][29].

Сівік Сентер Сан-Франциско
Веселковий декор станції Бодрі монреальского метро у гей-кварталі Льо Віляж
Райдужна парасолька на гей-прайді в Тревільо, Італія. 3 липня 2010 року

Ґілберт Бейкер з волонтерами вручну розфарбували і зшили два величезних полотна з мусліну. Прапор вперше був продемонстрований 25 червня 1978 року на ході гей-прайду, який зібрав рекордні 250 тисяч учасників. Ця дата згодом стала відзначатися як День веселкового прапора. Спочатку організатори мали намір вивісити полотна на флагштоках, розташованих на площі перед муніципалітетом Сан-Франциско, на якій повинна була закінчиться хода гей-прайду. Однак вони не змогли отримати на це дозвіл. Тоді активісти ранно вранці 25 червня підняли прапори на флагштоках в північно-західній частині району Сівік Сентер Сан-Франциско (фото і мапа) на площі Об'єднаних націй (англ. United Nations Plaza), через яку проходив шлях колони гей-прайду[30][31].

Я, звичайно, завжди пам'ятатиму 25 червня 1978 року, коли Харви їхав під велетенським веселковим прапором. Це був неймовірно радісний момент. Тоді усі відчували, що ми зібралися змінити світ.

— Гілберт Бейкер[28]

Висловлюється припущення, що Бейкер при створенні прапора був натхненний «прапором рас» руху афроамериканців за громадянські права, який проголосив преподобний Джессі Джексон: «Наш прапор є червоним, білим і синім, але наша нація райдужна — червона, жовта, коричнева, чорна і біла — і ми всі дорогоцінні в очах Бога»[32]. Згідно з іншою версією веселка була запозичена від хіпі, з чиїм районом тісно сусідив сан-Франциський гей-квартал Кастро[33]. Деякі джерела вказують на можливий зв'язок з популярною в той час піснею Джуді Гарленд «Over the Rainbow»[34], що отримала визнання як гей-гімн[ru][35][36][37].

Спочатку за задумом художника прапор складався б з восьми смуг. Бейкер присвячував певне значення для кожного кольору[38][39]:

насичений рожевий — сексуальність
червоний — життя
помаранчевий — здоров'я
жовтий — сонячне світло
зелений — природа
бірюзовий — магія/мистецтво
індиго — спокій/гармонія
фіолетовий — сила духу/духовне начало.

Є кілька припущень, чому надалі з прапора були прибрані рожева, а потім бірюзова смуга, і при цьому індиго був замінений на синій. Відзначається, що після вбивства 27 листопада 1978 року політика і відкритого гея Гарві Мілка з подальшими виступами протесту популярність прапора різко зросла. За офіційною версією, зміни були внесені через економічні та технічні складнощі масового виробництва. Інші джерела вказують, що один з магазинів, щоб задовольнити збільшений попит, став продавати зі складів надлишки прапорів організації «Rainbow Girls», які не мали рожевої смуги. Видалення бірюзовою смуги, за однією з версій, сталося при підготовці до сан-Франциського гей-прайду 1979 року, коли в результаті дизайнерського рішення прапор «розщепили» щоб зробити обрамлення ходи з двох боків вулиці, але для цього він повинен був мати парне число смуг[40].

Шестикольоровий прапор поширився з Сан-Франциско у інші міста і став широковідомим символом ЛГБТ-спільноти в усьому світі. У 1985 році Міжнародна асоціація геїв офіційно прийняла цей варіант. Згодом сам мотив веселки став самостійним символом ЛГБТ-спільноти, він став відтворюватися на одязі, парасольках, ювелірних прикрасах, сувенірах, логотипах ЛГБТ-організацій і так далі.

Існують різноманітні варіації веселкового прапора. Іноді до нього додають чорну смугу як нагадування про жертви СНІДу. ЛГБТ-активіст Леонард Метловіч, сам померлий в результаті ВІЛ-інфекції, заповідав видалити і спалити чорні смуги, коли буде знайдено ліки від хвороби. Деякі активісти (серед яких і Гілберт Бейкер) пропонують повернути прапору дві прибрані смуги[41]. Часто має місце додавання на поле прапора різних знакових символів ЛГБТ-спільноти (рожевий чи чорний трикутники, лямбда, гендерні знаки). Існують райдужні варіації національних і регіональних прапорів[42][43].

Прайд-прапор України Прайд-прапор Канади Прайд-прапор ПАР Прайд-прапор Іспанії Прайд-прапор США («Нова слава»)

Веселковий прапор періодично стає мішенню так званих «воєн прапорів». Так, в 2011 році влада Мінську не дозволили його використання на першому у Білорусі санкціонованому пікеті на захист прав ЛГБТ, мотивувавши заборону відсутністю у нього реєстрації[44]. Подібні скандали відбувалися в багатьох країнах світу, ряд з них мали, як наслідок, гучні судові процеси[45][46][47]. Деякі релігійні групи, вказуючи на біблійну символіку, звинувачують ЛГБТ-спільнота в «крадіжці веселки»[7]. У березні 2011 року вболівальники «Зеніту» спалили райдужний прапор на виїзній грі в Нідерландах[48]. У 2011 році депутат парламенту Санкт-Петербурга Олена Бабич звинуватила людей, що використовують зображення веселки, у «пропаганді гомосексуалізму» і загрозі вимирання російської нації[49]. Принагідно зауважити, що геїв та лесбійок за часів нацистської Німеччини також звинувачували у «вимиранні німецької нації» й відсилали їх у табори смерті.

Прапор руху за мир

Протест проти війни в Іраку. Мілан, 18 березня 2003 року
Марш за мир. Мюнхен, 15 квітня 2006 року

«Прапор світу» (італ. Bandiera della Pace) є одним із символів міжнародного руху за мир. Його автором вважається італійський філософ, теолог і гуманіст Альдо Капітіні[it], який продемонстрував райдужне прапор на першому марші за мир з Перуджі в Ассізі 24 вересня 1961 року. Веселка була обрана як символ святкування різноманітності і біблійний знак примирення. Вказується, що Капітіні побачив прототип свого прапора в 1958 році на демонстрації, організованій британським письменником і громадським діячем Бертраном Расселом[50]. Є свідчення того, що райдужний прапор як знак миру було запропоновано вже в 1949 році і можливо було запозичене у кооперативного руху[51][52].

Сучасний найбільш популярний варіант прапора світу, запропонований італійськими комуністами в 1980-х роках, має сім кольорів, розташованих у зворотному природному порядку зверху вниз: фіолетовий, синій, блакитний, зелений, жовтий, помаранчевий, червоний. Іноді фіолетовий і синій міняються місцями. Посередині прапора поміщається напис «PACE» (італ. «Мир»). Залежно від мови напис може іноді варіюватися, наприклад: «PEACE» (англ.), «SHALOM» (іврит), «EIPHNH» (грец.) і так далі.

Під час війни в Іраку в 2003 році багато італійців пішли закликати за «Мир з усіх балконах» (італ. Pace da tutti i balconi) і в знак протесту вивісили прапори на балкони, вікна і стіни будинків. Ця кампанія мала широкий суспільний резонанс, райдужний прапор придбало велику популярність в Італії, а потім і по всій Європі. Одним із засновників нового руху виступив католицький священик Алекс Дзанотеллі (італ. Alex Zanotelli). Активну участь в акції релігійних діячів і навіть розміщення райдужних прапорів в церквах викликало осуд з боку офіційного Ватикана, який, зокрема, був стурбований мимоволі зростаючій асоціації з гей-рухом і нью-ейджем[53][54][55].

Прапор руху корінних народів Південної Америки

Прапор «Wiphala» на марші індіанців

За деякими джерелами, в Імперії Інків веселка була одним з уживаних символів, однак є розбіжності щодо існування в древню епоху веселкового прапора як такого[56][57]. У 1970-х роках райдужний прапор (зокрема, мозаїчний варіант Wiphala) став символом руху корінних народів Південної Америки в Болівії, Перу, Чилі і Еквадорі.

У 1978 році перуанське місто Куско прийняло семиколірний райдужний прапор як свій офіційний прапор[58]. Проте останнім часом ведуться дискусії про зміну головного атрибута міста через часту плутанини його з «гей-прапором»[3].

Згідно із внесеними наприкінці 2009 року поправкам до Конституції Болівії Wiphala став другим національним прапором, для того щоб підкреслити історичне коріння республіки[59][60].

В Україні

Прайд-прапор Києва

Веселкові кольори — є офіційною емблемою і прапором Федерації дитячих організацій України[2], що символізує чисте, життєрадісне, щасливе дитинство, незалежність ФДО України від будь-яких політичних партій та рухів. Цей символ був запропонований у 1990 році самими дітьми, котрі брали участь у дебатах щодо створення та діяльності СПОУ. Всі протиріччя, негаразди та проблеми у них асоціювалися з грозою, а перемога правдивої думки, потрібної справи — з веселкою, яка з'являється на небі після дощу і сповіщає про прихід погожої днини. Всім дітям прагнеться романтики, чогось небуденного, неординарного, світлого, і тому виник задум обрати основним символом веселку, а її кольори ввійшли до інших атрибутів ФДО України. Прапор — символ честі і згуртованості, символ вірності Батьківщині, ідеалам добра і справедливості, справі своєї організації. ФДО України має свій прапор (семиколірний, веселковий), стяг (жовто-блакитний з текстом: жовте полотно — Федерація дитячих організацій України; блакитне полотно — «За Батьківщину, добро і справедливість»).

В Україні українські ЛГБТ-активісти та їх друзі зі Львову, Одеси та Дніпропетровська неодноразово проводили Веселковий флешмоб, запускаючи різнокольорові кульки з прапором у небо і таким демонструючи Веселковий прапор усьому своєму місту [3]. Водночас, у Києві під гомофобними гаслами 27 жовтня 2013 року організація «Батьківський комітет України» провела акцію протесту біля кінотеатру «Жовтень», де проходила програма показів ЛГБТ-фільмів «Сонячний зайчик», що входить до офіційної програми показів Кінофестивалю «Молодість», привселюдно спаливши Веселковий прапор[4].

У Росії

В Росії веселка присутня на прапорах міст Радужний у Владимирській, Московській[ru] областях і Ханти-Мансійському окрузі, на прапорі партії «Патріоти Росії». Прапор Єврейської автономної області являє собою біле прямокутне полотнище, по горизонтальній осі якого розташована кольорова смуга веселки, що складається з семи вузьких горизонтальних смужок: червоної, помаранчевої, жовтої, зеленої, блакитний, синій і фіолетовою[61]. Прапор автономної області навіть перевіряли на предмет «пропаганди гомосексуалізму[en]»[62]. Веселковий прапор був обраним прапором заснованої К. Н. Боровим «Партії економічної свободи[ru]», що послужило причиною подальших конфузів (його плутали з «гей-прапором»).

Мотив веселки присутній на логотипах ЛГБТ-організацій Росії, наприклад, Російської ЛГБТ-мережі[ru], Виходу[ru], Рівноправ'я[ru], LaSky[ru], кінофестивалю «Бок-о-бок»[ru], Московського гей-прайду.

Прапор Єврейської автономної області Логотип Московського гей-прайду Веселковий флешмоб в Санкт-Петербурзі Московські Тріумфальні ворота в дні
Санкт-Петербурзького гей-прайду

Див. також

Примітки

  1. Веселковий // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  2. Райдужний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. а б Cusco cambiará la bandera de arco iris debido a semejanza con insignia gay. // El Comercio (ісп.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  4. а б Introduction to ICA [Архівовано 15 жовтня 2008 у Wayback Machine.]. // Официальный сайт Международного кооперативного альянса (англ.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  5. L'Arcobaleno: sincretismo o pace? [Архівовано 14 квітня 2012 у Wayback Machine.]. // Agenzia Fides (італ.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  6. Константин Боровой — «и это всё о нём…» [Архівовано 8 травня 2013 у Wayback Machine.] (Перевірено 2 квітня 2011)
  7. а б США. «Захисники сімейних цінностей» хочуть відібрати у геїв райдужний прапор.// Gay.ru (Перевірено 2 квітня 2011)
  8. Simek, Rudolf (2007) translated by Angela Hall. Dictionary of Northern Mythology. D.S. Brewer. ISBN 0-85991-513-1 (англ.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  9. Presidential Address W. H. D. Rouse Folklore, Vol. 18, No. 1 (Mar., 1907), pp. 12-23: «King of the Gods is Sakka, or Indra» (англ.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  10. Цицерон. Про природу богів. Книга III, с.52 (Перевірено 2 квітня 2011)
  11. Еліаде, Мірча (1998). Религії Австралії. Частина: Знахарі і Змія-Веселка (рус.) . СПб: Університетська книга. с. 319. ISBN 5-7914-0031-4. Архів оригіналу за 2 листопада 2009. Процитовано 15 вересня 2014. (Перевірено 2 квітня 2011)
  12. Авт.-сост. д-р ист. наук, проф. В. Э. Багдасарян, д-р ист. наук, проф. И. Б. Орлов, д-р ист. наук В. Л. Телицын; под общ. ред. В. Л. Телицына. Райдуга // Енциклопедія «Символи, знаки, емблеми». — М. : ЛОКІД-ПРЕСС, 2005. — ISBN 5-7905-3722-7. (Перевірено 2 квітня 2011)
  13. Веселка // Біблійна енциклопедія. — М. : ЛОКІД-ПРЕСС, 2005. — 768 с. — ISBN 5-320-00440-0. (Перевірено 2 квітня 2011)
  14. Стяг Вірменії. // Енциклопедія Британіка (англ.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  15. Прапор Ефіопії. // Енциклопедія Британіка (англ.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  16. Regenbogenfahne und Regenbogen. // Reiner Wohlfeil (нім.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  17. Міжнародний кооперативний альянс [Архівовано 26 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. // Велика радянська енциклопедія (Перевірено 2 квітня 2011)
  18. The ICA flag. // ICA Weekly Digest, Vol. 1, Number 14 (англ.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  19. William Willoya,Vinson Brown. Warriors of the rainbow: strange and prophetic dreams of the Indians. — Naturegraph Publishers, 1962. — 94 p. — ISBN 0-911010-24-6.
  20. Niman, Michael I. People of the Rainbow: A Nomadic Utopia. — The University of Tennessee Press. — 1997. — ISBN 0-87049-988-2. (англ.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  21. Is West Hollywood losing its mojo? // CNN (англ.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  22. Melbourne Suburb in Pride Flag Fight [Архівовано 13 квітня 2011 у Wayback Machine.]. // The Advocate[en] (англ.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  23. Gay and lesbian freedom flag allowed to fly in Soho. // The Guardian (англ.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  24. Symbols [Архівовано 27 березня 2013 у Wayback Machine.]. // An Encyclopedia of Gay, Lesbian, Bisexual, Transgender, and Queer Culture (англ.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  25. Гей-прайд. // Енциклопедія Британіка (англ.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  26. Творець головного ЛГБТ-символу: «Первісна ідея веселкового прапора — звільнення». // Gay.ru[ru], 6 травня 2008 року (Перевірено 1 квітня 2011)
  27. Baker, Gilbert, and John O'Brien. «The Prideful Story of Our Rainbow Flag.» Міжнародна асоціація лесбійок і геїв (англ.) (Перевірено 3 квітня 2011)
  28. а б Тридцять років із прапором. // GayNews.ru (Перевірено 2 квітня 2011)
  29. Gilbert Baker: «I love going to cities around the world and seeing the rainbow flag». // The Independent (англ.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  30. C. Whitefeather Daniels. Queer Iwo Jima. // Rebel Without Applause — Tales From The Castro Renaissance [Архівовано 4 березня 2015 у Wayback Machine.] — Fog City Press, 1999. — 140 p. — ISBN 1-929156-00-6 (англ.) (Перевірено 6 квітня 2011)
  31. 1978 Gay Freedom Day Parade на YouTube (Перевірено 6 квітня 2011)
  32. Alyson Publications «Alyson Almanac [Архівовано 10 лютого 2012 у Wayback Machine.]», Alyson Books, 1993, ISBN 1-55583-242-3 (англ.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  33. Helene Goupil, Josh Krist. Arsenal Pulp Press/Josh Krist, 2005. ISBN 1-55152-188-1, p. 33 (англ.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  34. The National Museum & Archive of Lesbian and Gay History (1996). The Gay Almanac. New York City, Berkeley Books. ISBN 0-425-15300-2 (англ.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  35. Luca Prono. «Garland, Judy» в «Encyclopedia of gay and lesbian popular culture». Greenwood Publishing Group, 2008, ISBN 978-0-313-33599-0 (англ.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  36. Alison Bing, Dominique Channell «Lonely Planet San Francisco City Guide», Lonely Planet, 2008, ISBN 978-1-74104-676-2, p. 37 (англ.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  37. Michael Robert Gorman «The empress is a man: stories from the life of José Sarria», Routledge, 1998, ISBN 978-0-7890-0259-4, p. 256 (англ.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  38. Witt, Lynn, Sherry Thomas & Eric Marcus (1995). Out in All Directions: The Almanac of Gay and Lesbian America. New York, Warner Books. ISBN 0-446-67237-8 (англ.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  39. Rainbow flag [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.]. // An Encyclopedia of Gay, Lesbian, Bisexual, Transgender, and Queer Culture (англ.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  40. Unsung Heroes of the Gay World: Vexillographer Gilbert Baker: The Gay Betsy Ross [Архівовано 21 липня 2009 у Wayback Machine.]. // UK Gay News (англ.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  41. Райдужному прапору 25 років: гей-символу будуть повернуті два кольори [Архівовано 16 січня 2012 у Wayback Machine.]. // Gay.ru (Перевірено 2 квітня 2011)
  42. У петербурзького ЛГБТ-руху з'явився свій веселковий прапор.// GayNews.ru (Перевірено 2 квітня 2011)
  43. У ПАР придумали новий гей-прапор. // Gay.ru[ru] (Перевірено 2 квітня 2011)
  44. Геям вперше дозволили пікет в центрі Мінська. // Lenta.ru (Перевірено 2 квітня 2011)
  45. В австралійському місті заборонили гей-прапор. // Gay.ru (Перевірено 2 квітня 2011)
  46. Канада. Міська влада заборонила вивішувати райдужні прапори. // Gay.ru[ru] (Перевірено 2 квітня 2011)
  47. Лондонська міська рада проти гей-прапорів в Сохо [Архівовано 18 квітня 2008 у Wayback Machine.]. // Gay.ru (Перевірено 2 квітня 2011)
  48. Вболівальники «Зеніту» спалили райдужний прапор під час матчу в Нідерландах [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. // Gayrussia.ru (Перевірено 2 квітня 2011)
  49. Евгений Додолев. Сосулей, что ли, ударило?. Московский Комсомолец. Архів оригіналу за 19 листопада 2011. Процитовано 18 листопада 2011.
  50. CROCE CELTICA E BANDIERA ARCOBALENO (di Sergio Paronetto)[недоступне посилання]. // GrilloNews (італ.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  51. Progetto per una Bandiera Internazionale dela Pace. // Nuova Meta (італ.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  52. La Bandiera della pace. Tonino Milite. // Corriere della Sera (італ.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  53. Un popolo che crede nella pace. // Peacelink (італ.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  54. Bandiera della pace più popolare del tricolore. // Corriere della Sera (італ.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  55. Protest gegen Friedensfahnen-Verbot in Strassburg. // Neue Zürcher Zeitung (нім.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  56. History of Wiphala [Архівовано 15 березня 2009 у Wayback Machine.]. // Derecho de los Pueblos Indígenas (ісп.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  57. The Wiphala. // Social Design Notes (ісп.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  58. Por JAIME BEDOYA. Encuentros con Hombres Notables. Raúl Montesinos, creador de la Bandera del Tawantinsuyo [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]. // Caretas (ісп.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  59. «Bandera indígena boliviana es incluida como símbolo patrio en nueva Constitución» [Архівовано 25 листопада 2015 у Wayback Machine.]. // United Press International (ісп.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  60. Artículo 6 (II) de la Constitución Política del Estado de Bolivia de 2009. // Presidencia Estado Plurinacional de Bolivia (ісп.) (Перевірено 2 квітня 2011)
  61. Символіка [Архівовано 26 січня 2009 у Wayback Machine.]. // Офіційний сайт органів державної влади Єврейського АО (Перевірено 2 квітня 2011)
  62. Райдужні новини Геральдичний рада при Президентові Росії перевірив на "гомопропаганду" прапор Єврейської автономії. Gay.ru. Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 25 листопада 2013.

Посилання