MO-120-RT61

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
MO-120-RT61
Mortier 120mm Rayé Tracté Modèle F1
M327 120mm Mortar.jpg
120-мм міномет Корпусу морської піхоти США M327
Тип: важкий міномет
Походження: Франція Франція
Історія служби
Термін використання 1973 — по т.ч.
Використання у Французька армія
Корпус морської піхоти США
Див. також Країни-оператори
Війни Війна у Перській затоці
Війна в Афганістані
Війна в Іраку
Конфлікт у Північному Малі
Операція «Сервал»
Історія виробництва:
Конструктор Thomson-Brandt
Розроблено 1973
Виробник Франція TDA Armements
Німеччина Thomson-CSF/Daimler Benz Aerospace
Нідерланди Hotchkiss Brandt
Туреччина MKEK
Японія Howa
Виготовлено 1973 — по т.ч.
Характеристики
Маса 582 кг
Довжина 3 010 мм
Ширина 1 930 мм
Висота 1 330 мм
Обслуга 4
Тип боєприпасу 18,7 кг міни
Калібр 120 мм
Лафет колісний
Кут підвищення від 5° до 85°
Кут повороту ±14°
Бойова скорострільність 15-20 постр/хв.
Максимальна дальність 8 140 м
активно-реактивною міною — 13 000 м
Приціл відкритий

Commons-logo.svg MO-120-RT61 у Вікісховищі

MO-120-RT61[1] або MO-120-RT (фр. Mortier 120mm Rayé Tracté Modèle F1) — французький важкий 120-мм міномет, що перебуває на озброєнні французької армії, Корпусу морської піхоти США та в арміях інших країнах. Міномет був розроблений зброярами французької компанії Thomson-Brandt на заміну застарілого MO-120 AM-50. Після надходження до війська заслужив високу репутацію за свою надійність та ефективність, згодом почав випускатися за ліцензією Німеччиною, Італією, Бельгією, Нідерландами, Бразилією, Туреччиною та Японією.

Зміст[ред.ред. код]

120-мм міномет MO-120-RT61 надійшов на службу сухопутних військ Франції, де його основним засобом доставлення став колісний бронеавтомобіль серії 4x4 VTM 120 (фр. Véhicule Tracteur Mortier de 120 mm), що буксував міномет за дульну частину за спеціальних кронштейн. На борту VAB також перевозиться мінометна обслуга та 70 мін, які захищені від ураження стрілецьким вогнем та осколками противника на полі бою. Існує версія транспортування міномета БМП AMX-10P та військовими автомобілями 4×4.

Міномети, які спочатку перебували на озброєнні артилерійських підрозділів піхотних полків, пізніше були прийняті на озброєння артилерійських полків, оснащених 155-мм артилерією, що буксується. За штатом в артилерійському полку французької армії 8 одиниць 120-мм мінометів. Крім того, цей міномет перебуває на озброєнні підрозділів повітряно-десантних військ ЗС Франції.

Міномет використовує для стрільби стандартні боєприпаси NATO, а також спеціально розроблені під нього PR-14 (HE) та PRPA (HERA). При використанні активно-реактивної міни максимальна дальність стрільби значно перевищує дальність стрільби ніж із застосуванням звичайної фугасної міни. Також передбачена можливість ведення вогню і мінами з бронебійними боєголовками, а також використовуються й освітлювальні міни.

Заряджання морським піхотинцем США 120-мм міномета

У бойових умовах вогонь ведеться з колісного лафета, а не з двоногої сошки. При цьому заряджання міномета проводиться з дульної частини. Можливий варіант заряджання з використанням курково-спускового механізму. Якщо стрільба здійснюється при високих кутах піднесення, то ствол спирається на важку плиту.

Конструкція ствола, оснащеного зовнішніми ребрами для розсіювання тепла забезпечує ведення безперервного вогню протягом тривалих проміжків часу.

Точність ураження цілі досягається за рахунок використання балістичного обчислювача, забезпечуючи тим самим знищення противника з першого пострілу.

З моменту початку антитерористичної операції американських військ в Афганістані, керівництво Корпусу морської піхоти США зіткнулось з проблемою відсутності в лінійці артилерійських систем, що діють безпосередньо на полі бою, між 155-мм гаубицями та 60-мм легкими мінометами відповідного вогневого засобу ураження. Був оголошений конкурс англ. Expeditionary Fire Support System (EFSS), за вимогами якого планувалося оснастити морську піхоту надійною, відносно легкою артилерійською системою ближнього бою. Вибір пав на французький 120-мм міномет.

Для перекидання цього міномета американці спочатку планували пристосувати конвертоплан V-22 Osprey, який перевозив MO-120-RT61 разом з військовим автомобілем Growler для транспортування його на полі бою. В 2009 році провели практичний експеримент з перекиданням двох автомобілів, одного з мінометом та другого з боєприпасами на нього. Випробування довели, що для перекидання повітрям під ці цілі можливо використовувати MV-22 або CH-53E Super Stallion

Країни-оператори[ред.ред. код]

Карта країн-операторів міномета MO-120 RT-61 (виділені синім кольором)

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]