Винищувач четвертого покоління
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/66/F-16_Fighting_Falcon.jpg/300px-F-16_Fighting_Falcon.jpg)
Винищувач четвертого покоління — так класифікуються бойові винищувачі, що були створені з кінця 1970-х і експлуатуються у більшості розвинених країн світу станом на 2010-і роки.
Для винищувачів такого типу характерне поєднання високошвидкісних бойових характеристик з багатофункціональністю. Так, деякі з них мали можливість нести навіть тактичні ядерні боєприпаси. Ґрунтовно в концепціях винищувачів цього покоління технології малопомітності не використовувалися.
- Поліпшені маневрені характеристики (нестійка аеродинамічна схема).
- Двоконтурні турбореактивні (турбовентиляторні) двигуни зі зниженою витратою палива.
Найвідоміші з літаків четвертого покоління:
- В авіації СРСР/Росії
- В авіації США
- В авіації інших країн
- Dassault Mirage 2000 (Франція)
- J-10 (КНР)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e7/Mikoyan-Gurevich_MiG-35_MAKS%272007_Pichugin.jpg/200px-Mikoyan-Gurevich_MiG-35_MAKS%272007_Pichugin.jpg)
Так прийнято називати літаки 4 покоління, модернізація або подальший розвиток яких наближає їх характеристики та ефективність до винищувачів п'ятого покоління, або які задовольняють більшості, за винятком малопомітності, вимог до винищувачів п'ятого покоління:
- Росія
- США
- Інші країни
Для цих літаків характерні:
- Висока маневреність або надманевреність
- Радари з фазованою антенною решіткою, пасивною або активною
- Знижена вартість експлуатації
- Багатофункціональність
- Скляна кабіна
- Знижена ЕПР завдяки використанню радіопоглинаючих матеріалів і покриттів
- Можливість польоту на надзвуковій швидкості без використання форсажу (лише Су-35С, Rafale, Eurofighter Typhoon з мінімальним числом зовнішніх підвісок)
![]() |
Це незавершена стаття з авіації. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |