Ла-15

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ла-15
Тип винищувач
Розробник ОКБ-301
Виробник Авіазаводи № 21 (м. Горький)
і № 292 (м. Саратов)
Головний конструктор С. О. Лавочкін
Перший політ 8 січня 1948 («174»)
Початок експлуатації 1949
Кінець експлуатації 1954
Статус знятий з озброєння
Основні експлуатанти ВПС СРСР
Роки виробництва 19481949
Виготовлено 235

CMNS: Ла-15 у Вікісховищі

Ла-15 (Fantail (в перекладі "Трубастий голуб") за класифікацією НАТО, спочатку Type 21) — радянський реактивний винищувач. Створений ОКБ-301 під керівництвом С. О. Лавочкіна. Перший політ прототипу «174» виконано у січні 1948 року. Випущено 235 серійних машин, які знаходилися на озброєнні ВПВС і ППО з 1949 по 1954 роки.

Історія створення[ред. | ред. код]

Уже після повідомлення про можливість придбання британських ТРД «Нін» і «Дервент» в ОКБ-301 під керівництвом С. О. Лавочкіна були розгорнуті роботи по створенню винищувачів під них. Перший з них, реданний «174ТК», повинен був оснащуватися ТРД «Дервент» і був дослідною машиною, другий, прогресивнішої схеми «168», з потужнішим ТРД «Нін» і стрілоподібним крилом, проектувався з перспективою прийняття на озброєння. Але в зв'язку з тим, що першим в СРСР прибув «Дервент», Лавочкін вирішив – не полишаючи проект літака «168», почати розробку аналогічного літака під «Дервент V» під позначенням «174». Конструювання винищувачів «168» і «174» проходило за відсутності силової установки, на основі технічної документації до британських двигунів.

Випробування[ред. | ред. код]

Ла-15 в Моніно

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

Наведені дані серійного Ла-15 заводу № 21.

Ла-15 у музеях[ред. | ред. код]

  • Росія, Моніно, Центральний музей Військово-повітряних сил РФ.

В комп'ютерних відеоіграх[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Николай Якубович. Истребители Лавочкина. Сломавшие хребет Люфтваффе. — М. : "Яуза", "Эксмо", 2008. — С. 274-288. — (Война и мы. Советская авиация) — 5000 прим. — ISBN 978-5-699-27288-4.
  • Подрепный Е.И. Реактивный прорыв Сталина. — М. : "Яуза", "Эксмо", 2008. — С. 150-175. — ISBN 9785-5-699-26891-7.
  • Валерий Багратинов. Крылья России. — М., 2005. — С. 687-688. — ISBN 5-699-13732-7.
  • Симаков Б. Л. Самолёты страны советов. — М. : ДОСААФ, 1975. — С. 200.
  • Шавров, В. Б. История конструкций самолётов в СССР 1938—1950 гг. — М.: Машиностроение, 1988. — 568 с. — 20 000 экз. ISBN 5-217-00477-0.
  • Gordon, Yefim. Lavochkin's Last Jets. — Hinckley, England : Midland Publishing, 2007. — 127 p. — (Red Star. Vol. 32) — ISBN 1-85780-253-5.
  • Якубович Н. Последний серийный "Лавочкин". Об истребителе Ла-15 : [рос.] // Крылья Родины. — М., 1999. — № 1. — С. 5-8. — ISSN 0130-2701.

Посилання[ред. | ред. код]