McDonnell Douglas F-15 Eagle

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
McDonnell Douglas F-15 Eagle
F-15 Королівських ВПС Саудівської Аравії наближається до KC-135 для дозаправки, операція Щит пустелі
McDonnell Douglas F-15 Eagle
Призначення: винищувач 
Перший політ: 27 липня 1972 
Прийнятий на озброєння: 9 січня 1976 
На озброєнні у: Seal of the US Air Force.svg ВПС США
Ізраїль Ізраїль
Саудівська Аравія Саудівська Аравія
Японія Японія 
Всього збудовано: 1600 станом на травень 2013 р.[1] 
Вартість одиниці: F-15A/B: US $ 27,9 мільйона (1998)
F-15C/D: US $ 29,9 мільйона (1998) 
Модифікації: F-15E Strike Eagle
F-15SE Silent Eagle 
Екіпаж: 1 особа
Крейсерська швидкість: 1800 км/год
Максимальна швидкість (МШ): 2660 км/год
МШ біля землі: 1480 км/год
МШ на висоті: 2660 км/год
Бойовий радіус: 983 км
Дальність польоту: 1967 км
Практична стеля: 18 300 м
Бойова стеля: 12 600 м
Швидкопідйомність: 210 м/с
Довжина: 19,44 м
Висота: 5,63 м
Розмах крила: 13 м
Площа крила: 56,6 м²
Кут стрілоподібності крила по лінії ¼ хорд: 45 °
Порожній: 12 700 кг
Споряджений: 20 240 кг
Максимальна злітна: 30 845 кг
Двигуни: 2 ТРДФ Pratt & Whitney F100-PW-100,-220,-229. 
Тяга (потужність): 2× 6655 кгс 
Тяга форсажна: 2 × 10810 кгс 
Гарматне озброєння: 1×20 мм, М61А-1 Vulcan 
Боєзапас: 940 
Кількість точок підвіски: 11 
Маса підвісних елементів: 7300  кг
Підвісне озброєння AIM-7, AIM-9, AIM-120 AMRAAM, вільнопадні, касетні бомби, запалювальні бомби 
F-15 в небі округа Колумбія
F-15D з військової авіабази Tyndall (Флорида), відстрілюють теплові пастки .

Макдоннел-Дуглас[2]F-15 «Ігл» (англ. McDonnell Douglas F-15 Eagle) — американський всепогодний тактичний винищувач четвертого покоління. Призначений для завоювання переваги в повітрі. Прийнятий на озброєння в 1976 році.

Винищувачі F-15 застосовувалися на Близькому Сході, в Перській затоці, Югославії та Лівії.

Історія[ред.ред. код]

Дослідження зі створення винищувача F-15 почалися в США в листопаді 1965 року, у вересні 1968 року командування американських ВПС направило пропозиції фірмам про висунення конкурсних проектів. Перед американськими фахівцями було поставлено завдання розробки нового винищувача, призначеного для завоювання переваги в повітрі і здатного завдавати ударів по наземних цілях. У 1969 році розробником F-15 стала фірма «Макдоннелл Дуглас».

Експериментальний зразок F-15A був випущений в червні 1972 року. Перший політ серійного літака цього типу відбувся у вересні 1974 року. Прийнятий на озброєння в 1976 році.

Характеристики[ред.ред. код]

Винищувач F-15 має мале навантаження на крило, силову установку із двох двигунів і двокильове хвостове оперення. Крило літака F-15 стрілоподібне, закрилки прості двохпозиційні, проте для виконання маневру по крену використовуються елерони спільно зі стабілізатором, при цьому на надзвукових швидкостях елерони відключаються. Управління елеронами здійснюється за допомогою звичайних приводів і механічної тяги, а кермом повороту і стабілізатором — ще і електричними приводами від системи підвищення стійкості. Конструкція повітрязаборників забезпечує ефективну роботу силової установки на різних режимах, зокрема на великих кутах атаки. Кожний з них має три стулки з регулюванням їхнього кутового положення і регульоване вікно перезапуску повітря.

З середини 1980 року почався випуск винищувачів F-15C (бойові) і D (навчально-бойові). На відміну від попередніх модифікацій ці літаки мають збільшений (на 900 кг) запас палива у внутрішніх баках і можливість оснащення двома конформними баками «Фаст пек» із загальним запасом палива 4500 кг, в яких може також розміщуватися додаткова радіоелектронна апаратура.

До складу силової установки входять два турбореактивні двоконтурні двигуни F 100-PW-220 максимальною тягою по 10770 кгс. Озброєння — 20-мм шестиствольна гармата «Вулкан» (боєкомплект 940 патронів), керовані ракети (КР) AIM-9 «Сайдвіндер», AIM-7 «Спарроу» і AIM‑120 AMRAAM. Максимальна маса бойового навантаження 7250 кг.

Наступна модифікація літаків цього типу, що отримала найменування F-15E «Страйк Ігл», була розроблена американськими фахівцями на базі навчально-бойового F-15D. На відміну від попередніх модифікацій, такий літак в основному призначений для завдання ударів по наземних цілях, для чого до складу його озброєння включені керовані ракети класу «повітря-земля», касети, керовані і некеровані авіаційні бомби. Цей літак може використовуватися як носій ядерної зброї.

Конструкція[ред.ред. код]

У конструкції планера літака використовуються титанові сплави (26,7 %), алюмінієві сплави (37 %), високоміцні сталі (5 %), композиційні матеріали (не менше 5-7 %). Розрахункове перевантаження становить 9 одиниць з 50 % запасом палива, при цьому напруги в крилі сягають 85 % від розрахункових значень. Вибір матеріалів та конструктивної схеми елементів здійснювався з урахуванням в'язкості руйнування матеріалів і схильності до поширення тріщин. Хвостова частина фюзеляжу виконана з титанового сплаву Ti — 6Al — 4V. Задні кромки крила, елерони і закрилки виконані зі стільниковим заповнювачем з алюмінієвого сплаву.

Центроплан — трибалочної схеми, кожна балка складається з верхньої та нижньої штампованих секцій, виготовлених з титанового сплаву. Нижня панель центроплана також титанова. Силова схема кесона крила F-15А включає передній алюмінієвий, три основні титанові і один задній лонжерони. Попадання осколково-фугасного снаряда калібру 20 мм в один з трьох силових лонжеронів не призводить до втрати літака. Оперення — дволонжеронної схеми, лонжерони титанові, передні і задні кромки оперення заповнені стільниками. Обшивка оперення виконана з бороепоксидного пластику.

Паливо на F-15 розміщене в шести паливних баках: чотирьох фюзеляжних і двох крилових. Фюзеляжні баки м'які, а розташовані в крилах, паливо з яких використовується в першу чергу, — кесонні. Літак має автономні системи живлення двигунів з власними витратними баками та системою кільцювання. Велика частина паливопроводів розташована в баках. Витратні баки захищені протектором від куль калібру до 12,7 мм. Для забезпечення вибухобезпеки, всі паливні баки заповнені пенополіуретановим поропластом.

Тактико-технічні характеристики (F-15C Eagle)[ред.ред. код]

F-15 Eagle drawing.svg

Технічні характеристики[ред.ред. код]

Льотні характеристики[ред.ред. код]

Озброєння[ред.ред. код]

Авіоніка[ред.ред. код]

Модифікації[ред.ред. код]

Основні[ред.ред. код]

F-15A
Одномісний всепогодний винищувач завоювання переваги в повітрі, побудовано 365 зразків для ВПС США і 19 винищувачів для ВПС Ізраїлю.
F-15B
Двомісний навчально-тренувальний варіант, до 1977 року позначався як TF-15A, побудовано 59 зразків для ВПС США і2 літака для ВВС Ізраїлю.
F-15C
Одномісний всепогодний винищувач завоювання переваги в повітрі, вироблявся з 1979 року по 3 листопада 1989 року на заводі в Сент-Луїсі; мав посилену конструкцію планера збільшену ємність паливних баків, а також можливість кріплення накладних баків до (під) кореня консолі крила і повітрозабірника. Маса літака зросла на 363 кг. ВПС США було поставлено 408, ВПС Саудівської Аравії — 55 і ВПС Ізраїлю — 24 літака. 2 літака було побудовано у варіанті F-15J для ВПС Японії.
F-15 зі стандартним ракетним озброєнням — по 4 AIM-7 і AIM-9
F-15D
Двомісний навчально-тренувальний варіант, побудовано 62 зразки для ВПС США, 19 для ВПС Саудівської Аравії і 2 літака для ВПС Ізраїлю. 12 літаків було побудовано у варіанті F-15DJ для ВПС Японії.
F-15J
Одномісний всепогодний варіант винищувача для ВПС Японії, випускався з 1982 року компанією Mitsubishi за ліцензією. Конструктивно аналогічний винищувачу F-15C, але має спрощене обладнання РЕБ. Перший політ в Японії F-15J здійснив 26 серпня 1981 року. Всього виготовлено разом з двомісною модифікацією 223 літака. Вартість одного F-15J становила $ 55,2 мільйони в 1990 році.
F-15DJ
Двомісний навчально-тренувальний варіант для ВПС Японії, випускався компанією Mitsubishi за ліцензією.
F-15N Sea Eagle
Модифікація F-15N була запропонована ВМС США на початку 1970х в якості альтернативи палубного винищувача-перехоплювача F-14 Tomcat. Варіант F-15N-PHX був озброєний ракетами «повітря-повітря» AIM-54 «Фенікс». Палубний варіант мав складні консолі крила, посилене шасі і посадковий гак.
F-15 Strike Eagle
F-15 AESA
Модифікація з радаром APG-79 з ФАР.
F-15SE Silent Eagle
Багатоцільовий винищувач покоління 4 +, створений із застосуванням деяких технологій 5 -го покоління, включаючи технологію зниження помітності.

F-15E[ред.ред. код]

Кабіна F-15E під час дозаправки.
F-15E Strike Eagle
Двомісний всепогодний багатоцільовий винищувач (винищувач-бомбардувальник).
F-15F Strike Eagle
Проект одномісного винищувача-бомбардувальника на базі F-15E.
F-15H Strike Eagle
Експортна модифікація F-15E Strike Eagle для ВПС Греції.
F-15I Ra'am (Грім)
Модифікація F-15E Strike Eagle для ВПС Ізраїлю.
F-15K Slam Eagle
Модифікація F-15E Strike Eagle для ВПС Кореї.
F-15S Strike Eagle
Експортна модифікація F-15E Strike Eagle для ВПС Саудівської Аравії.
F-15SG Strike Eagle
Модифікація F-15E Strike Eagle для ВПС Сінгапур а, раніше позначена якF-15T.

Експериментальні літаки[ред.ред. код]

Літак НАСА F-15B Research Testbed, номер # 836 (74-0141), з обладнанням Quiet Spike для дослідження звукового бар'єру.
F-15 Streak Eagle (72-0119)
Полегшений і незабарвлений варіант F-15A, що встановив вісім світових рекордів Швидкопідйомність між 16 січня і 1 лютого 1975 року; був переданий Національному музею ВПС США в грудні 1980 року.[4]
F-15S/MTD (71-0290)
Один TF-15A був переобладнаний в експериментальний літак КВВП, на якому надалі проводили дослідження систем управління. Літак оснащувався двигунами із змінним вектором тяги і переднім горизонтальним оперенням.
F-15 MANX
Проект позначення експериментального літака F-15 без хвостового оперення, програма створення якого була закрита.
F-15 Flight Research Facility (71-0281і71-0287)
Два F-15A були передані дослідному центру НАСА в 1976 році. Літаки використовувалися в безлічі дослідних програм, наприклад,Highly Integrated Digital Electronic Control (HiDEC),Adaptive Engine Control System (ADECS),Self-Repairing and Self-Diagnostic Flight Control System (SRFCS) ' 'іPropulsion Controlled Aircraft System (PCA).[5] Літак з серійним номером71-0281 ' 'був повернений ВВС і в 1983 був встановлений в якості пам'ятника на АБ Ленглі.
F-15/ASAT
Літак переобладнаний в якості носія протисупутникової ракети ASAT, перший пуск якої був проведений 21 січня 1984 року. В кінці 1980х програма була закрита.
F-15B Research Testbed (74-0141)
Одержаний в 1993 році Дослідницьким центром НАСА для проведення експериментів.[6]

Використання[ред.ред. код]

Країни-оператори F-15 Eagle
   Країни, які продовжують експлуатацію F-15 та F-15E
   Країни, які продовжують експлуатацію F-15 Eagle
   Країни, які продовжують експлуатацію F-15E

Модифікації літака F-15 постачалися до Ізраїлю, Саудівській Аравії та Японії. Для Ізраїлю було створено спеціальну версію цього літака — F-15I, а для Саудівської Аравії — F-15S Обидва ці літаки було створено на основі F-15E. Також двомісний навчально-тренувальний F-15DJ для Сил Повітряних сил Японії випускався компанією Mitsubishi за ліцензією.

Оператори[ред.ред. код]

Бойове застосування[ред.ред. код]

Ізраїль[ред.ред. код]

Перший випадок застосування F-15 в реальному бою стався 27 червня 1979 року, коли група ізраїльських літаків під час нальоту на позиції палестинських бойовиків в Лівані була перехоплена літаками ВПС Сирії. У цьому бою F-15 збили чотири МіГ-21, першу перемогу здобув Моше Маарів, який згодом став бригадним генералом.[16] У наступні роки ізраїльські «Eagles» ще кілька разів зустрічалися з сирійськими МіГ-21 над Ліваном. Вони брали активну участь в Ліванській війні (1982). Згідно з ізраїльськими даними, всього з червня 1979 по листопад 1985 року F-15 здобули 56-57 повітряних перемог без єдиної втрати.[17] За оцінкою російського дослідника Володимира Ільїна, заявлені повітряні перемоги ізраїльських F-15 «з точністю до літака» підтверджуються сирійською стороною.[18]

У різний час сирійці повідомляли про збити декількох F-15. Зокрема, під час Ліванської війни вони заявили про знищення «не менше п'яти» літаків цього типу; примітно, що на всі перемоги претендують пілоти МіГ-21, а не сучасніших МіГ-23.[17] У різних російських джерелах також повідомляється, що після Ліванської війни сирійським МіГ-23 вдалося збити три F-15, проте ніяких подробиць цих боїв не наводиться, точна дата і навіть рік цих перемог залишаються неясними: за одними даними, перші дві перемоги здобуті 4 жовтня 1982,[19] за іншими — 4 жовтня 1983,[18] а по ще одній версії, всі три перемоги здобуті в грудні 1982 року.[20] Ізраїльська сторона не підтверджує ні одну із заявлених сирійських перемог і повідомляє лише про пошкодження одного «Eagle» ракетою «повітря-повітря» 9 червня 1982 під час Ліванської війни; літак повернувся на базу і був відремонтований.[17]

Перська затока[ред.ред. код]

Під час війни в Перській затоці (1991) винищувачі F-15C використовувалися ВПС США для завоювання переваги в повітрі, і на їх частку припало більшість повітряних перемог авіації Багатонаціональних сил. Американські «Eagles» збили 34 іракських літака і вертольота (з урахуванням двох перемог у березні 1991 року після закінчення бойових дій), ще два літаки були збиті саудівськими F-15. Найбільше було збито МіГ-23 (вісім), «Міраж» F.1 (шість, без урахування ще двох, збитих саудівським F-15), МіГ-29 (п'ять), Су-22 (п'ять).[21] У винищувачів F-15C втрат не було, але два винищувача-бомбардувальника F-15E були збиті іракською ППО.

Югославія[ред.ред. код]

У ході операції НАТО проти Югославії (1999) американські F-15 збили чотири югославських МіГ-29, всі втрати підтверджені сербською стороною.[22] Льотчиками МіГ-29 заявлено збиті двох F-15,[22] що не підтверджується американською стороною.

Лівія[ред.ред. код]

Також літак застосовувався під час подій, відомих як Повстання у Лівії у 2011 році. Станом на кінець березня 2011 року відомо про одну катастрофу літака американських Військово-повітряних сил F-15E Strike Eagle, обидва пілоти успішно катапультувалися з літака.[23]

Підсумки[ред.ред. код]

Як зазначає американський авіаційний історик Джон Коррель, станом на 2008 рік літаки F-15 здобули загалом 104 повітряні перемоги без єдиної втрати.[24] Хоча про збиті F-15 в різний час заявляли Сирія та Югославія, відома тільки одна втрата літака цього типу від дій іншого винищувача, яка ніким не оскаржується: у 1995 році F-15 ВПС Японії був випадково збитий іншим «Іглом» під час навчального повітряного бою.[25]

Примітки[ред.ред. код]

  1. F-15E Strike Eagle
  2. З 1997 року — Боїнг.
  3. F-15A на airwar.ru
  4. McDonnell Douglas F-15 Streak Eagle fact sheet.
  5. Dryden Flight Research Center. F-15 Flight Research Facility fact sheet.
  6. Dryden Flight Research Center. F-15B Research Testbed fact sheet.
  7. Mehuron, Tamar A., Assoc. Editor. 2011 "USAF Almanac, Fact and Figures." Air Force Magazine, May 2011.
  8. а б в г "World Military Aircraft Inventory". 2011 Aerospace. Aviation Week and Space Technology, January 2011.
  9. Boeing Gets $11.4 Billion Piece of Saudi F-15 Deal
  10. США модернизируют саудовские F-15 за 777 миллионов долларов
  11. "Directory: World Air Forces". Flight International, 11–17 November 2008.
  12. Japan Air Self-Defence Force, Japan Maritime Self-Defense Force, Japan Ground Self-Defense Force. Scramble.nl. Процитовано 2011-12-03. 
  13. Boeing завершил поставку истребителей F-15K Южной Корее
  14. Boeing: Boeing Rolls Out 1st F-15SG to Singapore. Архів оригіналу за 2013-04-05. Процитовано 2013-04-03. 
  15. The Base Leg Blog: Last of 24 F-15SGs have been delivered to Republic of Singapore AF. Архів оригіналу за 2013-04-05. Процитовано 2013-04-03. 
  16. An Eagle evolves
  17. а б в Олег Грановський. Втрати ВПС Ізраїлю в Лівані
  18. а б Володимир Ільїн. Бойове застосування МіГ-23
  19. F-15A/B Eagle (airwar.ru)
  20. МіГ-23МЛ (airwar.ru)
  21. ~ fta/score.htm The Gulf War Air Combat Box Score: USAF F-15C's from Air-to-Air Squadrons Achieved 34 x Total Kills
  22. а б Дієго Зампіні. Лицарі Короля Лазаря
  23. Інформаційне агентство УНІАН: У Лівії впав літак американських ВПС
  24. John T. Correll. 202008/0208reformers.aspx The Reformers
  25. F-15J (globalsecurity.com)

Література[ред.ред. код]

  • А. Кузьмін. Американські тактичні винищувачі F-15 «Ігл».//Закордонний військовий огляд. № 2. 2000.

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]