Messerschmitt Me.163 Komet
| Messerschmitt Me.163 Komet | |
|---|---|
 | |
| Ме 163 B-1a, Шотландський національний музей авіації | |
| Призначення: | перехоплювач |
| Перший політ: | Me 163 A V4 8 серпня 1941 |
| Прийнятий на озброєння: | 1944 |
| На озброєнні у: | Люфтваффе |
| Розробник: | Messerschmitt |
| Всього збудовано: | 320 |
| Екіпаж: | 1 особа |
| Максимальна швидкість (МШ): | 960 (0,83 М) км/год |
| Дальність польоту: | 40 км |
| Практична стеля: | 12 100 м |
| Швидкопідйомність: | 160 м/с |
| Довжина: | 5,70 м |
| Висота: | 2,75 м |
| Розмах крила: | 9,33 м |
| Площа крила: | 18,5 м² |
| Споряджений: | 3950 кг |
| Двигуни: | 1×реактивный Walter HWK 109-509A-2 |
| Тяга (потужність): | 1× 17 кН |
| Гарматне озброєння: | 2×30 мм Rheinmetall Borsig MK 108 по 60 снарядів на ствол |
Messerschmitt Me.163 Komet у Вікісховищі | |
Месершміт Ме.163 Комета (нім. Messerschmitt Ме.163 «Komet») — німецький ракетний винищувач-перехоплювач часів Другої світової війни. Перший літак у світовій авіації, що розвинув швидкість понад 1000 км/год.
Перший політ Me 163 A V4 здійснив 8 серпня 1941 на ракетному полігоні в Пенемюнде. Перший бойовий виліт було виконано 14 травня 1944. Загальні втрати становили 11 машин, а знищити вони зуміли 9 американських B-29. Випускався невеликою серією. До кінця 1944 року було поставлено 91 літак. Через малу кількість пального літак не міг здійснювати другий захід на ціль.
2 жовтня 1941 на літаку досягнута швидкість 1003,67 км/год, (число Маха 0,84). У 1944 льотчик-випробувач Руді Опіц досяг швидкості 1123 км/год.
Ме-163 мав рідинний двигун, у який подавався 80% перекис водню та рідкий каталізатор (розчин перманганату калію або суміш метанолу, гідразин-гідрату та води). У камері згоряння перекис водню розкладався з утворенням великого об'єму перегрітої паро-газової суміші, утворюючи реактивну тягу.
Після зльоту літак скидав шасі у вигляді візка, а приземлювався на висувну лижу.
Такими літаками озброїли три групи, проте через нестачу пального у воєнних діях змогла взяти участь усього одна група.
Першою готовою до бойових дій ескадрильєю була 20./JG 1, пізніше перейменована в I./JG 400, командир — капітан Роберт Олійник. До кінця війни група базувалася в Віттмунді.
Існував також і навчальний варіант з кабіною на двох пілотів.
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (січень 2013) |
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
|
Це незавершена стаття з авіації. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |