Отто Раш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еміль Отто Раш
Emil Otto Rasch
ПрізвиськоDoktor Doktor Rasch
Народження7 грудня 1891(1891-12-07)
Німецька імперія Фрідріхсру
Смерть1 листопада 1948(1948-11-01) (56 років)
ФРН Аренсбург, Шлезвіг-Гольштейн
хвороба Паркінсона
КраїнаНімецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
ПриналежністьВермахт Вермахт
Вид збройних силСС
Рід військайнзатцгрупа З
Роки служби19141945
ПартіяНаціонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[1]
ЧленСС
Звання Бригадефюрер СС,
 генерал-майор поліції
Командуванняайнзатцгрупа З
Війни / битвиПерша світова війна
Друга світова війна
Іншевійськовий злочинець
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Ганзейський хрест (Гамбург)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Цивільний знак СС
Цивільний знак СС
Кільце «Мертва голова»
Кільце «Мертва голова»
Спортивний знак СА в бронзі

Еміль Отто Раш (нім. Emil Otto Rasch, 7 грудня 1891, Фрідріхсру — 1 листопада 1948) — бригадефюрер СС і генерал-майор поліції, командир айнзатцгрупи З (північна і південна Україна), військовий злочинець.

Біографія

[ред. | ред. код]

Отто Раш народився в місті Фрідріхсру, Західна Пруссія.

За участь в Першій світовій війні був нагороджений Залізним хрестом 2-го класу.

У 1918 році поступив в університет. Отримав докторський ступінь у галузі права та політичних наук. Крім рідного німецького, Раш також володів італійською, англійською і французькою мовами. Після закінчення університету працював в юридичних фірмах.

1 жовтня 1931 року був зарахований в НСДАП. З 1936 року очолював 1-ю секцію РСХА. З 1937 року отримав посаду гауптштурмфюрера СС і начальника СД в оберабшніті СС «Схід». У 1938-мому керував службою гестапо під Франкфурті-на-Майні.

Працював інспектором поліції, був ініціатором провокації в Глейвіці, яка стала приводом для початку війни з Польщею.

На початку Другої світової війни отримав посаду начальника айнзатцгрупи в Польщі, пізніше в травні 1941 році очолив ейнзатцгруппу «Ц» і був призначений начальником поліції безпеки і СД в 101-й зоні відповідальності сухопутних військ. Під його керівництвом було проведено безліч розстрілів на Україні.

У жовтні 1941 році Раш повернувся в Берлін і був призначений офіцером зв'язку рейхсфюрера СС при Е. Коха. У 1942 році зайнявся нафтовою промисловістю.

Після війни був заарештований і брав участь у процесі 9-го Американського військового трибуналу в Нюрнберзі як підсудний. Справа Раша було закрито через слабке здоров'я підсудного (параліч). Отто Раш помер у в'язниці 1 листопада 1948 року.

Звання СС

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Earl Hilary: The Nuremberg SS-Einsatzgruppen Trial, 1945–1958: Atrocity, Law, and History. Cambridge University Press, Cambridge 2009, ISBN 978-0-521-45608-1.
  • Heinz Höhne: Der Orden unter dem Totenkopf. Goldmann, München 1967, ISBN 3-572-01342-9.
  • Helmut Krausnick, Hans-Heinrich Wilhelm: Die Truppe des Weltanschauungskrieges. DVA, Stuttgart 1981, ISBN 3-421-01987-8.
  • Ronny Kabus: Juden der Lutherstadt Wittenberg im Dritten Reich. BoD, Norderstedt 2015, ISBN 978-3-7347-7450-8.
  • Alfred Spieß, Heiner Lichtenstein: Das Unternehmen Tannenberg. Limes, München 1979, ISBN 3-8090-2157-1.
  • Jürgen Runzheimer: Die Grenzzwischenfälle am Abend vor dem Angriff auf Polen. In: Wolfgang Benz, Hermann Graml (Hrsg.): Sommer 1939. Die Großmächte und der europäische Krieg. Stuttgart 1979, ISBN 3-421-01917-7, S. 107–147.
  • Christopher Browning (2004). The Origins of the Final Solution : The Evolution of Nazi Jewish Policy, September 1939 – March 1942 (With contributions by Jürgen Matthäus), Lincoln : University of Nebraska Press.
  • Henry Friedlander (1995). The Origins of Nazi Genocide: From Euthanasia to the Final Solution. The University of North Carolina Press. ISBN 0-8078-4675-9
  • Richard Rhodes (2002). Masters of Death: The SS-Einsatzgruppen and the Invention of the Holocaust, New York: Alfred A. Knopf. ISBN 0-375-40900-9
  • Zenter, Christian and Bedürftig, Friedemann (1991). Encyclopedia of the Third Reich, New York: Macmillan, p. 754. ISBN 0-02-897502-2
  • А. И. Круглов. Трагедия Бабьего Яра в немецких документах. — Днепропетровск: Центр «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2011. — С. 131—132.


  1. Meyer B. U. The Nuremberg SS-Einsatzgruppen Trial 1945–1958. Atrocity, Law, and History // J. Genocide Res. / D. MosesRoutledge, Taylor & Francis, 2011. — Vol. 13, Iss. 1-2. — P. 120. — ISSN 1462-3528; 1469-9494doi:10.1080/14623528.2011.554091