Роберт Фрай Енґл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роберт Фрай Енґл III
англ. Robert Fry Engle III
Роберт Енґл
Роберт Енґл
Роберт Енґл
Народився 10 листопада 1942(1942-11-10) (81 рік)
Сірак'юс, Нью-Йорк (штат), США
Країна  США[1]
Національність американець
Діяльність економіст, статистик, викладач університету
Alma mater Корнельський університет (Доктор філософії з економіки, англ. PhD,1969), Коледж Вільямс (бакалавр фізики, 1964)
Галузь Економетрика
Заклад Нью-Йоркський університет, Університет Каліфорнії в Сан-Дієго, Массачусетський технологічний інститут
Науковий керівник Liu Ta-Chungd
Аспіранти, докторанти Марк Уотсон (економіст)d
Tim Bollerslevd[2]
Jesús Gonzalod[2]
Jeffrey R. Russelld[2]
Andrew John Pattond[2]
Maria Gloria González Riverad[2]
Kevin Sheppardd[2]
William Ernst Conradd[2]
Wen-ling Tsai Lind[2]
Simone Manganellid[2]
Robert Clifford Marshalld[2]
Членство Національна академія наук США[3]
Американська академія мистецтв і наук
Економетричне товариство[4]
Відомий завдяки: Умовноно Авторегресійна Гетероскедастичність (УАРГ, англ. ARCH),
Нагороди Нобелівська премія з економіки (2003) , співінтегровність
CMNS: Роберт Фрай Енґл у Вікісховищі

Роберт Фрай Енґл ІІІ (народився 10 листопада 1942 року, Сірак'юс, Нью-Йорк (штат)) — американський економіст та економетрист, разом з Клайвом Ґренджером удостоєний Нобелівської премії з економіки 2003 року за «аналіз економічних часових рядів із дисперсією, що змінюється з часом (англ. ARCH models)». Професор Нью-йоркського університету. Директор інституту волатильності, президент Товариства фінансової економетрії, консультант інвестиційного банку Morgan Stanley та прем'єр-міністра Об'єднаних Арабських Еміратів. Експерт з економетрії та економічної статистики[5].

Біографія[ред. | ред. код]

Сім'я Енґелів походила з квакерів(християнська протестантська секта), які емігрували з Кембриджа до Америки в 17 столітті. Дід Роберт Фрай Енґл володів готелем на околицях Джерсі. Проте батько Роберта не любив займатись готельним бізнесом, він любив мореплавство і вигравав чимало запливів. Отримав доктора філософії з хімії в Корнельському університеті. Обидвоє батьків Роберта виросли в Філадельфії. Роберт Фрай ІІІ був першою дитиною в сім'ї Енґлів, в нього було ще дві сестри близнючки[6].

Енгл почав вивчати економіку у Нью-Йоркському університеті після отримання диплома бакалавра та магістра з фізики (Коледж Вільямс), що сильно вплинуло на його подальшу наукову кар'єру. Використовуючи складні методи економіко-статистичного аналізу, вчений постійно перевіряє результати своїх досліджень на практиці, неначе фізик, який тестує нові моделі.

Висока обізнаність Енгла у математиці допомогла йому досягти багатьох вершин у фінансовій економетрії, аналізі часових рядів та ризик-менеджменті.

На початку кар'єри учений працював у Бюджетному бюро, яке очолював майбутній директор ЦРУ Джон Дейч. Енгл готував федеральні бюджетні програми та оптимізовував транспортні витрати.

Пізніше у Массачусетському технологічному інституті Енгл займався урбаністичною економікою. Зокрема, дослідник брав участь в проекті реконструкції Бостона.

Зрозумівши, що йому більше подобається економетрія, Енгл переїхав працювати до ноствореного Каліфорнійського університету в Сан-Дієго. Там разом з колегою — нобелівським лауреатом Клайвом Гренджером — він зробив важливі відкриття.

У 1979 році, обмірковуючи концепцію інфляційних очікувань Мілтона Фрідмана, Енгл припускає, що невизначеність щодо майбутніх цін може змінюватись з часом. Висока невизначеність щодо майбутньої інфляції може загрожувати рецесією, оскільки компанії в такі часи бояться інвестувати, а населення скорочує споживання.

Для прогнозування періодів з високою невизначеністю, які циклічно змінюють періоди затишшя на ринку, вчений розробив модель ARCH, яка розшифровувалася як «модель авторегресивної умовної гетероскедастичності».

Пізніше Енгл з послідовниками не раз вдосконалював винайдений інструмент для точнішого прогнозування коливань найрізноманітніших економічних показників[5].

Значення досліджень[ред. | ред. код]

Модель ARCH та її численні варіації зайняли достойне місце в арсеналі не лише вчених, але й фінансових аналітиків, які використовують її для оцінки вартості акцій та ризиків портфельних інвестицій. Наприклад, розрахунок майбутньої волатильності відіграє ключову роль у визначенні цін на опціони та фінансові деривативи.

З 1996 року міжнародні Базельські угоди передбачають обов'язкову оцінку ризиків центробанками банківських активів. Відтак, модель Енгла стала незамінним інструментом регулювання і контролю адекватності банківського капіталу. Також моделі Енгла застосовуються при вивченні інфляції, ВВП та валютного курсу[5].

На основі його досліджень створені такі інноваційні статистичні методи, як ARCH-моделювання, коінтеграція, взаємопов'язані спектральні регресії. Вчений опублікував понад сто наукових статей і 3 книжки[7].

Персональне життя[ред. | ред. код]

Одружен з Маріанною Еґер, донькою Едіт Єви Еґер.[8][9]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ↑ LIBRIS — 2009.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. ↑ NNDB — 2002.
  4. ↑ https://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows/current
  5. ↑ а б в Роман Корнилюк (13 серпня 2010). Мічені Нобелем: підкорювач волатильності Роберт Енгл. Економічна правда. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 12/04/2011.
  6. ↑ Роберт Енґл. Full Biography. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 12/4/2011. (англ.)
  7. ↑ М. Довбенко (жовтень-грудень 2003). Творці фінансової стабільності. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 12/04/2011.
  8. ↑ Antoinette Scheulderman (2017). De ballerina van Auschwitz. de Volkskrant Kijk Verder (нід.). Процитовано 6 листопада 2020.
  9. ↑ Eger, Edith Eva; Weigand, Esmé Schwall; Zimbardo, Philip G. (2017). The choice: embrace the possible (вид. First Scribner hardcover edition). New York: Scribner. ISBN 978-1-5011-3078-6.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Наука
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
1969—1975
1976—2000

Фрідман (1976) • Олін / Мід (1977) • Саймон (1978) • Шульц / Люїс (1979) • Клейн (1980) • Тобін (1981) • Стіглер (1982) • Дебре (1983) • Стоун (1984) • Модільяні (1985) • Б'юкенен (1986) • Солоу (1987) • Алле (1988) • Гаавельмо (1989) • Марковіц / Міллер / Шарп (1990) • Коуз (1991) • Беккер (1992) • Фоґель / Норт (1993) • Харсані / Неш / Зелтен (1994) • Лукас (1995) • Міррліс / Вікрі (1996) • Мертон / Шоулз (1997) • Сен (1998) • Манделл (1999) • Хекман / Макфадден (2000) •

2001—2025

Акерлоф / Спенс / Стігліц (2001) • Канеман / Сміт (2002) • Енгл / Гренджер (2003) • Кідланд / Прескотт (2004) • Ауманн / Шеллінг (2005) • Фелпс (2006) • Гурвич / Мескін / Маєрсон (2007) • Кругман (2008) • Остром / Вільямсон (2009) • Даймонд / Мортенсен / Піссарідес (2010) • Сарджент / Сімс (2011) • Рот / Шеплі (2012) • Фама / Гансен / Шиллер (2013) • Тіроль (2014) • Дітон (2015) • Гарт / Гольстрем (2016) • Тейлер (2017) • Нордгауз / Ромер (2018) • Банерджі / Дюфло / Кремер (2019) • Мілгром / Вілсон (2020) • Кард / Ангріст / Імбенс (2021) • Бернанке / Дибвіг / Даймонд (2022) • Голдін (2023)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роберт_Фрай_Енґл&oldid=41487308