Уральські мови

Уральські мови
Сучасне поширення уральських мов
Поширена в	Фінляндія, Росія, Естонія, Швеція, Норвегія, Латвія, Угорщина, Україна, Румунія, Словаччина, Словенія, Сербія, Хорватія
Регіон	Європа
Носії	22,2 млн.
Офіційний статус
Державна	фінська (Фінляндія), естонська (Естонія), угорська (Угорщина)
Офіційна	карельська, комі, удмуртська, марійська, гірсько-марійська, мокшанська, ерзянська, ненецька, хантийська, мансійська (Росія), північно-саамська (Норвегія), інарі-саамська (Фінляндія), угорська (Сербія)
Коди мови

Ура́льські мови — мовна сім'я, яка включає в себе близькі між собою мови двох гілок — фіно-угорські та самодійські мови. Російські вчені нерідко включають в сім'ю споріднені юкагірську та ескімосько-алеутські мови, поширені на північному сході Росії. Деякі вчені, більше англомовні, не визнають той факт, що всі мови сім'ї досить близькі, і вважають їх більше макросім'єю, а дві гілки — окремими сім'ями. Згідно з ностратичною гіпотезою, уральські мови, разом з афразійськими, індоєвропейськими, картвельськими, дравідійськими та алтайськими, входять до великої ностратичної макросім'ї. До серединии 1950-их років була популярна гіпотеза про спільність уральських та алтайських мов.

Структура мовної сім'ї

Відносна чисельність мовців уральської мовної родини Угорська    56% Фінська    20% Естонська    4.2% Ерзянська    2.8% Мокшанська    2.5% Марійська    2% Удмуртська    1.9% Комі    1.6% Інші    8.9%

Уральські мови — 40 мов, 12 мертвих, 22,2 млн.

• Фіно-Угорські мови — 29 мов, 5 мертвих, 22,2 млн.
  • Фіно-Пермські мови — 26 мов, 5 мертвих, 8,6 млн.
    • Фінські мови — 7 мов, 6,4 млн.
      • Фінська мова — 5,2 млн.
      • Естонська мова — 1,1 млн.
        • Вируська мова — 70 тис.
        • Південно-естонська мова — 80 тис.
      • Карельська мова — 80 тис.
      • Вепська мова — 5,8 тис.
      • Іжорська мова — 0,3 тис.
      • Лівська мова — 50
      • Водська мова — 20
    • Саамські мови — 11 мов, 2 мертві, 25 тис.
      • Західно-саамські мови — 5 мов, 23,6 тис.
        • Північно-саамська мова — 21 тис.
        • Луле-саамська мова — 2 тис.
        • Південно-саамська мова — 0,6 тис.
        • Уме-саамська мова — 10
        • Піте-саамська мова — 10
      • Східно-саамські мови — 6 мов, 2 мертві, 1,4 тис.
        • Кільдін-саамська мова — 0,8 тис.
        • Інарі-саамська мова — 0,3 тис.
        • Кольта-саамська мова — 0,3 тис.
        • Терсько-саамська мова — 10
        • Аккала-саамська мова — мертва
        • Кемі-саамська мова — мертва
    • Фіно-волзькі мови — 7 мов, 3 мертві, 1,5 млн.
      • Марійські мови — 2 мови, 638 тис.
        • Гірсько-марійська мова — 36,8 тис.
        • Марійська мова — 601 тис.
          • Західно-марійська мова — 535 тис.
          • Східно-марійська мова — 66 тис.
      • Мордовські мови — 2 мови, 815 тис.
        • Ерзянська мова — 518 тис.
        • Мокшанська мова — 297 тис.
      • Волзькі мови — 3 мови, 3 мертві
        • Мерянська мова — мертва
        • Мещерська мова — мертва
        • Муромська мова — мертва
    • Пермські мови — 2 мови, 778 тис.
      • Удмуртська мова — 464 тис.
      • Комі мова — 313,6 тис.
        • Комі-Зирянська мова — 217,3 тис.
        • Комі-Пермяцька мова — 94,3 тис.
        • Комі-Язвінська мова — 2 тис.
  • Угорські мови — 3 мови, 13,6 млн.
    • Обсько-Угорські мови — 2 мови, 17,2 тис.
      • Хантийська мова — 14 тис.
      • Мансійська мова — 3,2 тис.
    • Західно-угорські мови — 1 мова, 13,6 млн.
      • Угорська мова — 13,6 млн.
• Самодійські мови — 11 мов, 7 мертвих, 29,1 тис.
  • Північно-самодійські мови — 4 мови, 1 мертва, 27,3 тис.
    • Ненецька мова — 26,7 тис.
    • Нганасанська мова — 0,5 тис.
    • Енецька мова — 0,1 тис.
    • Юрацька мова — мертва
  • Південно-самодійські мови — 7 мов, 6 мертвих, 1,6 тис.
    • Селькупська мова — 1,6 тис.
    • Камасинська мова — мертва
    • Маторська мова — мертва
    • Карагаська мова — мертва
    • Койбальська мова — мертва
    • Сойотська мова — мертва
    • Тайгійська мова — мертва

Джерела

• Marcantonio, Angela (2002). The Uralic Language Family: Facts, Myths and Statistics. Publications of the Philological Society, 35. Oxford — Boston: Blackwell.

Посилання

• Фіно-угорські країни Росії