Талиська мова
Талиська мова | |
---|---|
толышə зывон, tolışə zıvon | |
Поширена в | Азербайджані, Ірані |
Регіон | Ленкорань |
Носії | 900 000 |
Писемність | латинське письмо, арабське письмо і кирилиця |
Класифікація | Індоєвропейська сім'я
|
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-3 | tly |
Тали́ська мо́ва — мова талишів, є прямим спадкоємцем або найближчим родичем азерійської мови (азарі або азері), розповсюдженої на території Азербайджану до тюркізації регіону. Пізніше більшість населення Азербайджану перейшла на азербайджанську мову, що належить до тюркських мов. Розповсюджена в Талиші. Число мовців — близько 260 тис. осіб за офіційними даними, до 900 тис. — за неофіційними[1].
З живих мов до талиської найближча Татська мова. Деякі лінгвісти вважають татську мову лише діалектом талиської. Одним із найближчих родичів талиської мови була кілітська мова, що існувала в Ордубадському районі Нахічеванської області до повного переходу місцевого населення на сучасну азербайджанську мову. Другими найближчими мовами талиської є мови зазакі, курдська.
1929 року для талишів СРСР створено писемність на латинській основі. 1938 року її було переведено на кириличну основу, але талиська писемність не розповсюдилася з низки причин (зокрема політичних — у результаті сталінського укрупнення соціалістичних націй).
Талиська абетка 1929—1938 років
A a | B в | С с | Ç ç | D d | E e | Ә ә | F f |
G g | Ƣ ƣ | H h | I i | J j | K k | L l | M m |
N n | O o | P p | Q q | R r | S s | Ş ş | T t |
U u | V v | X x | Y y | Z z | Ƶ ƶ | Ь ь |
Сучасна талиська абетка[2]
A a | Б б | В в | Г г | Ғ ғ | Д д | Е е | Ә ә |
Ж ж | З з | И и | Ы ы | J j | К к | Л л | М м |
Н н | О о | П п | Р р | С с | Т т | Y y | Ф ф |
Х х | Һ һ | Ч ч | Ҹ ҹ | Ш ш |
В останній час спостерігається зростання інтересу до талиської мови, пов'язане зі зростанням національної самосвідомості талишів. На сьогодні сільське населення Талишу, за винятком деяких поселень, повністю володіє рідною мовою. Культурними товариствами талишів видано немало книжок талиською. Однак міське населення в цьому значно відстає від сільського.
Таблиця базових слів у порівнянні з іншими індо-європейськими мовами.
Талиська мова | манг | нуй | моâ | hовâ | шâв | выни | се | сийо | сы | зард | hавз | нечи/варг |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Перська мова | mâh | now | mâdar | хâhar | šab | bini | se | siyâh | sorx | zard | sabz | gorg |
Таджицька мова | моҳ | нав | модар | хоҳар | шаб | бинӣ | се | сиёҳ | сурх | зард | сабз | гург |
Пушту | myāsht | nəvay | mōr | khōr | shpa | pōza | dre | tōr | sur | zhaṛ | shin | lewa |
Урду | māh / māheena | nayā | mā / walda | behn | rāt | nāk | tīn | siah / kālā | surkh / lāl | pīlā | sabz / harā | bheyrya |
Російська мова | месяц |
новый |
мать |
сестра |
ночь |
нос |
три |
чёрный |
красный |
жёлтый |
зелёный |
волк |
Англійська мова | month | new | mother | sister | night | nose | three | black | red | yellow | green | wolf |
Осетинська мова | мæй | нæу-æг | мад | хо | æхсæв | фындз | æртæ | сау | сырх | бур | цъæх | бирæгъ |
Вірменська мова | amis | nor | mayr | kuyr | gisher | kit | erek | sev | karmir | deghin | kanach | gayl |
Латинська мова | mēnsis | novus | māter | soror | nox | nasus | trēs | āter, niger | ruber | flāvus, gilvus | viridis | lupus |
Італійська мова | mese | nuovo | madre | sorella | notte | naso | tre | nero | rosso | giallo | verde | lupo |
Німецька мова | Monat | neu | Mutter | Schwester | Nacht | Nase | drei | schwarz | rot | gelb | grün | Wolf |
Португальська мова | mês | novo | mãe | irmã | noite | nariz | três | negro | vermelho | amarelo | verde | lobo |
Іспанська мова | mes | nuevo | madre | hermana | noche | nariz | tres | negro | rojo | amarillo | verde | lobo |
Каталанська мова | mes | nou | mare | germana | nit | nas | tres | negre | roig / vermell | groc | verd | llop |
Румунська мова | luna | nou/noi | mamă | soră | noapte | nas | trei | negru | roşu | galben | verde | lup |
Чеська мова | měsíc | nové | matka | sestra | noc | nos | tři | černý | červený | žlutý | zelený | vlk |
Валійська мова | mis | newydd | mam | chwaer | nos | trwyn | tri | du (/di/) | coch, rhudd | melyn | gwyrdd, glas | blaidd |
Польська мова | miesiąc | nowy | matka | siostra | noc | nos | trzy | czarny | czerwony | żółty | zielony | wilk |
Латиська мова | mēnesis | jauns | māte | māsa | nakts | deguns | trīs | melns | sarkans | dzeltens | zaļš | vilks |
Литовська мова | mėnuo | naujas | motina | sesuo | naktis | nosis | trys | juoda | raudona | geltona | žalias | vilkas |
Пруська мова | mēniks | nāuns | mūti | sestrā | nakts | nāsis | trīs | kīrsnas | wūrmis | geltains | zallis | wīlkis |
Латгальська мова | mieneś | jauns | muote | muosa | nakts | nuoss | treis | malns | sorkons | dzaltons | zaļš | vylks |
Болгарська мова | месец |
нов |
майка |
сестра |
нощ |
нос |
три |
черен |
червен |
жълт |
зелен |
вълк |
Українська мова | місяць |
новий |
мати |
сестра |
ніч |
ніс |
три |
чорний |
червоний |
жовтий |
зелений |
вовк |
Білоруська мова | месяц |
новы |
маці |
сястра |
ноч |
нос |
тры |
чорны |
чырвоны |
жоўты |
зялёны |
воўк |
- Граматика талиської мови [Архівовано 2 травня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- НПО Талиський філологічний інститут [Архівовано 1 березня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- професор Б. В. Міллер. Талиська мова та мови азері [Архівовано 10 квітня 2003 у Wayback Machine.](рос.)
- А.Мамедов, к.ф.н. Талиші як носії давньої мови Азербайджану [Архівовано 18 лютого 2010 у Wayback Machine.](рос.)
- Н. А. Мамедов, Талисько-російсько-азербайджанський словник, Ін-т мовознавства НАН Азербайджану, Баку-2006 [Архівовано 2 травня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Ethnologue report for language code: tly. Архів оригіналу за 28 червня 2011. Процитовано 7 липня 2011.
- ↑ Талисько-російський словник/Толышә-үрүсә лүғәт", М., 1976
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |