Церква Сен-Сюльпіс (Париж)
| Церква Сен-Сюльпіс | |
|---|---|
 | |
| 48°51′03″ пн. ш. 2°20′04″ сх. д. / 48.85111100002777818° пн. ш. 2.334722000027777966° сх. д.Координати: 48°51′03″ пн. ш. 2°20′04″ сх. д. / 48.85111100002777818° пн. ш. 2.334722000027777966° сх. д. | |
| Тип споруди | церква[1][2] |
| Розташування | .svg){kind=small} Франція[1][2], Quartier de l'Odéond[2]VI округ Парижа |
| Архітектор | Giovanni Niccolò Servandonid, Daniel Gittardd[3], Луї Лево[3], Christophe Gamardd[3], Жіль-Марі Опенордт і Жан-Франсуа Шальгрен |
| Початок будівництва | 1646 |
| Висота | 34 м і 73 м |
| Стиль | бароко |
| Належність | католицтво |
| Єпархія | Паризька архідієцезія |
| Стан | пам'ятка історії класифікованаd[1] |
| Адреса | place Saint-Sulpiced і rue Palatined (2) |
| Оригінальна назва | фр. Église Saint-Sulpice de Paris |
| Епонім | Sulpitius the Piousd |
| Присвячення | Sulpitius the Piousd |
| Вебсайт | paroissesaintsulpice.paris |
  Церква Сен-Сюльпіс (Париж) (Франція) | |
 | |
 Церква Сен-Сюльпіс у Вікісховищі | |
Церква Сен-Сюльпіс (фр. l'église Saint-Sulpice) знаходиться в 6-му окрузі французької столиці, між Люксембурзький садом і бульваром Сен-Жермен; будівля єзуїтського стилю з незавершеним класичним фасадом архітектора Джованні Сервандоні. Названа на честь святого Сюльпіс (Сульпіціуса Благочестивого), архієпископа часів Меровінгів, що жив у VII столітті. Церква цікава фресками, створеними Еженом Делакруа.
Розкопки XVIII століття виявили могилу X століття, що доводить існування на цьому місці принаймні каплиці. Історія нинішнього будинку почалася в середині XVII століття, коли Анна Австрійська 20 лютого 1646 року заклала перший камінь церкви (за іншою версією, це був герцог Орлеанський). Роботи зі спорудження культової споруди тривали понад 130 років, змінюючи архітекторів — Крістоф Гамар (Christophe Gamard), Луї Лево (Louis Le Vau), Даніель Гіттар (Daniel Gittard). Південну незакінчену дзвіницю починав споруджувати в 1749 році архітектор Удо де Маклаурен.
Щойно в 1870 році церкву було закінчено, як вже наступного року північна дзвіниця була частково зруйнована пруськими військами.
- ↑ а б в base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- ↑ а б в archINFORM — 1994.
- ↑ а б в https://www.saintsulpicefrance.fr/missions/la-paroisse-saint-sulpice — Compagnie des prêtres de Saint-Sulpice.
- Сайт церковного приходу [Архівовано 20 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- Орган церкви Сен-Сюльпіс [Архівовано 5 травня 2018 у Wayback Machine.]
|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
