Євроліга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Євроліга
ULEB Euroleague.png
Засновано 1958
Реорганізовано 2000
Конфедерація УЛЄБ
Деталі турніру
Рівень в ієрархії 1
Кількість команд 31 (загалом)
24 (груповий етап)
Переможці
Поточний чемпіон Греція Олімпіакос
(друга перемога)
Найбільше перемог Іспанія Реал Мадрид
(8 перемог)
Сайт Офіційний сайт
Basketball current event.svg Поточний сезон

Євроліга (англ. Euroleague) — найпрестижніший клубний турнір, який проводиться щорічно серед баскетбольних клубів Європи. Виконавчий директор професійної Європейської баскетбольної ліги — Жорді Бертомеу.

Історія[ред.ред. код]

Перший розіграш Кубку європейських чемпіонів відбувся у 1958 році, першим володарем трофею став баскетбольний клуб СКА (Рига). Найтитулованіший клуб Європи — «Реал», він завойовував кубок 8 разів. За кількістю титулів серед країн першість за Італією, її клуби ставали володарем кубку 13 разів. У фіналі Євроліги найчастіше грав ізраїльський баскетбольний клуб Маккабі — 13 разів (5 разів ставав чемпіоном). Цьому ж клубу належить і антирекорд — 8 програних фіналів.

До літа 2000 року турнір проводився під егідою ФІБА і носив назву «Кубок європейських чемпіонів». У результаті фінансового конфлікту в сезоні 2000/2001 стартували два незалежних змагання — Супроліга ФІБА і Євроліга УЛЕБ. Надалі конфлікт не вщухав. ФІБА кілька разів змінювала назви турнірів, які самостійно проводила — Євроліга ФІБА, Кубок Європи і т. д. Євроліга УЛЕБ залишалася незмінною, престижнішою і комерційно успішною. Починаючи з сезону 2008/2009 ФІБА і УЛЕБ прийшли до угоди. Тепер основний турнір, як і раніше іменується Євроліга. Другий за рангом турнір (колишній Кубок УЛЕБ) — Єврокубок. Третій — Євровиклик.

Формат турніра[ред.ред. код]

На першому етапі 24 команди діляться на 4 групи, в яких проводяться матчі за коловою системою (вдома і на виїзді). По 4 найкращі команди потрапляють до Топ-16. У Топ-16 команди діляться на 4 групи: по 2 найкращих з кожної виходять до чвертьфіналу.

Чвертьфінал проводиться до 3 перемог. Матчі проводяться, за черговістю, вдома і на виїзді. Переможці чвертьфіналу беруть участь у міні-турнірі — «Фіналі чотирьох».

Фінал чотирьох проводиться в одному місті. Півфінали, матч за третє місце і фінал складаються з 1 зустрічі кожен.

Переможці[ред.ред. код]

Рік Місце проведення Переможець Фіналіст Рахунок
2012 Туреччина Стамбул, Туреччина Греція Олімпіакос Росія ЦСКА 62:61
2011 Іспанія Барселона, Іспанія Греція Панатінаїкос[1] Ізраїль Маккабі 78-70
2010 Франція Париж, Франція Іспанія Барселона Греція Олімпіакос 86-68
2009 Німеччина Берлін, Німеччина Греція Панатінаїкос Росія ЦСКА 73-71
2008 Іспанія Мадрид, Іспанія Росія ЦСКА Ізраїль Маккабі 91-77
2007 Греція Афіни, Греція Греція Панатінаїкос Росія ЦСКА 93-91
2006 Чехія Прага, Чехія Росія ЦСКА Ізраїль Маккабі 73-69
2005 Росія Москва, Росія Ізраїль Маккабі Іспанія Таугрес 90-78
2004 Ізраїль Тель-Авів, Ізраїль Ізраїль Маккабі Італія Фортитудо 118-74
2003 Іспанія Барселона, Іспанія Іспанія Барселона Італія Бенеттон 76-65
2002 Італія Болонья, Італія Греція Панатінаїкос Італія Віртус (Болонья) 93-89
2001
УЛЄБ
Іспанія Віторія-Гастейнс, Іспанія
Італія Болонья, Італія
Італія Віртус (Болонья) Іспанія Таугрес 65-78, 94-73, 80-60
79-96, 82-74
2001
ФІБА
Франція Париж, Франція Ізраїль Маккабі Греція Панатінаїкос 81-67
2000 Греція Салоніки, Греція Греція Панатінаїкос Ізраїль Маккабі 73-67
1999 Німеччина Мюнхен, Німеччина Литва Жальгіріс Італія Віртус (Болонья) 82-74
1998 Іспанія Барселона, Іспанія Італія Віртус (Болонья) Греція АЕК 58-44
1997 Італія Рим, Італія Греція Олімпіакос Іспанія Барселона 73-58
1996 Франція Париж, Франція Греція Панатінаїкос Іспанія Барселона 77-76
1995 Іспанія Сарагоса, Іспанія Іспанія Реал Греція Олімпіакос 73-61
1994 Ізраїль Тель-Авів, Ізраїль Іспанія Хувентуд Греція Олімпіакос 59-57
1993 Греція Афіни, Греція Франція Лимож Італія Бенеттон 59-55
1992 Туреччина Стамбул, Туреччина Югославія Партизан Іспанія Хувентуд 71-70
1991 Франція Париж, Франція Flag of SFR Yugoslavia.svg ПОП-84 Іспанія Барселона 70-65
1990 Іспанія Сарагоса, Іспанія Flag of SFR Yugoslavia.svg Спліт Іспанія Барселона 72-67
1989 Німеччина Мюнхен, ФРН Flag of SFR Yugoslavia.svg Югопластика Ізраїль Маккабі 75-69
1988 Бельгія Гент, Бельгія Італія Мілан Ізраїль Маккабі 90-84
1987 Швейцарія Лозанна, Швейцарія Італія Мілан Ізраїль Маккабі 71-69
1986 Угорщина Будапешт, Угорщина Flag of SFR Yugoslavia.svg Цибона СРСР Жальгіріс 94-82
1985 Греція Афіни, Греція Flag of SFR Yugoslavia.svg Цибона Іспанія Реал 87-78
1984 Швейцарія Женева, Швейцарія Італія Віртус (Рим) Іспанія Барселона 79-73
1983 Франція Гренобль, Франція Італія Канту Італія Мілан 69-68
1982 Німеччина Кельн, ФРН Італія Канту Ізраїль Маккабі 86-80
1981 Франція Страсбург, Франція Ізраїль Маккабі Італія Віртус (Болонья) 80-79
1980 Німеччина Західний Берлін Іспанія Реал Ізраїль Маккабі 89-85
1979 Франція Гренобль, Франція Flag of SFR Yugoslavia.svg Босна Італія Варезе 96-93
1978 Німеччина Мюнхен, ФРН Іспанія Реал Італія Варезе 75-67
1977 Flag of SFR Yugoslavia.svg Белград, Югославія Ізраїль Маккабі Італія Варезе 78-77
1976 Швейцарія Женева, Швейцарія Італія Варезе Іспанія Реал 81-74
1975 Бельгія Антверпен, Бельгія Італія Варезе Іспанія Реал 79-66
1974 Франція Нант, Франція Іспанія Реал Італія Варезе 84-82
1973 Бельгія Льєж, Бельгія Італія Варезе СРСР ЦСКА 71-66
1972 Ізраїль Тель-Авів, Ізраїль Італія Варезе Flag of SFR Yugoslavia.svg Югопластика 70-69
1971 Бельгія Антверпен, Бельгія СРСР ЦСКА Італія Варезе 67-53
1970 Flag of SFR Yugoslavia.svg Сараєво, Югославія Італія Варезе СРСР ЦСКА 79-74
1969 Іспанія Барселона, Іспанія СРСР ЦСКА Іспанія Реал 103-99
1968 Франція Ліон, Франція Іспанія Реал Чехословаччина Спартак (Брно) 98-95
1967 Іспанія Мадрид, Іспанія Іспанія Реал Італія Мілан 91-83
1966 Італія Болонья, Італія Італія Мілан Чехословаччина Славия 77-72
1965 СРСР Москва, СРСР
Іспанія Мадрид, Іспанія
Іспанія Реал СРСР ЦСКА 88-81, 76-72
1964 Чехословаччина Брно, Чехословаччина
Іспанія Мадрид, Іспанія
Іспанія Реал Чехословаччина Спартак (Брно) 99-110, 84-64
1963 Іспанія Мадрид, Іспанія
СРСР Москва, СРСР
СРСР ЦСКА Іспанія Реал 69-86, 91-74, 99-80
1962 Швейцарія Женева, Швейцарія СРСР Динамо (Тбілісі) Іспанія Реал 90-83
1961 СРСР Рига, СРСР
СРСР Москва, СРСР
СРСР ЦСКА СРСР СКА (Рига) 61-66, 67-62
1960 СРСР Тбілісі, СРСР
СРСР Рига, СРСР
СРСР СКА (Рига) СРСР Динамо (Тбілісі) 61-57, 69-62
1959 СРСР Рига, СРСР
Болгарія Софія, Болгарія
СРСР СКА (Рига) Болгарія Академік 79-58, 69-67
1958 СРСР Рига, СРСР
Болгарія Софія, Болгарія
СРСР СКА (Рига) Болгарія Академік 86-81, 84-71

Рекордсмени ліги[ред.ред. код]

Гравці за кількістю очок в сезоні[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]