Баурсак
Монгольські боорцоги | |
Тип | Солодка страва |
---|---|
Походження | Башкирія, Казахстан, Калмикія, Каракалпакстан, Киргизстан, Монголія, Таджикистан, Татарстан, Тива, Туркменістан, Узбекистан |
Необхідні компоненти | Борошно, сіль, яйця, масло, дріжджі |
Зазвичай використовувані компоненти | Молоко, сир |
Баурса́к, також боорсо́к, бавирса́к, боорцо́к, бурса́к (каз. бауырсақ, башк. бауырһаҡ, сиб. пауырсаҡ, бур. боорсог, калм. боорцок, кирг. боорсок, монг. боорцог, ног. бавырсак , тат. бавырсак, тув. боорзак, тадж. буғурсоқ, орзуқ, узб. boʻgʻirsoq, бўғирсоқ, уйг. боғу(р)сак, півд.-алт.[ru]боорсок) — традиційна борошняна страва народів Центральної Азії, Ідель-Уралу, Монголії та Середнього сходу[1] (таджиків, башкирів, казахів, калмиків, киргизів, алтайців, монголів, татар, тувинців, туркменів, узбеків, бурятів, донських козаків[2] та уйгурів).
Етимологія[ред. | ред. код]
Опис[ред. | ред. код]
Як правило, баурсаки готуються із прісного або дріжджового тіста у вигляді невеликих пончиків ромбоподібної чи круглої форми,[3] які виготовляються шляхом смаження у фритюрі в казані. Також існують рецепти баурсаків з сиром.
Приготування[ред. | ред. код]
Тісто для баурсаків складається з борошна, дріжджів, молока, яєць, маргарину, солі, цукру та жиру.[4] Зазвичай воно варіюється через інгредієнти від звичайного до солодшого і більш хрусткого. Наприклад, типовий киргизький рецепт передбачає одну частину масла, 7 частин солоної води та 6 частин молока разом із дріжджами та борошном, у той час як складніший рецепт передбачає також яйця і цукор. Також тісто може включати каймак.
Баурсаки роблять шляхом розрізання розкатаного тіста на шматочки. Хоча цього не роблять у Центральній Азії, ці шматочки можуть гнути і зв'язувати у різні форми перед смаженням — такий спосіб приготування особливо поширений у Монголії. Далі тісто смажиться в маслі до золотисто-брунатної скоринки. Для надання додаткового смаку монголи традиційно використовують баранячий жир, який також можна замінити рослинною олією.[5][6][7][8] Так само для смаження найкраще брати баранячий жир, замість якого, проте, можна використати олію.
Таджицькі баурсаки часто прикрашають перехрещеними лініями. Для цього до баурсака перед смаженням притискають дно сита.
Подача[ред. | ред. код]
Баурсаки часто їдять як десерт із цукром, маслом або медом. Вони можуть вважатися печивом, але через те, що вони смажені, їх іноді порівнюють з пончиками. Монголи і тюркські народи іноді вмочують баурсаки в чай. Зазвичай вони подаються в якості доповнення, наприклад, до шурпи (у Центральній Азії)[9] або до чаю (у татар лише до чаю, у уйгурів до чайного напою атканчай).
Баурсак є неодмінним атрибутом святкового дастархану. Він відіграє важливу роль у весільних обрядах башкирів та інших народів. В татарській весільній традиції батьки нареченого (у сибірських татар — нареченої) приносили в подарунок на весілля блюдо з баурсаками або чак-чаком.
В узбецькій кухні баурсаки вважаються ритуальною стравою. У туркменів вони називаються пешме і мають ромбоподібну форму. У турків ця страва називається локма (тур. lokma).
Рекорди[ред. | ред. код]
Найбільший за вагою (179 кг) баурсак у Росії приготували 20 квітня 2014 року на площі імені Салавата Юлаєва в Уфі[10]: на його виготовлення було витрачено 1006 яєць, 25 кг цукру, близько 70 кг борошна та 50 кг башкирського меду.[11]
В Алмати 7 вересня 2014 року в ході святкування Дня матері зафіксовано рекорд Книги Гіннеса: було випечено 856 кг баурсаків.[12]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Киргизькі боорсоки готуються у фритюрі
-
Приготування туркменського пішме
-
Казахські баурсаки
-
День Бауирсака в Алма-Аті, Казахстан
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Waters (2007), 51.
- ↑ Тихий Дон [Архівовано 19 жовтня 2018 у Wayback Machine.], Кн.3, Ч.6, II
- ↑ Mayhew and Noble (2007), 112.
- ↑ Schreiber (2008), 107.
- ↑ Recipe. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 14 жовтня 2018.
- ↑ Recipe. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 14 жовтня 2018.
- ↑ Recipe. Архів оригіналу за 17 травня 2019. Процитовано 14 жовтня 2018.
- ↑ Kyrgyz frying boorsoq. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 14 жовтня 2018.
- ↑ Schreiber (2008), 104.
- ↑ Книга рекордов России. Архів оригіналу за 10 липня 2017. Процитовано 14 жовтня 2018.
- ↑ В Уфе на изготовление самого большого баурсака России потратили 1006 яиц. ИА «Башинформ». 21 квітня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 грудня 2014.
- ↑ Новый рекорд Гиннесса установили в Алматы в День Матери. Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 14 жовтня 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
- Mayhew, Bradley; John Noble (2007). Central Asia: Kazakhstan, Tajikistan, Uzbekistan, Kyrgyzstan, Turkmenistan. Multi Country Guide. Lonely Planet. ISBN 1-74104-614-9. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 12 листопада 2009.
- Schreiber, Dagmar (2008). Kasachstan: Auf Nomadenwegen zwischen Kaspischen Meer und Altaj (German) (вид. 3rd). Trescher Verlag. ISBN 3-89794-137-6. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 12 листопада 2009.
- Waters, Bella (2007). Kazakhstan in Pictures. Visual Geography (вид. 2nd). Twenty-First Century Books. ISBN 0-8225-6588-9. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 12 листопада 2009.
Посилання[ред. | ред. код]
- Шитова С. Н. Баурсак.// Статья в Башкирской энциклопедии.[недоступне посилання](рос.)
- Рецепт [Архівовано 7 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Рецепт [Архівовано 7 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Рецепт [Архівовано 17 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Kyrgyz frying boorsoq [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- My Home [Архівовано 5 грудня 2019 у Wayback Machine.] — рецепти татарської кухні