Буряти
| Буряти Буряад |
|
|---|---|
 Селенгинські буряти, початок ХХ ст. |
|
| Загальна кількість | 550 000 |
| Найбільші розселення |  Росія Монголія |
| Близькі етнічні групи | монголи |
| Мова | Бурятьска, російська |
| Релігія | ламаїзм (тибетський буддизм), шаманізм, православ'я |
Буряти (Буряад, рос. Буряты[1]) — народ переважно у Республіці Бурятія, а також на суміжних територіях Іркутської та Забайкальського краю Російської Федерації.
Зміст |
Чисельність [ред.]
За переписом 2002 року чисельність бурятів у Росії становить 445 000 чоловік[2].
Буряти також живуть у північній Монголії (70 000) та у Внутрішній Монголії Китайської Народної Республіки (близько 25 000).
Загальна чисельність бурятського народу — понад 550 000 чоловік.
Проте, неросійські вчені (лінгвісти та етнографи) часто розглядають бурятів Росії, китайських і монгольських бурятів як окремі етнічні групи (див.).
Історія [ред.]
Прийнято вважати, що поява етноніму «бурят» вперше фіксується у «Священному сказанні монголів» (1240). Серед бурятів значне субетнічне членування, що має як історичне і географічне підґрунтя, так і широке мовне розгалуження на діалекти (загалом півтора десятка). Основні субетнічні родові групи — булагати, ехіріти, хорінці і хондогори. Писемність бурятів у різні часи була на основі старомонгольської ґрафіки, латинки; зараз — кирилична. В основу літературної норми покладено хоринський діалект бурятської мови. Етнічна історія бурятів пов'язана з монголомовними групами на території північної окраїни ханства Алтан-ханів (кінець 16 — початок 17 століть). Також у окремих груп сучасних бурятів простежуються риси тюркські, тунгуські та єнісейські; подекуди окремі субетноси бурятів є іншомовними субстратами. Бурятські землі почали приєднуватися до Російської імперії з середини 17 століття і увійшли до складу Іркутської губернії та виокремленої у ній в 1851 році Забайкальської області. На початку буремних 20-х років 20 століття буряти роз'єднані у національних автономних утвореннях у складі Далекосхідної республіки та РРФСР, але вже у 1923 році утворено єдину Бурят-Монгольську АРСР у складі РРФСР, втім у 1937 р. це державне утворення бурятів було покраяно на окремі автономні суб'єкти, які у сучасній Російській Федерації взагалі ліквідовуються. Нині діє Республіка Бурятія.
Релігія [ред.]
Для бурятів характерний синкретизм тенгріанства та тибетського буддизму (ламаїзму), що набув розвитку у бурятів з 16 століття. Насильницька християнізація російською владою, що тривала починаючи з 1730-х років, вплинула на віру бурятів лише формально.
Буддизм — важливий чинник національної ідентичності та самоствердження бурятів. Ця релігія сприяла поширенню писемності, книжності, розвиту науки і літератури, мистецтва, ремесел. Осередками буддизму в Бурятії були буддистські монастирі — дацани. Як і повсюдно в СРСР, у 1930-х роках діяльність національно-культурних об'єднань та культових споруд була припинена, а храми розграбовані і зруйновані. Лише з кінця 1980-х років почалось національне відродження бурятів, в тому числі і відновлення дацанів.
Ще одним важлважливим чинником історії, культури і економіки бурятів є їхнє «море» — озеро Байкал.
Література [ред.]
У бурятів багатий епос (Гесеріада) і фольклор, досить добре досліджений і представлений у численних публікаціях, не лише бурятською, а й у двомовних і російськомовних виданнях.
Відомі дослідники і видавці бурятського фольклору — Г. Потанін, М. Хангалов, Ц. Жамцарано, Л. Еліасов, Є. Баранникова, С. Бардаханова, А. та І. Тугутови, А. Преловський.
Цікаві факти [ред.]
- Видання бурятских народних казок українською (1987).
- Прем'єр-міністр України у 2005—2006 років Юрій Єхануров за національністю бурят.
Примітки [ред.]
- ↑ Інші назви — бурят-монголи або монголо-буряти, що відповідає самоназві народу монголів.
- ↑ За переписом 1988 року — 353 000
Джерела, посилання та література [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Category:Buryat people |
- Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988, стор. 116—117 (стаття «Буряты»)
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
- Міжнародний вказівник мов світу - буряти Росії
- Християнський етнолоґічний сайт з розподіленням етносів по країнам - народи азіатської частини Росії
