Буряти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Буряти
Буряад
Selenginskie buryaty.jpg
Селенгинські буряти, початок ХХ ст.
Загальна кількість 550 000
Найбільші розселення Росія Росія
Монголія Монголія
Близькі етнічні групи монголи
Мова Бурятьска, російська
Релігія ламаїзм (тибетський буддизм), шаманізм, православ'я


Буряти (Буряад, рос. Буряты[1]) — народ переважно у Республіці Бурятія, а також на суміжних територіях Іркутської та Забайкальського краю Російської Федерації.

Чисельність[ред.ред. код]

За переписом 2002 року чисельність бурятів у Росії становить 445 000 чоловік[2].

Буряти також живуть у північній Монголії (70 000) та у Внутрішній Монголії Китайської Народної Республіки (близько 25 000).

Загальна чисельність бурятського народу — понад 550 000 чоловік.

Проте, неросійські вчені (лінгвісти та етнографи) часто розглядають бурятів Росії, китайських і монгольських бурятів як окремі етнічні групи (див.).

Історія[ред.ред. код]

Buryatia01.png

Прийнято вважати, що поява етноніму «бурят» вперше фіксується у «Священному сказанні монголів» (1240). Серед бурятів значне субетнічне членування, що має як історичне і географічне підґрунтя, так і широке мовне розгалуження на діалекти (загалом півтора десятка). Основні субетнічні родові групи — булагати, ехіріти, хорінці і хондогори. Писемність бурятів у різні часи була на основі старомонгольської ґрафіки, латинки; зараз — кирилична. В основу літературної норми покладено хоринський діалект бурятської мови. Етнічна історія бурятів пов'язана з монголомовними групами на території північної окраїни ханства Алтан-ханів (кінець 16 — початок 17 століть). Також у окремих груп сучасних бурятів простежуються риси тюркські, тунгуські та єнісейські; подекуди окремі субетноси бурятів є іншомовними субстратами. Бурятські землі почали приєднуватися до Російської імперії з середини 17 століття і увійшли до складу Іркутської губернії та виокремленої у ній в 1851 році Забайкальської області. На початку буремних 20-х років 20 століття буряти роз'єднані у національних автономних утвореннях у складі Далекосхідної республіки та РРФСР, але вже у 1923 році утворено єдину Бурят-Монгольську АРСР у складі РРФСР, втім у 1937 р. це державне утворення бурятів було покраяно на окремі автономні суб'єкти, які у сучасній Російській Федерації взагалі ліквідовуються. Нині діє Республіка Бурятія.

Релігія[ред.ред. код]

Церемонія Цан в Гусиноозерськім дацані, 1890-ті рр.

Для бурятів характерний синкретизм тенгріанства та тибетського буддизму (ламаїзму), що набув розвитку у бурятів з 16 століття. Насильницька християнізація російською владою, що тривала починаючи з 1730-х років, вплинула на віру бурятів лише формально.

Буддизм — важливий чинник національної ідентичності та самоствердження бурятів. Ця релігія сприяла поширенню писемності, книжності, розвиту науки і літератури, мистецтва, ремесел. Осередками буддизму в Бурятії були буддистські монастирі — дацани. Як і повсюдно в СРСР, у 1930-х роках діяльність національно-культурних об'єднань та культових споруд була припинена, а храми розграбовані і зруйновані. Лише з кінця 1980-х років почалось національне відродження бурятів, в тому числі і відновлення дацанів.

Ще одним важлважливим чинником історії, культури і економіки бурятів є їхнє «море» — озеро Байкал.

Література[ред.ред. код]

Забайкальські буряти, 1840 р.

У бурятів багатий епос (Гесеріада) і фольклор, досить добре досліджений і представлений у численних публікаціях, не лише бурятською, а й у двомовних і російськомовних виданнях.

Відомі дослідники і видавці бурятського фольклору — Г. Потанін, М. Хангалов, Ц. Жамцарано, Л. Еліасов, Є. Баранникова, С. Бардаханова, А. та І. Тугутови, А. Преловський.

Цікаві факти[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Інші назви — бурят-монголи або монголо-буряти, що відповідає самоназві народу монголів.
  2. За переписом 1988 року — 353 000

Джерела, посилання та література[ред.ред. код]


Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.