Буряти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Буряти
Буряад
прапор Бурятії
Загальна кількість 550 000
Найбільші розселення Росія Росія
Монголія Монголія
Мова Бурятьска, російська
Релігія ламаїзм (тибетський буддизм), шаманізм, православ'я
Близькі етнічні групи монголи

Буряти (Буряад, рос. Буряты[1]) — народ переважно у Республіці Бурятія, а також на суміжних територіях Іркутської та Забайкальського краю Російської Федерації.

Зміст

[ред.] Чисельність

За переписом 2002 року чисельність бурятів у Росії складає 445 000 чоловік[2].

Буряти також живуть у північній Монголії (70 000) та у Внутрішній Монголії Китайської Народної Республіки (близько 25 000).

Загальна чисельність бурятського народу — понад 550 000 чоловік.

Проте, неросійські вчені (лінгвісти та етнографи) часто розглядають бурят Росії, китайських і монгольських бурят в якості окремих етнічних груп (див.).

[ред.] Історія

Прийнято вважати, що поява етноніму "бурят" вперше фіксується у "Священному сказанні монголів" (1240). Серед бурятів значне субетнічне членування, що має як історичне і географічне підґрунтя, так і широке мовне розгалуження на діалекти (загалом півтора десятка). Основні субетнічні родові групи - булагати, ехіріти, хорінці і хондогори. Писемність бурятів у різні часи була на основі старомонгольської ґрафіки, латинки; зараз - кирилична. В основу літературної норми покладено хоринський діалект бурятської мови. Етнічна історія бурятів пов'язана з монголомовними групами на території північної окраїни ханства Алтан-ханів (кінець 16 - початок 17 століть). Також у окремих груп сучасних бурятів простежуються риси тюркські, тунгуські та єнісейські; подекуди окремі субетноси бурятів є іншомовними субстратами. Бурятські землі почали приєднуватися до Російської імперії з середини 17 століття і увійшли до складу Іркутської губернії та виокремленої у ній в 1851 році Забайкальської області. На початку буремних 20-х років 20 століття буряти роз'єднані у національних автономних утвореннях у складі Далекосхідної республіки та РРФСР, але вже у 1923 році утворено єдину Бурят-Монгольську АРСР у складі РРФСР, втім у 1937 р. це державне утворення бурятів було покраяно на окремі автономні суб'єкти, які у сучасній Російській Федерації взагалі ліквідовуються. Нині діє Республіка Бурятія.

[ред.] Релігія

Для бурятів характерний синкретизм тенгріанства та тибетського буддизму (ламаїзму), що набув розвитку у бурятів з 16 століття. Насильницька християнізація російською владою, що тривала починаючи з 1730-х років, вплинула на віру бурятів лише формально.

Буддизм — важливий чинник національної ідентичності та самоствердження бурятів. Ця релігія сприяла поширенню писемності, книжності, розвиту науки і літератури, мистецтва, ремесел. Осередками буддизму в Бурятії були буддистські монастирі — дацани. Як і повсюдно в СРСР, у 1930-х роках діяльність національно-культурних об'єднань та культових споруд була припинена, а храми розграбовані і зруйновані. Лише з кінця 1980-х років почалось національне відродження бурятів, в тому числі і відновлення дацанів.

Ще одним важлважливим чинником історії, культури і економіки бурятів є їхнє «море» — озеро Байкал.

[ред.] Література

У бурятів багатий епос (Гесеріада) і фольклор, досить добре досліджений і представлений у численних публікаціях, не лише бурятською, а й у двомовних і російськомовних виданнях.

Відомі дослідники і видавці бурятського фольклору - Г. Потанін, М. Хангалов, Ц. Жамцарано, Л. Еліасов, Є. Баранникова, С. Бардаханова, А. та І. Тугутови, А. Преловський.

[ред.] Цікаві факти

[ред.] Примітки

  1. ↑ Інші назви — бурят-монголи або монголо-буряти, що відповідає самоназві народу монголів.
  2. ↑ За переписом 1988 року — 353 000

[ред.] Джерела, посилання та література

Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D1%80%D1%8F%D1%82%D0%B8
Особисті інструменти