Дубасов Іван Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іван Іванович Дубасов
Иван Иванович Дубасов
Dubasov Ivan.jpg
Дата народження 30 листопада 1897(1897-11-30)
Місце народження Одинцово (Московська губернія, Російська імперія)
Дата смерті 15 березня 1988(1988-03-15) (90 років)
Місце смерті СРСР, Москва
Національність росіянин
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія, СРСР СРСР
Жанр графіка державних знаків
Навчання Імператорське Строгановськое училище
Твори герб СРСР, перші гроші й марки СРСР із портретом В.І. Леніна, орден Леніна, медаль «Золота Зірка»
Премії
Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»

Заслужений діяч мистецтв РРФСР

Іва́н Іва́нович Дуба́сов (30 листопада 1897, Одинцово Московської губернії — 15 березня 1988, Москва) — російський радянський художник, головний художник Держзнаку (19321971), Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1959). Розробляв ескізи й оригінали багатьох радянських грошових знаків, державних нагород і поштових марок протягом декількох десятиліть. Нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, Знак Пошани, низкою медалей.

Біографія[ред.ред. код]

Дитинство і юність[ред.ред. код]

Іван Іванович Дубасов народився в 1897 році в підмосковному місті Одинцово. Його батько, Іван Митрофанович Дубасов, працював помічником ревізора в Московській контрольній палаті, а у вільний час став підробляти, малюючи карикатури для різних журналів. Схильності батька передалися й сину, який пристрастився до малювання ще в дитинстві. У 1908 році Іван відправляється в Імператорське Строгановське училище, обравши професію емальєра, і успішно там навчається.

У 1913 році на проведеному серед вихованців конкурсі з ілюстрації до Євангелія Іван, виконавши роботу в давньоруському стилі й посівши перше місце, нагороджується Великодньою грамотою.

У 1915 році йому був вручений Диплом першого ступеня і присвоєне звання «учений маляр», яке надавало право викладати малювання, креслення та правопис у гімназіях. Однак починається Перша світова війна, і в 1916 році Іван вступає добровольцем до 28-го запасного полку, а вже восени відправляється в діючу армію на Західний фронт і служить пішим розвідником.

Марка РРФСР із серії «П'ятиліття Жовтневої революції», (1922, 10 рублів) (ЦФА № 54; Скотт № 211)

Жовтнева революція застала Івана в Румунії, де він лікувався від тифу. Пізніше санітарним поїздом Іван відправляється до Москви. Навесні 1919 року Івана призивають тепер уже до лав Червоної Армії.

Додому він вертається лише в 1922 році і йде працювати до однієї зі шкіл Кунцевського району. Одночасно він продовжує займатися пошуками іншої роботи, поки влітку йому не трапляється оголошення в газеті «Известия», що повідомляло про конкурс на найкращий ескіз поштової марки, присвяченої п'ятиліттю Жовтневої революції і створенню РРФСР. У конкурсі брали участь такі відомі графіки, як Д.І. Митрохін, С. В. Чехонін тощо. Через відсутність фарб і гасу молодий художник використовував розчин марганцівки замість акварелей. Натурщиком він умовив попрацювати сусіда Миколу Гаарблейхера.[1] Іван направляє свій проект на конкурс і одержує першу премію в мільярд карбованців, а марка із зображенням робітника, що викарбовує на кам'яній плиті напис «РСФСР 1917—1922» (ЦФА № 54; Скотт № 211), розходиться по країні багатотисячним тиражем.

Талановитого художника помічають в Держзнаці й запрошують на роботу як художника-гравера, а потім компонувальника малюнків. 24 серпня 1922 року почався для Івана Дубасова трудовий шлях на Другій Московській фабриці заготівлі знаків.

Робота у Держзнаці[ред.ред. код]

Перше відповідальне завдання — Герб СРСР[ред.ред. код]

Після створення СРСР (1922) розпочалася підготовка Конституції нової держави, і терміново треба було розробити новий державний символ. Комісія ЦВК провела конкурс на найкращий ескіз герба союзної держави. Із варіантів багатьох художників, які брали участь у конкурсі, перевага була віддана ескізові Всеволода Павловича Корзуна. Однак його ескіз герба, на думку комісії ЦВК, мав серйозний недолік: напис «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» був зроблений лише російською мовою, у той час як її необхідно було зобразити на всіх мовах республік Союзу.

Держзнаку було доручено створити герб на основі проекту Корзуна. Роботою керував завідувач художньо-репродукційного відділу Держзнаку Володимир Миколайович Адріанов. Він запропонував як основну ідею помістити в центрі емблеми зображення земної кулі з накладеним на нього серпом і молотом. Доробкою займався І.І. Дубасов. Для того, щоб кількість гасел «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» можна було в майбутньому змінювати, Дубасов запропонував розмістити їх на витках стрічки, що обвиває жмути колосся. Саме цей малюнок герба СРСР був остаточно затверджений за підписом секретаря ЦВК Авель Сафронович Єнукідзе 22 вересня 1923 року.

Марка СРСР із жалобної серії «Пам'яті В.І. Леніна» (1924, 12 копійок; ЦФА № 197, Скотт № 267)

Головний художник Держзнаку[ред.ред. код]

У тому ж 1923 році Іван Дубасов починає працювати і над грошовими знаками. Ним був виготовлений ескіз селянина-сівача для трьох червінців, а в 1924 році він взяв участь у створенні оригіналів паперових бонів, які випускалися номіналом у 1, 2, 3, 5, 20 і 60 копійок. Дубасовим був виконаний ескіз бона в одну копійку, а пізніше — ескіз напівчервінця.

Після смерті Володимира Леніна (1924) художником за завданням Держзнаку виготовляється жалобна марка з зображенням тіньового портрета вождя, обведеного червоною та чорною рамками (ЦФА № 195—198; Скотт № 265—268). Практично за один день Іван Дубасов підготував оригінал, і 27 січня о 16 годині, тобто в день і годину початку церемонії прощання з Леніном, марка пійшла в обіг. Згодом марка стала великою рідкістю.

У 1925 році І.І. Дубасов бере участь у виготовленні оригіналів білетів державної скарбниці: 3 карбованці (лицьова й зворотні боки) і 5 карбованців (лицьова сторона — художник В. К. Купріянов, зворотна — Дубасов). Дубасовим створюються ескізи лицьової сторони 50 червінців, в 1926 році — 1 червінця, а вже в 1928 і 1932 роках в обіг вступають купюри в 2 і 3 червінці, оригінали яких були повністю виконані Іваном Дубасовим.

У березні 1926 року Іван стає «старшим художником», а 16 лютого 1932 року — Головним художником Держзнаку й залишається на цій посаді до самого виходу на пенсію в 1971 році. Відтепер Дубасов фактично керує всією художньою діяльністю підприємства.

У 1937 році Держзнаку доручене виготовлення білетів Держбанку СРСР — червінців нового зразка. Відмінною рисою нових грошей стало те, що на них уперше в практиці грошового обігу містився портрет В.І. Леніна, виконаний художником А. Р. Єберлінгом і гравірований художником А. Г. Блюмом. І. І. Дубасов виконав роботу зі створення ескізів трьох номіналів — 3, 5 і 10 червінців.

У 1938 році у зв'язку з розширенням Союзу і зміною герба СРСР (замість шести стрічок, що обвивають колосся, їх стало 11) була зроблена заміна білетів державної скарбниці зразка 1934 року на нові номіналом в 1, 3 і 5 карбованців. Іван Дубасов зобразив на лицьовій стороні фігури шахтаря-стахановца, червоноармійця[2] та льотчика.

Сюжети банкнот спочатку давалися нелегко, тому що не було єдиної системи їх оформлення. Однак із призначенням Дубасова головним художником положення змінилося. Поширеним методом стає використання в оформленні портретів видатних державних діячів СРСР, а з 1937 року включення до малюнків грошових купюр портрета Леніна стає загальним правилом.

Син художника згадував[1]:

Ліві лапки У робочому столі батька завжди лежали — у якості зразків — «катенька» і «петенькапетелька, тетенька» (царські сто рублів і п'ятисотенна із зображенням Катерини II і Петра I). Він хотів зберегти художній стиль російських грошей, намагався перейняти зі старих дореволюційних банкнот фактуру малюнка, оформлення вензелів і розеток… Прагнув дотримувати й усталеної традиції, що стосується кольорів купюр різного достоїнства. Скажімо, здавна повелося, що карбованці в нас друкувалися у жовто-коричневій гамі, «п'ятірки» — у синьо-блакитних тонах, «червінці» — у червоно-оранжевих… Праві лапки

Дубасовим був придуманий оригінальний спосіб фіксування на купюрах дати виконання. Наприклад, на ескізі квитка в 25 червінців із зображенням греблі ДніпроГЕСу він поставив нумерацію «ИД161040», що означало наступне: ескіз виконаний Іваном Дубасовим 16 жовтня 1940 року.

Робота над державними нагородами[ред.ред. код]

Паралельно художник працює й над ескізами державних нагород. Разом з Петром Тайожним та Іваном Шадром Дубасов бере участь у створенні першого ескізу ордена Леніна.

У 1938 році ним виконані ескізи медалей «За трудову доблесть» і «За трудову відмінність», а в 1939 році — ескіз найвищої медалі СРСР «Золота Зірка». Згодом Іваном Дубасовим створюються проекти «Маршальської Зірки» і таких нагород, як орден «Материнська слава» трьох ступенів (1944), медаль «За відновлення вугільних шахт Донбасу» (1947), медаль «За відновлення підприємств чорної металургії півдня» (1948) та інших, ескізи численних почесних грамот.

Воєнний і післявоєнний період[ред.ред. код]

З початком Великої Вітчизняної війни стає ясно, що для фінансування воєнних витрат державі буде потрібно залучення коштів населення, тому уряд уже 12 квітня 1942 року ухвалює рішення щодо випуску облігацій Державної воєнної позики. Малюнок до нього І. І. Дубасов створює ще 7 лютого 1942 року, зображуючи на ньому червоноармійця, що піднімається в атаку.

Аналогічно були створені ескізи й до облігацій Другої Державної військової позики. Протягом 19431945 років Держзнаку було доручений ряд відповідальних завдань по створенню грошових квитків, причому не тільки СРСР, але, нових соціалістичних країн що й з'явилися після закінчення війни. У НДР, Монголії, Польщі, Китаї, Чехословаччині, Албанії протягом десятків років користувалися грішми, ескізи для яких виконав Іван Дубасов. Діяльність головного художника Дежсзнаку в роки війни була високо оцінена. В 1945 році І. І. Дубасов був нагороджений орденом Леніна з формулюванням «За виконання особливо важливих завдань уряду» (а саме — за ескізи грошей для соціалістичних країн[1]).

Художник активно працює й над грошовими знаками, випущеними після грошової реформи грудня 1947 року. Ним виконуються всі три оригінали білетів в 1, 3 і 5 рублів, а також оригінали банківських білетів в 10, 25, 50 і 100 рублів.

На початку 1960-х років уряд прийняв рішення про зміну масштабу цін, у зв'язку із цим треба було випустити в обіг нові гроші зразка 1961 року. Над ескізами грошових квитків в 1, 3 і 5 рублів працювали С. А. Поманский (лицьова сторона) і І. І. Дубасов. Були також створені нові зразки банківських квитків в 10, 25, 50 і 100 рублів. Це була остання грошова реформа, у виготовленні грошових квитків якої Дубасов взяв безпосередню участь. Однак навіть купюри зразка «павлівської реформи» 1991 року, що відбулася після смерті художника, зроблені за його ранніми ескізами.

Головний художник Держзнаку займався також дизайном вимпелів, доставлених радянськими космічними апаратами на Місяць і Венеру.

1 лютого 1971 року у віці 74 років Іван Дубасов вийшов на пенсію, в Держзнаці він відслужив 49 років. Проте він продовжував допомагати в роботі своїм колегам — І. С. Крилкову (також колишньому Головному художникові Держзнака) і підростаючим майстрам-держзнаківцам Т. Нікітіній, Л. Майоровій, В. Смирнову, І. Мокроусову, І. Сопронову. У колі професіоналів Гознака Іван Дубасов справедливо вважався «патріархом грошової справи».

Остання робота художника — ескізи для нового міського герба Одинцова (1980), де минули його дитинство й молодість.[1] Графічні роботи І. І. Дубасова в кількості 21 одиниця зберігаються в Одинцовському історико-краєзнавчому музеї. [3]

Робота в журналах[ред.ред. код]

Іван Дубасов проявляв себе не тільки у справі створення грошових знаків. Довгі роки він співпрацював з багатьма періодичними виданнями. В 19231925 роках були поміщені сотні малюнків автора в таких журналах, як «Крестьянка», «Лапоть», «Пионер», «Безбожник», «Работница».

Робота над поштовими марками[ред.ред. код]

Талант художника проявився також у співробітництві з Дирекцією видання й експедування знаків поштової оплати (ДВЕЗПО). Після завоювання першого місця на конкурсі найкращої поштової марки 1922 року й до 1965 року Дубасов створив понад 150 оригіналів поштових марок на різні сюжети.[4] Так, його марка 1924 року була першою в СРСР із зображенням Леніна; усього він створив понад 20 марок Ленініани. 1931 року до спільної дослідницької полярної експедиції пароплава «Малигін» і німецького дирижабля «Граф Цепелін» були випущено вісім марок із однаковим малюнком, але різного номіналу (ЦФА № 379—386; Скотт № С26—С33). Ця серія стала першим авіаційним полярним випуском і першою, що зображує судно в Арктиці. Широко відома його серія марок, присвячена 20-літтю штурму Перекопу Червоною Армією (1940) (ЦФА № 768—779; Скотт № 811—816).

В 1940-ві й 1950-ті роки художник продовжував роботу над поштовими мініатюрами, присвяченими важливим подіям у країні, а також ювілеям відомих письменників, художників і багатьох інших діячів науки й культури, включаючи:

Серія його марок 1954 року була присвячено 100-річчю оборони Севастополя в Кримській війні 18541855 років (ЦФА № 1790—1792; Скотт № 1726—1728).[5]

Найкращими своїми роботами Іван Іванович уважав випуски з портретами Горького й Маяковського, етнографічну серію «Народи СРСР» (1933) (ЦФА № 411—431; Скотт № 489—509); разом з Д. Голядкіним, В. Зав'яловим і С. Новским). Навпаки, марка 1929 року із зображенням робітника біля верстата (ЦФА № 347; Скотт № 427) із серії «За індустріалізацію СРСР», на думку художника, йому до кінця так і не вдалася.

Іван Дубасов займав одне з провідних місць в області радянської поштової мініатюри разом з такими художниками, як В. В. Зав'ялов, В. Андрєєв, Є.Н. Гундобин. Свою манеру зображення сам художник називав технікою мініатюрного живопису, оскільки на його творчість великий вплив справило навчання в Строгановському училищі, де художнику доводилося працювати на емалі й порцеляні.[6]

Нагороди[ред.ред. код]

  • Орден Леніна (1945)
  • Орден Трудового Червоного Прапора (1951)
  • Орден Знак Пошани
  • Медалі «За доблесну працю. На відзначення 100-сторіччя від дня народження Володимира Ілліча Леніна» та ін.
  • Звання «Заслужений діяч мистецтв РРФСР» (1959)

Особисте життя[ред.ред. код]

Одружився у 1923 році на дівчині Вірі, яка у 1922 році й повідомила художника про газетну замітку щодо конкурсу на найкращий ескіз поштової марки до п'ятиліття Жовтневої революції й утворення РРФСР. Отриманої Дубасовим першої конкурсної премії розміром у мільярд рублів виявилося досить, щоб купити майбутній дружині пару нових валянків. У публікаціях про художника повідомлялося про сина — Олександра Івановича Дубасова.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Добровольский (2000).
  2. Згідно зі спогадами сина Дубасова, існує версія про те, що зображення червоноармійця-піхотинця на трикарбованцевій купюрі є автопортретом художника. Див. статтю Добровольського (2000).
  3. Див. інформацію про Одинцовський історико-краєзнавчий музей на сайті "Музеї Росії".
  4. За іншими відомостями (Добровольський, 2000), Дубасов створив за своє життя понад 200 поштових мініатюр.
  5. Інформація з роботи Алехова (1999). У той же час для серії марок «100-річчя оборони Севастополя» у каталозі фірми "Стандарт-колекція" (2004, с. 133) зазначений інший автор — художник І. Левін.
  6. Пономарёв (1983).

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]