Ернст Кальтенбруннер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ернст Кальтенбруннер
Ernst Kaltenbrunner
Ернст Кальтенбруннер
3-й керівник Головного управління імперської безпеки
 
Народження: 4 жовтня 1903(1903-10-04)
Рід (Інкрайс), Австро-Угорщина
Смерть: 16 жовтня 1946(1946-10-16) (43 роки)
Нюрнберг, Німеччина
Батько: Гуго Кальтенбруннер
Мати: Тереза Кальтенбруннер
 
Військова служба
Звання: SS-Obergruppenführer Collar Rank.svg Обергруппенфюрер СС,
General der Polizei shoulderboard.gif генерал поліції (21 червня 1943),
WSS OF8 Gruf.jpg генерал військ СС (1 грудня 1944)

Ернст Кальтенбруннер (нім. Ernst Kaltenbrunner, 4 жовтня 1903, Рід (Інкрайс), Австро-Угорщина — 16 жовтня 1946, Нюрнберг, Німеччина) — керівник Головного управління імперської безпеки та статс-секретар імперського міністерства внутрішніх справ Німеччини (19431945), обергрупенфюрер СС і генерал поліції (1943), генерал військ СС (1944).

Біографія[ред.ред. код]

Сім'я. Молоді роки.[ред.ред. код]

Кальтенбруннер народився в містечку Рід-на-Інні ,Верхня Австрія, в сім'ї адвоката. Великий вплив на молодого Ернста мала родина — Гуго Кальтенбруннер був переконаним «Великонімецьким» націоналістом і, до того ж, атеїстом. Улюбленим засобом виховання, який використовував батько, був похід до гір та, при здобутті вершини, лекція щодо панування великої Австрійскої імперії вспроміж інших держав. Мати, за народженням венгерка, за часів дитинства Кальтенбруннера-молодшого намагалась долучити його до світової литератури та навіть до вивчення французької мови та письменності, але все було марно - батько мав величезний вплив на майбутнього палача. У 1918 році родина переїхала в Лінц, де Ернст вступив до гімназії. За іронією долі, одним з його товаришів по навчанню був тоді нікому невідомий Адольф Ейхман, майбутній начальник відділу «єврейського» питання в IV Управлінні РСХА. Після закінчення гімназії, в 1921 році, Ернст Кальтенбруннер поступив на хімічний факультет Вищої технічної школи в Граці, і в цей же час він стає членом воєнізованого студентського націоналістичного союзу «Армінія».

У 1923 році Ернст Кальтенбруннер покинув хімію і почав вивчати право в університеті Грацу, до того часу він вже став одним з керівників «Армінії» і брав активну участь у антимарксистських і антицерковних демонстраціях. На життя молодий Кальтенбруннер заробляв перевезенням вугілля на шахті. У 1926 році успішно захистив дисертацію і додав до свого прізвища досить почесний титул «доктор права». Після цього працював в адвокатській конторі в Лінці, а потім і в Зальцбурзі, де в 1928 році він був прийнятий стажистом в міську колегію адвокатів.

СС та НСДАП[ред.ред. код]

У 1929 році молодий Ернст Кальтенбруннер вступає в «Народне ополчення» Австрії, рух, схожий з загонами СА в Німеччині; 18 жовтня 1930 вступає в австрійське відділення НСДАП, а менш ніж через рік, 31 серпня 1931, вступає в напівлегальні австрійські СС у званні обершарфюрер СС. У червні 1932 року Кальтенбруннер стає командиром штурму СС в Лінці. У вересні 1932 отримує звання штурмбанфюрера СС. Весь цей час активно займається адвокатською практикою, в основному захищаючи в судах заарештованих австрійською владою нацистів. З 15 червня 1932 року по 12 березня 1938 рахувався юридичним консультантом при VIII окрузі СС. Не полишаючи членства в нацистській партії, Кальтенбруннер брав активну участь у діяльності Незалежної руху «Вільна Австрія».

Шлюб[ред.ред. код]

14 січня 1934 в Лінці Ернст Кальтенбруннер обвінчався з місцевою уродженкою Елізабет Едер. Наречена була на 5 років молодша за Ернста, але повністю поділяла його політичні погляди і також була членом НСДАП. У цьому шлюбі народилося троє дітей, проте надалі шлюб фактично розпався, — позначалися постійне пияцтво й важкий характер Кальтенбруннера. Як і багато керівників СС, він не розлучився — це було не прийнято, що втім не завадило йому завести коханку, від якої він мав ще двох дітей.

Пивний путч[ред.ред. код]

У 1934 році, після невдалого нацистського путчу, Кальтенбруннер був поміщений у концтабір разом з іншими націонал-соціалістами. Прагнучи справедливості, він організував у таборі голодування, яке сам припинив лише на 11 день. У квітні 1934 року Кальтенбруннера, що вже отримав всеавстрійську популярність, звільнили. 15 червня 1934 Кальтенбруннер очолив 37 штандарт СС, а вже через 10 днів повів своїх підлеглих на штурм федеральної канцелярії. Хоча канцлер Дольфус і був убитий, поліції вдалося придушити путч, і Кальтенбруннер знову потрапив до в'язниці, але був незабаром звільнений.

У 1935 році Ернст Кальтенбруннер був призначений командиром VIII округу (абшніта) СС в Лінці. Але в травні 1935 року був знову заарештований за звинуваченням у державній зраді і був засуджений до 6 місяців ув'язнення. Після звільнення став активно займатися будівництвом австрійських СС, і 20 січня 1937 Кальтенбруннер став командиром оберабшніта СС «Дунай», і залишався на цій посаді аж до свого призначення в РСХА. Дещо раніше, — 20 квітня 1936 року — він був проведений в штандартенфюрер СС, а 20 квітня 1937 року — в Оберфюрер СС.

Кінець 30-х — початок 40-х років[ред.ред. код]

Після аншлюсу Австрії, 12 березня 1938 Кальтенбруннер отримує посаду статс-секретаря з громадської безпеки в пронацистському уряді Зейсса-Інкварта. З 11 вересня 1938 року — він вищий керівник СС і поліції у Верхній і Нижній Австрії. Керував створенням концтабору Маутхаузен. У березні 1938 року був проведений в бригадефюрер СС, а у вересні — у групенфюрера СС. У січні 1939 року був обраний депутатом Рейхстагу від Верхньої Австрії. У квітні 1941 йому було присвоєно звання — генерал-лейтенанта поліції.

Е. Кальтенбруннер у Відні,1941 р.

Після смерті Гейдріха Гіммлер 28 травня 1942 особисто очолив РСХА, а викликавши до себе Кальтенбруннера, призначив його своїм постійним заступником на цій посаді, і лише 30 січня1943 Кальтенбруннер офіційно був призначений шефом РСХА. Фактично керував тільки розвідувальною діяльністю Головного управління імперської безпеки, діяльністю СД і айнзатцгруп СС, шеф гестапо Генріх Мюллер діяв незалежно від нього, підпорядковуючись особисто рейхсфюреру СС. Брав активну участь у придушенні путчу 20 липня 1944 і переслідування його учасників, відрізняючись крайньою жорстокістю. Наприкінці війни намагався укласти сепаратний мир із західними союзниками.

У серпні 1943 року, після того, як Гіммлер зайняв посаду рейхсміністр внутрішніх справ, Кальтенбруннер був призначений статс-секретарем Імперського міністерства внутрішніх справ. У червні 1943 року він отримав звання обергрупенфюрер СС і генерала поліції. А в грудні 1944 року, після того, як абвер увійшов до складу РСХА, Кальтенбруннер отримав звання генерала військ СС.

Арешт та Нюрнберзький процес[ред.ред. код]

12 травня 1945 Ернст Кальтенбруннер, колишній керівник Головного управління імперської безпеки був арештований американської військової поліцією в Вільдензе поблизу Альт-Аузее. На Нюрнберзькому процесі фігурував як один з головних військових злочинців, був визнаний винним у злочинах проти людства та у військових злочинах, мірою покарання йому була визначена смертна кара. 16 жовтня 1946 сержант американської армії привів вирок у виконання.

Фізіологічні особливості[ред.ред. код]

Слід відзначити той факт, що зріст Кальтенбруннера був 192 см — воістину гігантський зріст середини XX століття, а шрами на його обличчі з'явилися після автокатастрофи, в яку Ернст потрапив ще в молодості.

Посилання[ред.ред. код]

  • Kaltenbrunner, Ernst — нагороди обергрупенфюрера СС Кальтенбруннера (англ.)