Любеч
| смт Любеч | |||
|---|---|---|---|
|
|||
 |
|||
  |
|||
| Любеч на карті України | |||
| Країна |  Україна |
||
| Область/АРК | Чернігівська область | ||
| Район/міськрада | Ріпкинський район | ||
| Рада | Любецька селищна рада | ||
| Код КОАТУУ: | 7424456000 | ||
| Офіційний сайт: | — | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 882 р. (перша згадка) | ||
| Площа | 6 км² | ||
| Населення | ▼2228 (01.01.2011) [1] | ||
| Густота | 371,3 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 15041 | ||
| Телефонний код | +380 4641 | ||
| Географічні координати | 51°42′31″ пн. ш. 30°39′51″ сх. д. / 51.70861° пн. ш. 30.66417° сх. д.Координати: 51°42′31″ пн. ш. 30°39′51″ сх. д. / 51.70861° пн. ш. 30.66417° сх. д. | ||
| Водойма | Дніпро | ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція: | Неданчичі | ||
| До станції: | 28 км | ||
| До райцентру: | |||
| - залізницею: | 75 км | ||
| - автошляхами: | 58 км | ||
| Селищна влада | |||
| Адреса | 15041, смт Любеч, Красна площа, 3 | ||
| Карта | |||
  Любеч
|
|||
 Любеч
|
|||
Лю́беч — селище міського типу у Ріпкінському районі Чернігівської області, колись одне зі стародавніх та важливих міст Русі.
Зміст |
Походження назви міста [ред.]
Існує кілька легенд походження назви міста Любеч.
Згідно з одною, великі князі Аскольд і Дір, проходячи по Дніпру, довго насолоджувались місцевим краєвидом, зупинилися тут і назвали місце «Любезне».
Згідно з іншою, був князь Люб, і Любеч — місто від нього.
Згідно з третьою, назвали місто на честь нареченої чернігівського князя — Любави.
Давні греки називали Любеч "Амадокою", тобто місцем виготовлення човнів-однодеревок.
Є й інші версії, легенди та перекази про назву міста, але, безумовно, назва - слов'янського походження, від слів «любий», «любовний», «милий» тощо.
Історія [ред.]
Слов'янські поселення на місці Любеча існували вже в перші століття нашої ери.
Любеч уперше згадано в «Повісті врем'яних літ» під 882 роком, коли київський князь Олег захопив його й настановив тут свого посадника. У договорі Олега з греками під 907 роком Любеч значиться серед інших міст України-Русі.
949 - це велике торгове місто згадує візантійський імператор Костянтин VII Багрянородний у трактаті «Про управління імперією».
Любеч виник у місцевості з дуже складним рельєфом, на краю високого лівобережного плато Дніпра. Топографічне розміщення давало можливість контролювати великий водний шлях «із варяг у греки». Любеч ніби замикав верхній Дніпро, річки Сож і Березину, захищаючи північні підступи до Києва. Тож тут не раз відбувалися військові сутички, що вирішували долю великокнязівського столу і всієї Київської держави. Так, перемігши в Любецькій битві у грудні 1016 свого брата Святополка, Ярослав Мудрий 1017 року опанував Київ. Битва 1024 року під Лиственом, неподалік від Любеча, започаткувала формування незалежного від Києва Чернігівського князівства.
У ХІ—ХІІ століітях Любеч став одним із найзначніших міст Чернігово-Сіверської землі.
Наступні два століття він був центром удільного князівства.
1097 - відбувся Любецький з'їзд князів Київської Русі, який остаточно закріпив феодальний принцип «каждо да держить отчину свою».
XIV ст. - Любеч увійшов до складу Великого князівства Литовського.
1471 — Любеч став центром волості Київського воєводства.
1500-1508 - входив до складу Московської держави.
Із входженням Київського воєводства до складу Речі Посполитої (1569) місто стало центром окремого староства.
1648 - місто як сотенний центр увійшло до Гетьманщини.
1649-1652 - Любеч був зайнятий литовськими військами).
Гетьман Б.Хмельницький зробив Любеч ранговою маєтністю чернігівських полковників.
За гетьманування І.Мазепи містом володів сам гетьман.
Після розправи над мазепинцями Любеч відійшов до Павла Полуботка, а пізніше — до Милорадовичів.
У 900-у річницю міста (1997), вшановуючи історичні події Любецького з'їзду, скульптор Геннадій Єршов створив образ ченця-літописця та рельєфні портрети князів. Бронзовий пам'ятник встановлений на Замковій горі.
Видатні особи [ред.]
- Антоній Печерський (* близько 982 — † 10 липня 1073) — святий Православної Церкви, церковний діяч Русі. Родоначальник вітчизняного організованого чернецтва, засновник Києво-Печерського монастиря і будівничий Свято-Успенського собору. За «Патериком Печерським, або Отечником», преподобний Антоній (в миру Антипа) народився в Любечі [2].
- Мовша Тамара Григорівна — український археолог, кандидат історичних наук (1975), лауреат премії імені Вікентія Хвойки.
Примітки [ред.]
Література [ред.]
- Стаття Lubecz у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том V (Kutowa Wola — Malczyce) з 1884 року (пол.)
- А.С.Івченко, О.А.Пархоменко. Україна. Фортеці, замки, палаци.... - К., 2010; с. 79-80.
- Кондратьєв І.В. Любеч (матеріали до довідково-енциклопедичних видань ) // Сіверянський літопис. – 2008. - №2. – С. 35-45.
- Професор Олександр Коваленко: «Любеч був настільки відомим, що згадується у трактаті візантійського імператора Константина Багрянородного» // Урядовий кур’єр, 21.08.2012
Любеч в Інтернеті [ред.]
|
|
|||||
|
||||||||
|
||||||||||||||
 |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
