Любеч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Любеч
Lubech gerb.JPG
Герб Любеча
В'їзд до Любеча.
В'їзд до Любеча.
Любеч
Любеч на карті України
Любеч на карті України
Країна Україна Україна
Область/АРК Чернігівська область
Район/міськрада Ріпкинський район
Рада Любецька селищна рада
Код КОАТУУ: 7424456000
Офіційний сайт:
Основні дані
Засноване 882 р. (перша згадка)
Площа км²
Населення 2228 (01.01.2011)[1]
Густота 371,3 осіб/км²
Поштовий індекс 15041
Телефонний код +380 4641
Географічні координати 51°42′31″ пн. ш. 30°39′51″ сх. д. / 51.70861° пн. ш. 30.66417° сх. д. / 51.70861; 30.66417Координати: 51°42′31″ пн. ш. 30°39′51″ сх. д. / 51.70861° пн. ш. 30.66417° сх. д. / 51.70861; 30.66417
Водойма Дніпро
Відстань
Найближча залізнична станція: Неданчичі
До станції: 28 км
До райцентру:
 - залізницею: 75 км
 - автошляхами: 58 км
Селищна влада
Адреса 15041, смт Любеч, Красна площа, 3
Карта
Любеч (Україна)
Любеч
Любеч
Любеч (Чернігівська область)
Любеч
Любеч

Лю́беч — селище міського типу у Ріпкінському районі Чернігівської області, колись одне зі стародавніх та важливих міст Русі.

Походження назви міста[ред.ред. код]

Існує кілька легенд походження назви міста Любеч.

Згідно з одною, великі князі Аскольд і Дір, проходячи по Дніпру, довго насолоджувались місцевим краєвидом, зупинилися тут і назвали місце «Любезне».

Згідно з іншою, був князь Люб, і Любеч — місто від нього.

Згідно з третьою, назвали місто на честь нареченої чернігівського князя — Любави.

Давні греки називали Любеч «Амадокою», тобто місцем виготовлення човнів-однодеревок.

Є й інші версії, легенди та перекази про назву міста, але, безумовно, назва — слов'янського походження, від слів «любий», «любовний», «милий» тощо.

Історія[ред.ред. код]

Слов'янські поселення на місці Любеча існували вже в перші століття нашої ери.

Вхід до Антонієвої печери.
Рельеф Св. Атонія Печерського над входом у печеру (2012) Г.Єршов

Любеч уперше згадано в «Повісті врем'яних літ» під 882 роком, коли київський князь Олег захопив його й настановив тут свого посадника. У договорі Олега з греками під 907 роком Любеч значиться серед інших міст України-Русі.

949 — це велике торгове місто згадує візантійський імператор Костянтин VII Багрянородний у трактаті «Про управління імперією».

Любеч виник у місцевості з дуже складним рельєфом, на краю високого лівобережного плато Дніпра. Топографічне розміщення давало можливість контролювати великий водний шлях «із варяг у греки». Любеч ніби замикав верхній Дніпро, річки Сож і Березину, захищаючи північні підступи до Києва. Тож тут не раз відбувалися військові сутички, що вирішували долю великокнязівського столу і всієї Київської держави. Так, перемігши в Любецькій битві у грудні 1016 свого брата Святополка, Ярослав Мудрий 1017 року опанував Київ. Битва 1024 року під Лиственом, неподалік від Любеча, започаткувала формування незалежного від Києва Чернігівського князівства.

У ХІ—ХІІ століітях Любеч став одним із найзначніших міст Чернігово-Сіверської землі.

Наступні два століття він був центром удільного князівства.

1097 — відбувся Любецький з'їзд князів Київської Русі, який остаточно закріпив феодальний принцип «каждо да держить отчину свою».

XIV ст. — Любеч увійшов до складу Великого князівства Литовського.

1471 — Любеч став центром волості Київського воєводства.

15001508 — входив до складу Московської держави.

Із входженням Київського воєводства до складу Речі Посполитої (1569) місто стало центром окремого староства.

1648 — місто як сотенний центр увійшло до Гетьманщини.

16491652 — Любеч був зайнятий литовськими військами).

Гетьман Б.Хмельницький зробив Любеч ранговою маєтністю чернігівських полковників.

За гетьманування І.Мазепи містом володів сам гетьман.

Після розправи над мазепинцями Любеч відійшов до Павла Полуботка, а пізніше — до Милорадовичів.

У 900-у річницю міста (1997), вшановуючи історичні події Любецького з'їзду, скульптор Геннадій Єршов створив образ ченця-літописця та рельєфні портрети князів. Бронзовий пам'ятник встановлений на Замковій горі.

Друга світова війна[ред.ред. код]

Радянські війська вибили нацистів з Любеча 24 вересня 1943 року.

Господарство[ред.ред. код]

Функціонує ТОВ "ШТИЛЬ". Вид діяльності: рибництво; надання послуг у рибництві. [2] Також — ТОВ "ЛЮБЕЦЬКЕ". Вид діяльності: розведення свиней. [3]

Видатні особи[ред.ред. код]

Старости Любеча[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]


Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Любеч в Інтернеті[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.