Павло Карагеоргієвич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Павло Карагеоргієвич
серб. Павле Карађорђевић
словен. Pavel Karađorđević
сербохорв. Pavle Karađorđević
Павло Карагеоргієвич
Прапор
регент Югославії
Регент: Петро II Карагеоргієвич (9 жовтня 1934 — 27 березня 1941)
 
Народження: 27 квітня 1893(1893-04-27)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Смерть: 14 вересня 1976(1976-09-14) (83 роки)
Париж, Франція
Династія: Карагеоргієвичі
Батько: Арсен Карагеоргієвич
Мати: Аврора Демидова
Дружина: Ольга Грецька
Діти: Александр, Ніколай, Єлизавета
 
Нагороди:
Order of the Most Holy Annunciation BAR.svg United-kingdom327.gif POL Order Orła Białego BAR.svg
Ord.Leopold.PNG

Павло Карагеоргієвич (сербохорв. Pavle Karađorđević, серб. Павле Карађорђевић, словен. Pavel Karađorđević, 27 квітня 1893, Санкт-Петербург — 14 вересня 1976, Париж) — принц, регент Югославії з 9 жовтня 1934 по 27 березня 1941 року, в період малолітства короля Петра II.

Біографія[ред.ред. код]

Син Арсена, брата короля Петра I, двоюрідний брат короля Александра I. Одружений на грецькій царівні Ользі.

Після вбивства короля Александра I у 1934 році проголошений регентом при своєму племіннику малолітньому королю Петру II. Дотримувався політики нейтралітету, вважаючи, що Югославія абсолютно не готова до конфлікту з Німеччиною.

Незважаючи на тиск з боку Великобританії і США, а також всупереч громадській думці, Павло Карагеоргієвич 25 березня 1941 року підписав декрет про приєднання Югославії до пронімецького Троїстого союзу. Його дії викликали хвилю обурення в Югославії, і через два дні — 27 березня — він був зміщений в результаті державного перевороту на чолі з генералом Д. Симовичем. Тієї ж ночі Павло Карагеоргієвич разом з сім'єю покинув Югославію і через Грецію втік до Кенії. Після війни переселився до Парижа.

Могила принца Павла

Помер 14 вересня 1976 у Парижі. Похований в Лозанні.6 жовтня 2012 року перезахований у Мавзолеї династії Карагеоргієвич у м. Топола в центральній Сербії.

Література[ред.ред. код]

  • Залесский К. А. Кто был кто во второй мировой войне. Союзники Германии. Москва, 2003(рос.)