Ріхард Мартін Вільштеттер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ріхард Мартін Вільштеттер
нім. Richard Martin Willstätter
Richard Willstätter.jpg
Народився 13 серпня 1872(1872-08-13)
Карлсруе, Баден, Німеччина
Помер 3 серпня 1942(1942-08-03) (69 років)
Муралто, Локарно, Швейцарія
Громадянство Німеччина
Національність Німеччина Німеччина
Галузь наукових інтересів фізична хімія
Заклад Мюнхенський університет
ВТШ Цюріха
Берлінський університет
Інститут кайзера Вільгельма
Alma mater Мюнхенський університет
Науковий керівник
Nobel prize medal.svg
Адольф фон Беєр
Відомі учні
Nobel prize medal.svg
Ріхард Кун
Відомий завдяки: органічна хімія
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з хімії (1915)
Nobel prize medal.svg

Рі́хард Ма́ртін Ві́льштеттер (нім. Richard Martin Willstätter, *13 серпня 1872, Карлсруе, Німеччина — 3 серпня 1942, Муралто, Швейцарія) — німецький хімік-органік, відомий своїми дослідженнями структур рослинних барвників. У 1915 році отримав Нобелівську премію з хімії «за дослідження фарбувальних речовин рослинного світу, особливо хлорофілу»[1].

Біографія[ред.ред. код]

Ріхард Вільштеттер народився 13 серпня 1872 року в Карлсруе в єврейській родині торгівця тканинами. Після закінчення школи в рідному місті, Ріхард навчався в Нюрнберзькій реальній гімназії, де проявив себе здібним та закінчив гімназію на «відмінно». Після закінчення гімназії, Вільштеттер вступив в Мюнхенський технічний університет, однак через невдоволення рівнем навчання перевівся в Мюнхенський університет[2].

У 1894 році Ріхард Вільштеттер отримав докторський ступінь з хімії і вже в 1896 році стає приват-доцентом, а через 6 років (у 1902) він обійняв посаду екстраординарного професора в лабораторії Адольфа фон Байера. У 1905 році Вільштеттер стає професором хімії Федерального технологічного інституту Цюриха, де і розпочав дослідження хлорофіла[2].

Через 7 років (у 1912 році) Ріхард Вільштеттер починає працювати в Інституті кайзера Вільгельма в Берліні, де він зробив висновок, що забарвлення квіток залежить від суміші антоціанінів та каротиноїдів. У 1915 році вченому було присуджено Нобелівську премію з хімії «за дослідження фарбувальних речовин рослинного світу, особливо хлорофілу», хоча вручення премії було затримане через війну до 1920 року. У 1916 році вже Нобелівський лауреат Ріхард Вільштеттер в складний післявоєнний період стає професором Мюнхенського університету. Незважаючи на труднощі післявоєнного часу, він зайнявся вивченням ферментів[2].

У 1938 році нацисти мали відправити Вільштеттера в Дахау, але вченому вдалося переховатися та переїхати в Швейцарію. Помер Ріхард Вільштеттер 3 серпня 1942 в Муралто (Швейцарія)[2].

Родина[ред.ред. код]

У 1903 році Вільштеттер одружився з Софією Лезен. У них народилися син і дочка. Дружина Вільштеттера померла в 1909 році, і він більше не одружувався[3].

Примітки[ред.ред. код]

  1. «The Nobel Prize in Chemistry 1915». Нобелівський комітет. Архів оригіналу за 2013-07-07. Процитовано 2012-07-05. (англ.)
  2. а б в г «Richard Willstätter - Biography». Нобелівський комітет. Архів оригіналу за 2013-07-07. Процитовано 2012-07-05. (англ.)
  3. Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия. Пер. с англ.- М.: Прогресс, 1992.(рос.)