Станіславське воєводство
| Станіславське воєводство | |||
|---|---|---|---|
| пол. Województwo stanisławowskie | |||
|
|||
 |
|||
| Станіславське воєводство на карті Другої Речі Посполитої | |||
| Місто | Станіслав | ||
| Найбільше місто | Станіслав | ||
| Регіон | Галичина | ||
| Повіти | 16 | ||
| Офіційна мова | польська | ||
| Населення | |||
| - повне | 1 339 191 (1921); 1 480 300 (1931) | ||
| - густота | 72,9 (1921); 87,5 (1931) | ||
| Площа | |||
| - повна | 18 368 км2 (1921); 16 894 км2 (1939) км² | ||
| Дата заснування | 23 грудня 1920 | ||
| Воєвода | останній — Ярецький Станіслав | ||
| Адреса | Станіслав, вул. Карпінського, 7 | ||
| Скорочення | ST | ||
.jpg)
Станіславське воєводство — адміністративно-територіальна одиниця — найпівденніше воєводство Польської республіки. Утворене 23 грудня 1920 р.[1] зі столицею в Станіславі (Івано-Франківську) на анексованих Другою Річчю Посполитою землях Західноукраїнської Народної Республіки.
Припинило існування після анексії Західної України Союзом Радянських Соціалістичних Республік 17 вересня 1939 р. З більшості території Станіславського воєводства було утворено Станіславську область Української Радянської Соціалістичної Республіки, а решта — включена до складу Дрогобицької області УРСР.
Станіславське воєводство охоплювало: повністю сучасну Івано-Франківську область, а також Стрийський, Сколівський, Жидачівський, Миколаївський райони Львівської області України.
Зміст |
[ред.] Населення
Більшість населення Станіславського воєводства становили українці. Станом на 1931 р. українці становили 68 % населення воєводства або 1 006 400 чол. У той же час поляки становили 23 % (340 400 чол.), а євреї — 7 % (103 600 чол.) населення воєводства. Поляки та євреї проживали головним чином у містах, де вони становили більшість населення, особливо у Станіславі, Стрию, Коломиї, Снятині, Сколе і т. д.
Густота населення воєвоства була неоднорідною: прикарпатські та наддністрянські повіти були значно густіше заселені ніж гірські карпатські повіти.
Головними містами воєводства були Станіслав, Коломия, Стрий i Снятин.[2].
[ред.] Адміністративний поділ
Станіславське воєводство межувало на північному заході з Львівським воєводством, на північному сході з Тернопільським воєводством, на південному заході із Підкарпатською Руссю Чехословаччини, південному сході Північною Буковиною Королівства Румунія.
- У 1921 р. Станіславське воєводство поділялось на 16 повітів.
1 квітня 1929 р. ліквідовано Печеніжинський повіт, а його територію приєднано до Коломийського повіту.[3]
17 квітня 1931 р. з Станіславського воєводства відокремлено Турківський повіт, який включено до Львівського воєводства.[4]
1 квітня 1932 р. ліквідовано Богородчанський повіт, a його територію приєднано до Надвірнянського та Станіславського повітів.[5]
1 квітня 1932 р. ліквідовано Сколівський повіт, а його територію приєднано до Стрийського повіту.[6]
- Станом на 1939 р. Станіславське воєводство поділялось на 12 повітів.
Площа територій повітів воєводства подана станом на 1939 р. У випадку ліквідації або зміни приналежності до воєводства територія повітів подана на останній рік існування в межах цього воєводства. Кількість населення подана на основі перепису населення 1931 р. в Польській республіці. У випадку ліквідованих або приєднаних до інших воєводств повітів кількість населення подається на підставі перепису населення 1921 р. в Польській республіці.
| Повіт | Площа.км² | Кількість населення | Центр повіту | Кількість населення | |
|---|---|---|---|---|---|
| Станіславське воєводство | |||||
| Богородчанський (do 1932) | 854 | 70 212 |  |
Богородчани | 2 615 |
| Городенківський | 849 | 92 900 |  |
Городенка | 12 200 |
| Долинський | 2397 | 118 400 |  |
Долина | 9 616 |
| Жидачівський | 883 | 83 800 |  |
Жидачів | 4 534 |
| Калуський | 1137 | 102 300 |  |
Калуш | 12.100 |
| Коломийський | 1339 | 176 000 |  |
Коломия | 33 800 |
| Косівський | 1839 | 93 900 |  |
Косів | 5 653 |
| Надвірнянський | 2472 | 140 700 |  |
Надвірна | 8 716 |
| Печеніжинський (до 1929) | 496 | 43 085 |  |
Печеніжин | 5 984 |
| Рогатинський | 1147 | 127 300 |  |
Рогатин | 7 513 |
| Сколівський (до 1932) | 1268 | 50 310 |  |
Сколе | 5 989 |
| Станіславський | 1249 | 198 400 |  |
Івано-Франківськ | 60 000 |
| Стрийський | 2081 | 152 600 |  |
Стрий | 30 500 |
| Снятинський | 567 | 78 000 |  |
Снятин | 10 800 |
| Тлумацький | 934 | 116 000 |  |
Тлумач | 6 836 |
| Турківський (до 1931) | 1459 | 76 645 |  |
Турка | 10 030 |
[ред.] Воєводи Станіславського воєводства
- Едмунд Юристовський —— (21 жовтня 1921 — 18 серпня 1925) рр.
- Олександр Дес-Лоґес —— (18 серпня 1925 — 25 жовтня 1926) рр.
- Владислав Корсак —— (18 грудня 1926 — 12 вересня 1927) рр.
- Олександр Моравський —— (28 жовтня 1927 — 30 жовтня 1928) рр.
- Броніслав Наконечніков-Клюковский —— (30 жовтня 1928 — 29 серпня 1930) рр.
- Жиґмонт Яґодзіньський —— (3 вересня 1930 — 1 лютого 1936) рр. (в. о. до 2 лютого 1931)
- Мєчислав Старжиньський —— (11 лютого 1936 — 22 червня 1936) рр. (в. о.)
- Ян Савицький —— (23 червня 1936 — липень 1936) рр.
- Стефан Паславський —— (14 липня 1936 — 20 січня 1939) рр.
- Станіслав Ярецький —— (20 січня 1939 — 2 вересня 1939) рр.
[ред.] Примітки
- ↑ Ustawa z dnia 3 grudnia 1920 r. o tymczasowej organizacji władz administracyjnych II instancji (województw) na obszarze b. Królestwa Galicji i Lodomerji z W. Ks. Krakowskiem oraz na wchodzących w skład Rzeczypospolitej Polskiej obszarach Spisza i Orawyisap.sejm.gov.pl
- ↑ Romer, Eugenjusz. Powszechny atlas geograficzny. — Lwów-Warszawa,1928, mapa 47
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 16 marca 1929 r. o zniesieniu powiatu peczeniżyńskiego w województwie stanisławowskiem. isap.sejm.gov.pl
- ↑ Ustawa z dnia 20 marca 1931 r. o wyłączeniu powiatu turczańskiego z województwa stanisławowskiego.isap.sejm.gov.pl
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 7 stycznia 1932 r. w sprawie zniesienia oraz zmiany granic niektórych powiatów na obszarze województwa stanisławowskiego.isap.sejm.gov.pl
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 7 stycznia 1932 r. w sprawie zniesienia oraz zmiany granic niektórych powiatów na obszarze województwa stanisławowskiego.isap.sejm.gov.pl
|
|||||||
