Щербак Юрій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Юрій Миколайович Щербак
Народився	12 жовтня 1934 (74 роки) Київ

Ю́рій Микола́йович Щерба́к (* 12 жовтня 1934, Київ) — український письменник, сценарист, епідеміолог, публіцист, політик, діяч екологічного руху, дипломат. Доктор медичних наук (1983). Лауреат Літературної премії ім. Ю. Яновського.

Зміст 1 Біографія 2 Літературні твори 3 Кінематографічні роботи 4 Ресурси інтернету 5 Література

[ред.] Біографія

По закінченні Київського медичного інституту — науковий працівник Київського науково-дослідного інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського.

Доктор медичних наук. Брав участь у боротьбі з рецидивними проявами холери на території України і Узбекистану, зі спалахами інших інфекційних захворювань.

Літературну діяльність розпочав зі середини 1950-х pp. сатиричними «мальованими рецензіями» в дусі літературних прямувань народжуваного тоді руху «шестидесятників».

Член Спілки письменників України з 1966 року та Спілки кінематографістів України з 1971 року.

Як публіцист Щербак здобув популярність статтями про Чорнобильську трагедію в українській і московській пресі.

Один з засновників і голова Української екологічної асоціації "Зелений світ", перший лідер Партії зелених України.

1989—1991 — народний депутат СРСР, член опозиційної Міжрегіональної депутатської групи, очолюваної академіком Андрієм Сахаровим, член Верховної Ради СРСР, голова підкомітету з питань ядерної енергетики і екології.

1990—1992 — Голова Партії зелених України.

1991—1992 — перший міністр охорони навколишнього середовища незалежної України, член Ради Національної Безпеки України.

1992—1994 — посол України в Ізраїлі

1994—1998 — посол України в США (з 1997 р. — також посол України в Мексиці — за сумісництвом).

1998—2000 — радник Президента України.

2000—2003 — посол України в Канаді (одночасно — представник України при Міжнародній організації цивільної авіації (ICAO, Оттава).

Академік УЕАН.

Лауреат премії ім. Ю. Яновського (1984).

Почесна відзнака Президента України (серпень 1996 р.).

Державний службовець 3-го рангу (зі січня 1999 р.).

[ред.] Літературні твори

• 1966 Як на війні (збірка оповідань і повістей)
• 1971 Бар'єр несумісности (роман)
• 1973 Маленька футбольна команда (збірка оповідань і повістей)
• 1986 Причини і наслідки (документальний роман про боротьбу зі сказом)
• 1987 Чорнобиль (документальна повість)
• п'єси
• кіносценарії

[ред.] Кінематографічні роботи

Автор дикторського тексту до стрічки «Ранкові острови» (1966), сценаріїв фільмів:

• «Ми студенти різних континентів»,
• «Вони відостояли весну» (1965),
• «Ранкові острови» (1966),
• «Сини Баштанської республіки» (1967),
• «Роки і секунди»,
• «Карантин» (1968),
• «Хортиця» (1969),
• «Шлях до серця» (1970),
• «В. М. Глушков, кібернетик» (1980, у співавт.),
• «Острів співучих пісків» (1981, т/ф),
• «Відкриття» (1982, т/ф),
• «Державне ставлення» (1983),
• «Наближення до майбутнього» (1986, у співавт.) та ін.

За його оповіданням «Гармонійне натхнення» знято телестрічку «Якось у грудні» (1988).

[ред.] Ресурси інтернету

• Універсум
• Український тиждень, № 19 (80), 15-21 травня 2009. С. 16-19.

[ред.] Література

• Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)
• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К.І.С»

Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.