Фокін Вітольд Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вітольд Павлович Фокін
Вітольд Павлович Фокін

Час на посаді:
23 жовтня 1990 — 1 жовтня 1992
Президент   Леонід Кравчук
Наступник Валентин Симоненко

Народився 25 жовтня 1932(1932-10-25) (81 рік)
с. Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області
Громадянство Україна Україна
Діти дочка і син
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»

Вітольд Павлович Фокін (* 25 жовтня 1932, Новомиколаївка) — Прем'єр-міністр України (23 жовтня 1990 р. — 1 жовтня 1992 р.).

Біографія[ред.ред. код]

Народився 25 жовтня 1932 р. в с. Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області в родині учителів. 1954 р. закінчив гірничий факультет Дніпропетровського гірничого інституту за спеціальністю «розробка родовищ корисних копалин» й дістав призначення на шахти Луганщини. Від серпня 1954 р. до серпня 1963 р. працював помічником начальника і начальником дільниці на шахті «Центральна-Боківська»(1954–1957 рр.), заступником головного інженера та головним інженером шахти, начальником шахтоуправління № 32 (1957–1963 рр.) в м. Боково-Антрацит, Луганської області.

Від серпня 1963 р. до вересня 1971 р. працював заступником начальника комбінату «Донбас­антрацит» у м. Красний Луч, керуючим трестом «Первомайськвугілля» у м. Первомайськ, головним інженером комбінату «Ворошиловградвугілля» у м. Кадіївка, начальником комбінату «Свердловантрацит» у м. Свердловськ Луганської області.

У 1971 р. направлений на роботу до Держплану УРСР: начальник відділу (1971–1972), заступник голови (1972–1979), перший заступник голови (1979–1987), заступник Голови Ради Міністрів — Голова Держплану УРСР (1987–1990), заступник Голови Ради Міністрів — Голова Державного комітету УРСР з економіки (серпень 1990 — жовтень 1990).

У жовтні 1990 р. на В.Фокіна було покладено виконання обов'язків Голови Ради Міністрів України. У листопаді того ж року був затверджений на цій посаді. З березня 1991 р. — Прем'єр-міністр України. 30 вересня 1992 р. подав у відставку.

В.Фокін один з тих, хто підписав Угоду урядів Білорусі, Росії та України про впровадження узгодженої економічної політики. У цьому документі передбачалося проведення скоординованих реформ з послідовним впровадженням ринкових механізмів, продумана трансформація форм власності, забезпечення вільного підприємництва. Було, зокрема, записано: «… підприємці трьох країн будуть утримуватися від заподіяння шкоди один одному». В цьому документі містилася домовленість — будувати економічні відносини на базі існуючої грошової одиниці — карбованця (рубля), а перехід, у перспективі, на національну валюту вимагав попереднього сповіщення. Глави урядів зобов'язувалися проводити політику обмеження грошової емісії, впроваджувати механізми ефективного контролю над грошовою масою, удосконалювати систему взаємозаліків, проводити узгоджену політику скорочення дефіциту бюджетів, координувати ставки податку на додану вартість.

З 1991 р. В.Фокін на громадській роботі: депутат Верховної Ради СРСР 12-го скликання від Лисичанського територіального округу Луганської області, народний депутат Верховної Ради України 12-го (1-го) скликання (1991–1994 рр.) від Дарницького виборчого округу № 6 м. Києва. У групи і фракції не входив.

З 1993 р. науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин, Президент Міжнародного Фонду гуманітарних і економічних зв'язків України з Російською Федерацією, член Вищої економічної Ради при Президенті України (1997–2001 рр.). З 1999 р. президент Луганського земляцтва в м. Києві (зараз — Почесний Президент).

В.Фокін кандидат технічних наук, професор. У 2012 р. Європейська Академія наук (м. Ганновер) присвоїла звання доктора філософії з економічних питань і нагородила медаллю імені лауреата Нобелівської премії Альберта Швейцера «За гуманізм і служіння народу» з врученням Почесного диплому.

Родина[ред.ред. код]

  • дружина Таміла Григорівна Фокіна[1]
  • син — Ігор Вітольдович Фокін[2]колишній заступник голови правління СП «Девон», ведучий проектів Україно-дагестанських економічно-гуманітарних відносин, а також займається банковсько-фінансовою інвестиційній діяльністю[1], ще й поет[3].
  • Невістка Марина Ігорівна Фокіна — інженер.[1]
  • дочка Наталія Вітольдівна.
  • Онука Маша Фокіна (Марія Ігорівна Фокіна) (6 березня 1986) — українська співачка[4][5][1]
  • Онук — Олег Ігоревич Замалдінов. Має приватний бізнес у галузі страхового асістансу.
  • Дружина онука — Марія. Займається рослинництвом.
  • Правнук — Олексій Олегович. Школяр.

Державні нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

За інформацією Урядового порталу

Попередник: 1-й Прем'єр-міністр України
23 жовтня 19901 жовтня 1992
Наступник:

Симоненко Валентин Костянтинович