Half-Life 2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Half-Life 2

HL2box.jpg

Розробник Valve Corporation
Видавець Valve Corporation (Steam)
Дистриб'ютори:
Vivendi Universal (Win)
Electronic Arts (Win, Xbox)
SoftClub (Win)
бука (Win)
Локалізатор:
Valve Corporation (Steam)
Попередня гра серії Half-Life
Наступна гра серії Half-Life 2: Episode One
Дата випуску 16 листопада, 2004 (Steam)

У США: 16 листопада, 2004 (Win)
22 листопада, 2004 (Win)
У Росії: 15 листопада, 2005 (Xbox)

Жанр Шутер від першої особи
Вікові
рейтинги
BBFC: 15
ESRB: M
PEGI: 16
Носії CD, DVD або завантаження через Steam
Платформи ПК (Windows), Xbox, Xbox 360, Playstation 3
Рушій гри Source
Режими гри Одиночна гра, багатокористувацька гра
Системні
вимоги
Windows 2000/XP/Windows Vista, процесор 1,2 ГГЦ, 256 МБ RAM, видеокарта з підтримкою Direct 7, вихід в Інтернет
Керування Клавіатура, мишка, джойстик

Half-Life 2 — науково-фантастичний шутер від першої особи, продовження Half-Life, розроблений та виданий Valve Corporation. Гра була видана 16 листопада 2004 (21 листопада 2004 у Росії і країнах СНД компанією SoftClub) і одержала найвищі оцінки багатьох авторитетних видань[1] Крім цього, гра зібрала безліч нагород і більше 35 титулів «Гра року 2004».[2] Розробка тривала шість років, протягом яких вихідний код гри був навіть викрадений і викладений у Інтернет.[3] На сьогодні продано понад 4 мільйони копій гри[4] У 2005 році гра була перевидана в колекційному коробковому виданні Half-Life — гра року. На території Росії й країн СНД збірник був випущений компанією Бука. Гроші, витрачені на розробку гри становлять близько 40 мільйонів доларів.[5]


Історія Half-Life[ред.ред. код]

Дія першої частини Half-Life відбувалося у вигаданому підземному дослідницькому комплексі Чорна Меса. Експеримент над так званим «аномальним матеріалом» (з виходом Half-Life 2 Episode Two стало відомо походження цього матеріалу) привів до «каскадного резонансу», що відкрив портал в інший світ, Зен, і відкривши дорогу ордам істот, що його населяють. Керуючи Гордоном Фріменом, науковцем, що безпосередньо брав участь у дослідженні і привів до цієї катастрофи, гравець повинен був вибратися з комплексу. Half-Life 2 продовжує історію приблизно через пару десятиліть після інциденту в Чорній Мезі вже в «Сіті 17» — одному з останніх міст на землі, розташованому десь у Східній Європі.

Сюжет[ред.ред. код]

Цитадель видно з будь-якої частини Сіті 17

На початку гри загадковий G-Man будить від сну Гордона й знову натякає на майбутні «великі справи». Через кілька секунд Гордон отямлюється на поїзді, що прибуває в Сіті 17, беззбройний і без свого захисного HEV-костюма, що служив йому вірним помічником у першій частині гри. Незабаром обставини починають прояснятися: Сіті 17 перебуває під владою тоталітарного уряду, на чолі якого перебуває адміністратор, доктор Уоллес Брін, що був керівником науково-дослідницького комплексу «Чорна Меза». Але Брін, у свою чергу, сам маріонетка у руках інопланетної раси — альянсу. Виявляється, що Зен задовго до інциденту був захоплений Альянсом. Викид енергії, викликаний каскадним резонансом, привернув увагу Альянсу, і незабаром вони провели жорстоку атаку на людство, названу «Семигодинною війною», тому що після 7 годин війни доктор Брін змусив землян скласти зброю, чим і заслужив заступництво Альянсу й став їхнім повноважним представником на Землі. Тепер Альянс практично повністю контролює всю планету, крім лише декількох осередків опору. Завдяки інопланетним технологіям людство робить різкий стрибок у розвитку. Гордон, що прибув у Сіті 17, бачить повсюдну їхню інтеграцію, за допомогою якої ведеться тотальний контроль над населенням. Стародавні будинки наполовину зруйновані дивними зміцненнями із чорного металу. Над містом літають мобільні сканери, що фотографують всіх прибулих у місто. Повсюдно блукають патрулі цивільної оборони — людей, що вирішили служити Альянсу, і втратили в такий спосіб частини мозку, заміненого на мікрочипи. Але найстрашнішим засобом переконання Альянсу нарівні із промиванням мізків і розкинутими над містами «Полями придушення циклу розмноження» за допомогою гігантських хмарочосів — цитаделей, були Страйдери. Величезні триногі біомашини, що знищують усе на своєму шляху.

Світ Half-Life 2[ред.ред. код]

Головна тема й світ Half-Life 2 нагадують антиутопію, з багатьма запозиченнями та науково-фантастичними згадками. Багато деталей цього стилю залишені на розсуд гравця:

  • Доктор Брін — пряме посилання на образ Великого Брата з роману Джорджа Оруелла «1984», він з'являється на моніторах і постерах усюди в Сіті 17.
  • Мешканці вдягнені в однакову уніформу й живуть в огидних умовах, усе під контролем твердої поліцейської сили.
  • Чітка соціальна ієрархія, що захищається низкою правил, які вимагають згоди й підпорядкування, і строго регулюються, нагадуючи поділ членів партії у «1984».
  • Не залишилося й сліду національних і державних знаків: крім загального відчуття, що дія відбувається в Східній Європі, ніяких точних даних на цей рахунок немає. Місто відоме лише під ім'ям «Сіті 17», аналогічно «Військово-повітряній зоні 1» в «1984».

Навколишнє оточення в Half-Life 2 різноманітне, від східноєвропейського Сіті 17 і міських околиць до величезної Цитаделі Альянсу. У всіх населених місцях присутнє «відчуття» Східної Європи. Передбачається, що Сіті 17 заснований на Софії, столиці Болгарії, рідному місті художнього директора Half-Life 2, Віктора Антонова. Ця гіпотеза заснована на схожості Сіті 17 і Софії, а також на тому, що часто з'являються слав'яномовні слова (хотілося б сказати, що російськомовні, але або в слово «цимент» на одному з будинків укралася помилка, або, що більш імовірно, на увазі був саме болгарська, а не російська мова. На плакатах на стінах іноді зустрічаються російські назви, наприклад, «Театр В. С. Мейерхольда». Все-таки фанати вважають, що одна з локаций, Рейвенхольм, має на увазі Воронеж на англійський лад (raven — англ. ворон). При витриманих у грі масштабних локаціях це означало б, що вся дія відбувається в Росії. Безліч старих машин у грі також мають реальні прототипи з колишнього СРСР, хоча їхні номерні знаки не схожі на прийняті в СРСР. Як локомотиви в Сіті 17 використаються моторні вагони дизель-поїздів ДР1 зі зрізаним пасажирським салоном — ці поїзди вироблялися в Ризі, що входила тоді в СРСР, зараз вони поширені на території Росії, країн Прибалтики й СНД. Батько Григорій має ім'я, досить характерним для Східної Європи, а назва «Сіті 17» нагадує радянські засекречені міста начебто «Арзамас-16».

Самі розробники в книзі Half-Life 2: Raising the Bar, що розповідаючи про процес створення гри, стверджують, що «Сіті 17» не мав єдиного прототипу, а був створений після вивчення архітектури багатьох східноєвропейських міст (наприклад, внутрішній вид лікарні був створений на основі фотографій лікарні у Чорнобилі).

Глави[ред.ред. код]

Як і перша частина, Half-Life 2 розділена на глави:

Прибуття[ред.ред. код]

Глава 1: Прибуття (англ. Point Insertion, в іншому перекладі Точка впровадження) — Гордон Фрімен прибуває в Сіті 17 на пасажирському потязі. Громадянин, який їхав з ним, каже, що не помітив, як Гордон сідав в поїзд. На вокзалі Гордон збирається сісти на потяг до Нова Проспект, однак, співробітники Цивільної оборони змушують його пройти в кімнату для допитів. Офіцер, який повинен був допитувати Фрімена, несподівано знімає маску, і Гордон впізнає в ньому старого друга, Барні Калхауна, колишнього співробітника охорони Чорній Мези. Виявляється, що Барні впровадився до лав ГО, працюючи під прикриттям на Опір. Він відправляє Гордона в підпільну лабораторію доктора Кляйнера, колишнього вченого, нині також учасника Опору. Просуваючись по місту, Гордон спостерігає сцену масових арештів у житловому будинку; дві людини на вулиці зауважують: «Ось так завжди... спочатку будівлю, потім і весь квартал». Детектори Альянсу фіксують «відхилення у чисельності» людей в будівлі та поліцейські починають переслідувати Гордона. У підсумку наздогнавши його, вони оглушають Гордона паралізуючими електродубинками, але його рятує Алікс Венс — дочка колишнього колеги Фрімена, Ілая Венса. Алікс проводить Гордона в лабораторію доктора Кляйнера, приховану в підсобних приміщеннях поряд з міською підстанцією.

«Червоний день календаря»[ред.ред. код]

Глава 2: «Червоний день календаря» (англ. A Red Letter Day, в іншому перекладі Великий день) — В лабораторії Гордон надягає новий, удосконалений енергокостюм п'ятої моделі. Кляйнер вирішує, що Гордона найкраще відправити в «Східну Чорну Мезу», базу повстанців за містом, на території старої ГЕС, за допомогою сконструйованого ним телепорту. Але через пошкодження телепорту ручним вихованцем Кляйнера — хедкрабом по кличці Ламарр, процес телепортації проходить невдало, і Фрімену доводиться вибиратися з міста пішки.

Через канали[ред.ред. код]

Глава 3: Через канали (англ. Route Canal) — Пробираючись через міські канали, Гордон, переслідуваний солдатами Альянсу, знаходить бази Опору, населені злочинцями, біженцями, повстанцями та вортігонтамі - розумними прибульцями з Зена, що стали після семигодинний війни союзниками Опору. Вибравшись на околицю міста Фрімен знаходить табір повстанців, де йому дають аероглісер (англ. Airboat), що дозволяє перетнути радіоактивні канали.

Небезпечна вода[ред.ред. код]

Розділ 4: Небезпечна вода (англ. Water Hazard), в іншому перекладі Радіоактивні води, правильно — Водна небезпека) — аероглісер Гордона помічають патрулі Альянсу та посилають за ним в погоню бойовий вертоліт. Коли Фрімен прибуває на проміжну базу Опору, вортігонт - механік вмонтовує на катер Гордона імпульсний кулемет, завдяки якому він знищує гелікоптер, втрачається з виду спецслужб Альянсу, та благополучно дістається бази.

Східна Чорна Меза[ред.ред. код]

Глава 5: Східна Чорна Меза (англ. Black Mesa East) — Гордон прибуває на базу Опору. Його зустрічає помічниця Ілая — Джудіт Моссман. Вона проводжає Фрімена вниз, до лабораторії. Далі Алікс дає героєві граві-гармату та показує, як нею користуватися. Гордон навчається керувати граві-гарматою, граючи з роботом Алікс — Псом, оснащеним аналогічним маніпулятором. Раптом база піддається масовій атаці сил Альянсу і Гордону з Алікс доводиться повернутися всередину. Стеля, що обвалилася в результаті ракетної атаки гелікоптера, відрізає Гордону шлях назад і йому доводиться йти через підземний тунель, що веде в покинуте шахтарське містечко Рейвенхолм. Ілая Венса заарештовують та відправляють до в'язниці суворого режиму Нова Проспект.

«Ми не ходимо в Рейвенхолм...»[ред.ред. код]

Розділ 6: «Ми не ходимо в Рейвенхолм...» (англ. «We Don't Go To Ravenholm...», в іншому перекладі Не ходіть через Рейвенхолм... або в Рейвенхолм не ходять) — Гордон незабаром розуміє, чому це місто закинуте: воно заповненене паразитами - хедкрабами, що зомбують людей. Отець Григорій (напівбожевільний священик та єдина зустрінута незомбована людина, що живе в Рейвенхолмі) допомагає йому вижити в моторошному місті та приводить Фрімена до покинутої шахти, яка веде в доки на узбережжі біля Сіті 17. Раніше це шахтарське містечко, колишня база Опору, була піддана масовому обстрілу «крабснарядами». Додаткова мета даного обстрілу полягала в тому, щоб скоротити постачання агентів Опору в Сіті 17.

Шосе 17[ред.ред. код]

Глава 7: Шосе 17 (англ. Highway 17, в іншому перекладі Дорога 17) — Гордон знаходить базу Опору, яку атакують солдати Альянсу. Після відбиття атаки з Гордоном по відеозв'язку зв'язується з Алікс та повідомляє, що Ілай захоплений та знаходиться в Нова Проспект, в'язниці суворого режиму і просить Гордона звільнити його: «Раніше це була в'язниця суворого режиму, а зараз дещо гірше. Зустрінемося біля вантажного поїзда...» Повстанці надають Гордону саморобний автомобіль - баггі, на якому він по березі направляється до в'язниці. Водночас на полювання за Гордоном відправляють елітний «Надлюдський» підрозділ Збройних Сил Альянсу.

Пересуваючись по узбережжю, Гордону доводиться прориватися через численні блокпости та засідки і допомагати іншим повстанцям відбивати напади ворога (зокрема, на базі «Маленька Одеса», якою командує полковник Одеса Каббедж). Становище Гордона ускладнює ще й та обставина, що почався сезон розмноження в комах, які живуть на узбережжі — мурашиних левів, і в цей момент вони особливо агресивні.

Піщані пастки[ред.ред. код]

Глава 8: Піщані пастки (англ. Sandtraps) — Гордон прибуває до «Точки Маяка», наступної бази Опору, і допомагає повстанцям відбитися від перших хвиль атаки сил Альянсу, але потім змушений продовжити свою подорож пішки. Таємна стежка виводить Фрімена до піщаного пляжу, під яким ховаються полчища мурашиних левів. Щоб не розбудити їх, Гордону доводиться пробиратися по скелях та використовувати різні пристосування. В кінці шляху Фрімена чекає битва з Мірмідонтом.

Після перемоги над ним Гордон отримує фероподи — залози, наповнені феромонами, завдяки яким він тепер може керувати мурашиними левами та нацьковувати їх на ворогів. За допомогою мурашиних левів Гордон штурмує блокпости перед Нова Проспект. Коли він проникає на територію бази по старих трубах каналізації, охорона викликає два штурмовики, але Гордон успішно знищує їх і проникає в будівлю тюремного комплексу.

Нова Проспект[ред.ред. код]

Глава 9: Нова Проспект (англ. Nova Prospekt) — Проникнувши в стару частину тюрми, Гордон прямує у бік вокзалу для зустрічі з Алікс. За допомогою мурашиних левів Фрімен долає опір охоронців в'язниці та зомбі, які проникнули в занедбані приміщення. Також гравця чекає дві сутички з охоронцями мурашиних левів. Тут вперше гравець чує, як доктор Брін звертається до солдатів з приводу невдачі захоплення Фрімена, називаючи їх виродками. У кімнаті стеження (кімната з безліччю моніторів) на одному з екранів можна побачити G-мена.

Завихорення[ред.ред. код]

Глава 9a: Завихорення (англ. Entanglement, в іншому перекладі Загородження) (нерідка для Half-Life гра слів; слово entanglement позначає також фізичний термін «сплутані квантові стани») — Гордон зустрічає Алікс, після чого вони знаходять Ілая. Алікс за допомогою зламаного нею комп'ютера відправляє капсулу з Ілаем в телепортаціонний зал, після чого вони з Гордоном починають розчищати собі шлях до телепорту. Гордон штурмує блокпости та відбиває послані проти нього спецзагони Альянсу, в той час як Алікс перепрограмує кулемети, налаштувавши їх проти солдатів, і відключає захисні поля. Після цього вони знаходять телепортаціонную камеру та виявляють там Джудіт Моссман, яка виявляється зрадницею і вже давно працює на Альянс. Алікс наказує їй телепортувати Ілая в лабораторію доктора Кляйнера, але замість цього Моссман вдається перемістити себе і Ілая на головну базу Альянсу — Цитадель. Поки телепорт знову заряджається, Гордон та Алікс відбивають атаки солдатів Альянсу, після чого телепортуються в лабораторію Кляйнера.

Порушник № 1[ред.ред. код]

Глава 10: Порушник № 1 (англ. Anticitizen One, в іншому перекладі Головний порушник) — вибух телепортаціонного обладнання призводить до того, що Гордон з Алікс прибувають в лабораторію Кляйнера через тиждень після відправлення (хоча для Гордона та Алікс цей тиждень здається частками секунди між «ще там» і «вже тут»). За цей час Опір підняв повстання і Сіті 17 вкинуто в хаос. Алікс вирішує супроводжувати Кляйнера в безпечне місце, а в допомогу Гордону передає Пса, однак практично одразу робот вплутується в бій з технікою Альянсу. Потім Гордон зустрічає загін повстанців та разом з ними намагається пробитися до Цитаделі, щоб звільнити Ілая Венса. Загін Фрімена успішно пробиває собі дорогу з околиць міста. Незабаром до них приєднується Алікс: з її допомогою Фрімен знищує один з генераторів, що постачають енергією захисні системи Альянсу. Проте потім, відправившись на розвідку, Алікс потрапляє в засідку і її відвозять на транспортері. Фрімен відправляється на пошуки Барні Калхауна.

«За Фріменом!»[ред.ред. код]

Глава 11: «За Фріменом!» (англ. «Follow Freeman!») — Від командира загону повстанців Гордон дізнається, що Барні притиснутий снайперами на даху, після чого визволяє його. Гордон та Барні з повстанцями пробираються до опорної бази Альянсу, іменованої «Нексус Нагляду» (англ. Overwatch Nexus), щоб відключити генератори силового поля, блокуючого прохід до Цитаделі. Площа перед базою контролюється пристроєм придушення.

Прорвавшись всередину будівлі, Фрімен руйнує три генератори, підходи до яких перекриті пастками та автоматичними кулеметами. Крім того, на захист будівлі Альянс постійно направляє загони десанту. Після того, як пристрій придушення відключається, площа перед будівлею стає полем битви повстанців та військ Альянсу. Барні залишається в будівлі координувати інші загони, в той час як сам Фрімен повинен пробратися до складу з боєприпасами для РПГ, щоб знищити численних страйдерів. За допомогою Фрімена повстанці відбивають цю атаку, а Гордону належить наступна битва біля підніжжя цитаделі, де на руїнах житлового кварталу повстанців атакує ще один загін страйдера за підтримки численної піхоти.

Після битви біля стіни, Гордон знову зустрічає Барні і Пса. Пес пробиває в стіні пролом, а Барні говорить Фрімену: «Якщо побачиш Бріна — передай йому, щоб ішов на хрін!» (англ. «If you will see Dr.Breen, tell him: Fuck you!»).

Наші Покровителі[ред.ред. код]

Глава 12: Наші Покровителі (англ. Our Benefactors, в іншому перекладі Наші Благодійники) — Гордон пробирається в Цитадель через каналізаційні канали. Він потрапляє в глухий кут, і йому доводиться подорожувати далі в транспортному осередку, «черені» (англ — Pod), що рухається кудись в лабіринтах бази. Система безпеки зауважує Гордона та поміщає його в конфіскаційне поле, яке знищує всю зброю, крім гравітаційної гармати. При спробі знищення цього пристрою система дає збій і, навпаки, підсилює її властивості, додаючи нову — здатність маніпулювати органічною матерією, після чого помаранчеве випромінювання стає синім. Озброєний лише нею, Гордон розчищає свій шлях на верхні рівні Цитаделі, поки знову не потрапляє в глухий кут і не стикається вдруге з необхідністю подорожувати в контейнері.

Темна енергія[ред.ред. код]

Глава 13: Темна енергія (англ. Dark Energy, В іншому перекладі Перевантаження Темної Енергії) — капсула з Гордоном піднімається на верхні поверхи Цитаделі, потім зупиняється і в приміщенні включаються силові поля, конфіскують зброю; під впливом полів гравітаційна гармата повільно пропливає в повітрі і її забирає один з елітних солдатів охорони. Джудіт Моссман зустрічає колишнього вченого та супроводжує контейнер з ним у кабінет голови Бріна, де Гордон нарешті стикається з ним лицем до лиця. Брін намагається переконати Ілая, укладеного в металевий контейнер, перейти на бік Альянсу, але, коли лідер Опору відмовляється, Брін викликає Алікс, також укладену в металеву капсулу. Коли Брін розуміє, що навіть під страхом заподіяння шкоди Алікс йому не вдасться переконати Ілая, він говорить, що той йому більше не потрібний, і починає загрожувати Гордону. Але коли він приймає рішення відправити Ілая і Алікс через телепорт в світи, де, на його думку, неможливо вижити, Джудіт, плекавши надію врятувати Ілая, встає на сторону Гордона та звільняє його з контейнера. Брін хапає гравігармату та випускає енергетичний розряд в бік супротивників, після чого йому вдається втекти до величезного телепорту на вершині Цитаделі, який зможе перенести його в інше місце. Моссман і Ілай залишаються в кабінеті Бріна, збираючись покинути Цитадель у його персональній транспортної капсулі, а Гордон з Алікс кидаються в погоню. Дівчина намагається зупинити переміщення за допомогою комп'ютера, але їй це не вдається, оскільки Брін передав керування телепортом на ту сторону, і Гордону доводиться вирушати слідом за Уоллесом. На своє нещастя, Брін залишає гравіпушку в залі керування реактором, за допомогою якої Гордон проривається до телепорту та знищує його. Підйомник з Бріном падає з великої висоти. У цей момент відбувається масштабний вибух, але тут час завмирає та перед Гордоном з'являється G-Man, що повідомляє, що отримав кілька цікавих пропозицій на рахунок Фрімена. Потім G-Man прощається і йде в світлий отвір, повідомивши йому, що покличе Гордона, коли час останнього прийде знову.

Ігровий процес[ред.ред. код]

Вороги[ред.ред. код]

Багато ворогів, знайомі по першій частині, з'являються й у другий, такі як хедкраби, барнакли й зомбі, але більша частина гри проходить у сутичках з Альянсом, які використають проти Гордона й жителів Сіті 17 значні військові сили: від солдатів Цивільної оборони до бойових машин-синтетів.

Союзники[ред.ред. код]

Хоча більшу частину гри Гордонові доводиться боротися одному, як і в першому Half-Life, іноді він користується допомогою союзників. По більшій частині це члени Опору, але ще зустрічаються й дружні вортигонти, і, як було вказано вище, мурашині леви. У деяких ключових локаціях Гордон зустрічається з важливішими NPC, такими як Алікс Венс, Барні Калхаун і робот Алікс — Пес.

Мультиплеєр[ред.ред. код]

До виходу Half-Life 2 єдиною можливістю мультиплеєра був Counter-Strike: Source. 30 листопада 2004 року Valve випустила адд-он HL2DM і повний SDK безкоштовно для всіх власників Half-Life 2. Пізніше Valve надала можливість безкоштовно одержати Half-Life 2: Deathmatch власникам відеокарт ATI[6] і NVidia[7] навіть тим, у кого немає Half-Life 2.

Група мурашиних левів атакує Гордона Фрімена, котрий відбивається з імпульсної гвинтівки

Реакція[ред.ред. код]

Half-Life 2 одержав безліч позитивних оглядів і дуже гарні продажі. Більше чотирьох мільйонів копій гри було продано через Steam.

Оцінки[ред.ред. код]

Half-Life 2 була визнана гідною найвищої уваги й оцінок ігрової преси. Гра одержала 35 нагород «Гра року» і середній рейтинг близько 90-100 %. Однак сильній критиці була піддана система електронної дистрибуції Steam, розроблена Valve. Для установки Half-Life 2 необхідно зареєструвати обліковий запис у даній системі. Проблеми полягали в численних збоях даної системи як при реєстрації, так і при її використанні.

Огляди
Іноземні
Оглядач Оцінка
1UP.com 9/10[8]
Edge 10/10 (PC)[9]
Game Informer 9.5/10 (PC)[8]
7.25/10 (Xbox)[10]
GamePro 5/5 starsStar full.svgStar full.svgStar full.svgStar full.svg (PC)[11]
4.5/5 starsStar full.svgStar full.svgStar full.svgStar half.svg (Xbox)[10]
Game Revolution A-[8]
GameSpot 9.0/10 (PC)[12]
8.3/10 (Xbox)[10]
GameSpy 5/5 starsStar full.svgStar full.svgStar full.svgStar full.svg[13]
GameTrailers 8.5/10 (Xbox)[10]
IGN 9.7/10 (PC)[14]
9.4/10 (Xbox)[10]
Maximum PC 11/10[15]
Official Xbox Magazine 8.5/10[10]
PC Gamer US 98%[16]
Play Magazine A (PC)[8]
9/10 (Xbox)[10]
The Cincinnati Enquirer 4/4 starsStar full.svgStar full.svgStar full.svg[17]
The New York Times Positive[18]
Агрегатори
Агрегатор Бал
Metacritic 96/100 (PC)[19]
90/100 (Xbox)[20]
Game Rankings 95.31% (PC)[8]
89.83% (Xbox)[10]

Доповнення[ред.ред. код]

Half-Life 2: Lost Coast

З моменту виходу Half-Life 2 Valve випустила два доповнення й один додатковий рівень. Причому спочатку додаткові епізоди замислювалися як один великий аддон Half-Life 2: Aftermath. Але через деякий час, було вирішено відмовитися від розробки великого продовження й розбити ігрову серію на три епізоди, що дозволило випускати гри частіше, розкриваючи сюжет поступово.

Рівень «Lost Coast» споконвічно розташовувався десь між главами «Highway 17» і «Sandtraps», але був вирізаний із гри, і згодом став демонстрацією нових можливостей ядра Source, а точніше, застосування HDR-освітлення.

Дія доповнення Half-Life 2: Episode One розвивається відразу ж після закінчення другої частини, де Гордон і Алекс повинні встигнути втекти з Сіті 17, щоб не загинути під час вибуху Цитаделі. Розробники повідомили, що всього буде три епізоди. Також вийшов Episode Two, дія якого розгорнулося на відкритих просторах. Про Episode Three відомо, що гравець відвідає закинутий в Арктиці корабель «Борей» (англ. Borealis).[21]

В інтерв'ю Eurogamer Гейб Ньюелл повідомив, що «епізоди» по суті діла і є Half-Life 3 і точніше було б говорити «Half-Life 3: Episode One».[22] Гейб також сказав, що випуск епізодів — це найкращий варіант, що не змусить фанатів гри чекати ще шість років, щоб побачити продовження[22]

Вирізані моменти[ред.ред. код]

Книга «Half-Life 2: Raising the Bar» повідомляє, що дуже багато оригінальних знахідок було вирізано з фінальної версії гри. Half-Life 2 повинен був бути набагато більше похмурим, а в навколишній місцевості повинні були переважати пустельні пейзажі, що стали результатом дій Альянсу на Землі. Шлях Гордона повинен був бути набагато більшим, ніж він став у підсумку. Були сцени на базі повстанців Кракен в Арктиці. У Північній Америці перебувала установка, що забруднює навколишнє середовище Землі, названа Повітрезмінником. Через це всі жителі Сіті 17 ходили в респіраторах. Гордон повинен був підірвати цю станцію разом з полковником Оделлом, що потім став Одессою Каббеджем. У фінальній версії Повітрезмінник був замінений на Нова Проспект.

Також у гру не потрапило кілька видів озброєння, включаючи OICW, що був показаний на E3. Не було й Гідри — водної інопланетної тварини.

Саундтрек[ред.ред. код]

Всі нижчеперелічені треки були написані музикантом Келлі Бейлі. Деякі з них є оригінальними треками з Half-Life, в HL2 вони перейменовані. Власники спеціального колекційного видання гри, крім інших бонусів, одержали CD з оригінальними саундтреками. Цей CD окремо не продається.

Треки 16, 18 і 42 представлені тільки на CD. Треки 44 — 51 не включені до складу CD, але є в грі.

  • 1. «Hazardous Environments» (Valve Theme [Long Version]) — 01:26
  • 2. «CP Violation» — 01:47
  • 3. «The Innsbruck Experiment» — 01:09
  • 4. «Brane Scan» — 01:42
  • 5. «Dark Energy» — 01:34
  • 6. «Requiem for Ravenholm» — 00:35
  • 7. «Pulse Phase» — 01:11
  • 8. «Ravenholm Reprise» — 00:54
  • 9. «Probably Not A Problem» — 01:28
  • 10. «Calabi-Yau Model» — 01:48
  • 11. «Slow Light» — 00:46
  • 12. «Apprehension and Evasion» — 02:19
  • 13. «Hunter Down» — 00:17
  • 14. «Our Resurrected Teleport» — 01:13
  • 15. «Miscount Detected» — 00:50
  • 16. «Headhumper» — 00:10
  • 17. «Triage at Dawn» — 00:47
  • 18. «Combine Harvester» — 01:27
  • 19. «Lab Practicum» — 02:56
  • 20. «Nova Prospekt» — 01:59
  • 21. «Broken Symmetry» — 01:05
  • 22. «LG Orbifold» — 02:54
  • 23. «Kaon» — 01:13
  • 24. «You're Not Supposed to Be Here» — 02:43
  • 25. «Suppression Field» — 00:57
  • 26. «Hard Fought» — 01:17
  • 27. «Particle Ghost» — 01:42
  • 28. «Shadows Fore and Aft» — 01:28
  • 29. «Neutrino Trap» (Hurricane Strings) — 01:37
  • 30. «Zero Point Energy Field» (Cavern Ambiance) — 01:44
  • 31. «Echoes of a Resonance Cascade» (Space Ocean) — 01:40
  • 32. «Black Mesa Inbound» (Vague Voices) — 02:15
  • 33. «Xen Relay» (Threatening Short) — 00:41
  • 34. «Tracking Device» (Credits / Closing Theme) — 01:05
  • 35. «Singularity» (Traveling Through Limbo) — 01:21
  • 36. «Dirac Shore» (Dimensionless Deepness) — 01:28
  • 37. «Escape Array» (Electric Guitar Ambiance) — 01:29
  • 38. «Negative Pressure» (Steam in the Pipes) — 01:59
  • 39. «Tau-9» (Drums and Riffs) — 02:08
  • 40. «Something Secret Steers Us» (Nuclear Mission Jam) — 02:04
  • 41. «Triple Entanglement» (Sirens in the Distance) — 01:34
  • 42. «Biozeminade Fragment» (Alien Shock) — 00:34
  • 43. «Lambda Core» (Diabolical Adrenaline Guitar) — 01:44
  • 44. «Entanglement» — 00:39
  • 45. «Highway 17» — 00:59
  • 46. «A Red Letter Day» — 00:39
  • 47. «Sand Traps» — 00:34
  • 48. «CP Violation (Remix)» — 01:45
  • 49. «Trainstation PT. 1» — 01:30
  • 50. «Trainstation PT. 2» — 01:12
  • 51. «Radio» 00:39

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Half-Life 2 reviews for the PC». GameTab (англійською). Архів оригіналу за 2011-08-25. 
  2. http://www.hl-inside.ru/hl2/awards/
  3. http://www.ag.ru/news/03-10-2003#12012
  4. «First In Half-life Episodic Trilogy Debuts At Number 1». Steam News (англійською). Архів оригіналу за 2011-08-25. 
  5. «Valve: No new Portal this year (інтерв'ю з Дагом Ломбади)». Eurogamer. Архів оригіналу за 2011-08-25. 
  6. http://www.steampowered.com/ati_offer1a/
  7. http://www.steampowered.com/nvidia
  8. а б в г д «Half-Life 2 - PC». Game Rankings. Архів оригіналу за 2011-08-25. Процитовано 2008-09-22. 
  9. «Reviews Database». Edge Online. Архів оригіналу за 2007-04-29. Процитовано September 3, 2006. 
  10. а б в г д е ж и «Half-Life 2 (Xbox)». GameRankings. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2011-09-12. 
  11. «Half-Life 2 - Australian Review (Reviews)». GamePro. Архів оригіналу за 2008-09-17. Процитовано May 21, 2006. 
  12. Ocampo, Jason (2007-12-12). «The Orange Box Review for PlayStation 3». GameSpot. Процитовано 2010-05-29. 
  13. ;«Half-Life 2 review». GameSpy. Архів оригіналу за 2011-08-25. Процитовано May 20 2006. 
  14. «Half-Life 2 Review». IGN. Архів оригіналу за 2011-08-25. Процитовано May 20 2006. 
  15. Half-Life 2 // Maximum PC, (December 2004).
  16. Half-Life 2 // PC Gamer, (December 2004) С. 48.
  17. «Half-Life 2: A Tech Masterpiece». Cincinnati Enquirer. Архів оригіналу за 2006-03-16. Процитовано May 20 2006. 
  18. «A Big Sequel That’s Worthy of Its Lineage». The New York Times. Архів оригіналу за 2011-08-25. Процитовано May 20 2006. 
  19. «Half-Life 2». Metacritic. Архів оригіналу за 2011-08-25. Процитовано 2008-09-22. 
  20. «Half-Life 2 (Xbox)». Metacritic. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2011-09-12. 
  21. «Half-Life 2: Episode One gold, Two dated, Three announced». GameSpot. Процитовано May 25 2006. 
  22. а б «Interview — Opening the Valve». Eurogamer. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано June 7 2006. 

Посилання[ред.ред. код]

Офіційні сайти
Фанклуби/співтовариства
  • Halflife2.Net(англ.) — великий англомовний фансайт
  • HLFallout(англ.) — англомовний фансайт
  • Half-Life Inside(рос.) — великий російськомовний фансайт
Корисні ресурси
  • Half Life 2 на MobyGames (англ.)
  • 17's Buddies(англ.) — архів карт для HL, HL2 і їх модів
  • City17.ru(рос.) — огляди модифікацій до Half-Life і Half-Life 2