Бардача (озеро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бардача
серб. Језеро Бардача
Бардача
45°06′05″ пн. ш. 17°27′13″ сх. д. / 45.10139° пн. ш. 17.45361° сх. д. / 45.10139; 17.45361
Розташування
Країна Flag of Bosnia and Herzegovina.svg Боснія і Герцеговина
Прибережні країни Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
Розміри
Площа поверхні 7,32  км²
Висота 85 м
Глибина середня 1,6  м
Глибина максимальна 2,5  м
Довжина 5,5  км
Ширина 1,7  км
Бардача. Карта розташування: Боснія і Герцеговина
Бардача
Бардача
Бардача (Боснія і Герцеговина)

Бардача у Вікісховищі?
Бардача
 
Категорія МСОПIII (Пам'ятка природи)
Озеро Бардача
Озеро Бардача
45°06′06″ пн. ш. 17°26′26″ сх. д. / 45.101666666694775643° пн. ш. 17.44055555558377790° сх. д. / 45.101666666694775643; 17.44055555558377790Координати: 45°06′06″ пн. ш. 17°26′26″ сх. д. / 45.101666666694775643° пн. ш. 17.44055555558377790° сх. д. / 45.101666666694775643; 17.44055555558377790
Розташування: Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
Найближче місто: Баня-Лука
Площа: 3500 га
Водні об'єкти: комплекс озер Бардача
Заснований: 1995
Країна Flag of Bosnia and Herzegovina.svg Боснія і Герцеговина

Бардача у Вікісховищі?

Бардача (серб. Језеро Бардача) — озерний комплекс разом із заболоченою місцевістю муніципалітету Србац, за 45 км на північ від Баня-Луки в північній частині Республіка Сербська (Боснія і Герцеговина). Комплекс озер, ставків, заплавних ділянок, разом із лісами та сільгоспугіддями заплави правого берега річки Сава (лівий берег гирла Врбаса) на площі 3500 га виокремлено в пам'ятку природи, що охороняється державою. Водно-болотні угіддя озера Бардача охороняються згідно Рамсарської конвенції, як середовище існування водоплавних птахів[1].

Гідрологічна характеристика[ред. | ред. код]

Розміри озера Бардача: довжина — 5,5 км, ширина — 1,7 км, площа — 7,32 км². Максимальна глибина сягає 2,5 м, середня - 1,7 м. Уріз води в озері знаходиться на висоті 85 м над рівнем моря[1].

Окрім власне озера Бардача, до комплексу входять такі водойми: Превлака (площа 160 га), Дуго Польє 1 (128 га), Дуго Польє 2 (110 га), Ракітовац (80 га), Луг (72 га), Синяк (60 га), Нецик (40 га), Великий (20 га) і Малий Дажковац (15 га), Брзайскі (10 га), Велика Стубля.

Озерний комплексу живлять несудноплавні річки: Матура (серб. Матура), Стубля (серб. Стублаја) і Брзая (серб. Брзаја). Гідрологічний режим озерного комплексу був порушений будівництвом ставків, каналів і насосних станцій.

Рослинність[ред. | ред. код]

Тваринний світ[ред. | ред. код]

У межах пам'ятки природи зареєстровано 280 видів вищих рослин, гніздується, або мігрує 178 видів птахів, 26 видів риб мешкає у водах озер і річок.

Теріофауна досліджена недостатньо, вона типово бідна як для заболочених угідь, так і для територій інтенсивного аграрного використання. Здебільшого це лисиці (Vulpes vulpes), дикі кролі (Oryctolagus cuniculus), кроти (Talpa europaea), їжаки (Erinaceus europaeus), горностай (Mustela erminea)[1].

В орнітологічному плані Бардача є однією з двох важливих зон (англ. Important Bird Area, IBA) міграцій та гніздування птахів у Боснії і Герцеговині[2]. Серед пташиних популяцій особливо помітні:

Цікавий світ земноводних і рептилій: вогняна саламандра (Salamandra salamandra), (Bufo bufo) і (B. viridis), жаба прудка (Rana dalmatina), трав'яна (R. temporaria) і озерна (R. ridibunda), тритон звичайний (Triturus vulgaris) і гребінчастий (T. cristatus), кумка червоночерева (Bombina bombina) і жовточерева (B. variegata), часничниця (Pelobates fuscus); болотяна черепаха (Emys orbicularis), ящірка (Lacerta vivipara), вуж звичайний (Natrix natrix) і водяний (N. tessellata), гадюка (Vipera berus)[1].

З 26 видів іхтіофауни варто відмітити йоржа смугастого (Gymnocephalus schraetzer) і чіпа малого (Zingel streber). Також присутні: плотва (Rutilus rutilus), клень (Squalius cephalus), лин (Tinca tinca), підуст (Chondrostoma nasus), марена (Barbus barbus), плоскирка (Blicca bjoerkna), лящ (Abramis brama), жерех (Aspius aspius), карась (Carassius gibelio), сом (Silurus glanis), окунь (Perca fluviatilis), судак (Sander lucioperca). Промислово розводять амура, товстолобика (Hypophthalmichthys) і коропа (Cyprinus carpio)[1].

Наукові дослідження флори, фауни та екології даної місцевості проводились спорадично й недостатньо.

Охорона природи[ред. | ред. код]

Озера Бардача мають надважливе значення як прихісток для гніздування, так і місце відгодівлі під час міграцій. Тут були зареєстровані птахи з Червоного списку МСОП видів, яким загрожує зникнення[3]. Задля збереження важливого біотопу 1995 року на площі 3,5 тис. га було створено природний парк Бардача (Nature parks Bardača).

Господарське використання[ред. | ред. код]

Більшість ставків комплексу було вирито посеред лісу Йовач на початку XX століття для потреб риборозведення, а у 1960-х роках їх значно розширено під час іригаційних робіт для зрошення сільськогосподарських угідь навколишніх сіл[1]. Перший ставок вирили польські підприємці Артур і Віктор Бурда з Галичини. Гідрологічний режим озерного комплексу був зарегульований каналами і насосними станціями.

Земельний фонд природного парку 2007 року розподілявся таким чином: ліси — 9,25 %, заболочені місцевості — 0,28 %; сільгоспугіддя — 35,98 %, сади — 3,99 %, пасовища — 12,31 %, луки — 17,53 %, водна поверхня — 18,76 %, міська забудова й шляхи сполучення — 5,68 %. Дві третини земель перебувало у приватній власності фермерів і компанії «Agroimpex», інша частина в муніципальній і власності рибного господарства «Bardaca»[1].

Головний тиск на екосистему відбувається з боку інтенсивного випасу великої рогатої худоби, надмірного і нерозважливого використання добрив і пестицидів у землеробстві на прилеглих полях, інтенсивного вилову риби у гонитві за прибутком. У 1970-х роках територія заплави використовувалась як мисливське угіддя для полювання на фазанів та крижнів[1].

На території заплави розташоване село Бардача, общини Сербац, населення якого на початку 1990-х років становило 250 осіб[4][5]. У районі озерного комплексу розташовані великі міста: Градішка — за 25 км, Лакташі — 30 км, Баня-Лука — 45 км. За 20 км від комплексу автомобільний шлях, за 30 км — аеропорт Баня-Луки, Маховляни.

На території природної пам'ятки з 15 травня 1984 року щорічно відбувається літня екологічна школа художників (серб. Ликовно-еколошка колонија Бардача).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к (англ.) Bardaca Wetland. — Ramsar Sites Information Service, 2 лютого 2007 року.
  2. (англ.) Heath, M. F. and Evans, M. I., editors. 2000. Important Bird Areas in Europe: Priority sites for conservation. Vol 2: Southern Europe. BirdLife International (BirdLife Conservation Series No: 8).
  3. (серб.) Obratil, S. , Matvejev, S., 1989: Predlog “Crvene liste” ugroženih ptica SR Bosne i Hercegovine. Naše starine, 18-19:227-235.
  4. (серб.) Демографски процеси у селима србачке општине (подаци за Ванредни попис становништва 1993. године, преузети од СO Србац), аутор: Љиља Копрен, Српске земље и свијет (географски научно-популарни часопис), Година XIV, Број 26, штампа: Вилукс д.о.о. у 3.000 примјерака, издавач: Географско друштво Републике Српске, Бања Лука (фебруар, 2007), pp. 16 и 17
  5. (серб.) Савезни завод за статистику и евиденцију ФНРЈ: Попис становништва 1991. — перепис населення ФНРЮ за 1991 рік.

Література[ред. | ред. код]

  • (англ.) Aleksandar Trifkovic (2003). Water sources for Bardaca fisheries-brief description of several project documentation.
  • (англ.) Ireson, A., (2003): Catchment based Environmental Managmement — A Case Study of the Vrbas Catchment, MSc Thesis, Imperial College. London.


  • (серб.) Мала енциклопедија Просвета (3 ed.), Београд: Просвета, 1985, ISBN 978-86-07-00001-2
  • (серб.) Марковић Јован Ђ. Енциклопедијски географски лексикон Југославије. — Сарајево: Свјетлост, 1990. — ISBN 978-86-01-02651-3.
  • (серб.) Life Licence. Живот у мочвари. — Бања Лука: Урбанистички завод Републике Српске, 2005. — ISBN 99938-684-1-8.
  • (серб.) Boreli M. i ostali (1978): Hidrodinamički model Lijevče Polja, Jaroslav Černi, Beograd Jugoslavija.
  • (серб.) Gašić, B., 2006: Crni labud na ribnjacima «Bardača». Bilten "Mreže posmatrača ptica u Bosni i Hercegovini 2 (u pripremi za štampu).
  • (серб.) Kovačević, Z. (2005): Vaskularna flora i akvatična vegetacija Bardače. Magistarska teza Poljoprivredni fakultet, Univerzitet u Banjaluci.
  • (серб.) Kovačević, Z. (2005): Dominantne vaskularne hidrofite kompleksa Bardača, I Simpozijum biologa Republike Srpske, Prirodno-matematički fakultet, Banjaluka.
  • (серб.) Kovačević, Z. (2006): Ekološke i fitogeografske karakteristike dominantnih hidrofita kompleksa Bardača. Naučno-stručno savjetovanje agronoma Republike Srpske, Proizvodnja hrane u uslovima evropske zakonske regulative, Poljoprivredni fakultet, Banjaluka.
  • (серб.) Kosorić, Đ. i sar. (1984): Ribolovna osnova rijeke Save, BIUS, Sarajevo.
  • (серб.) Obratil, S., 1974: Ornitofauna ribnjaka Bardača kod Srbca. GZM BiH (PN) NS 11-12: 153—193.
  • (серб.) Obratil, S., 1982: Ekološki pristup utvrđivanju štetnosti ihtiofagnih ptica u ribnjacima Bardača. GZM BiH (PN) NS 19-20: 139—256.

Посилання[ред. | ред. код]