Бреїла (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Браїла
рум. Brăila

Герб
герб
Фонтан на майдані Незалежності Браїли
Фонтан на майдані Незалежності Браїли
Розташування міста Браїла
Основні дані
45°16′09″ пн. ш. 27°57′30″ сх. д. / 45.26917° пн. ш. 27.95833° сх. д. / 45.26917; 27.95833
Країна Румунія
Регіон Stema judetului Braila.svg Бреїла
Адмінцентр Brăila[d]
Столиця для Бреїла (жудець)
Площа 175 км²
Населення 180 302 (2011)
Висота НРМ 25 ± 1 м
Міста-побратими Кале, Аргостоліон, Денізлі, Плевен, Катеріні, Бітола, Кавадарці і Nilüfer[d]
Часовий пояс UTC+2 і UTC+3
GeoNames 8334707
OSM пошук у Nominatim 2355512 ·R (Бреїла)
Поштові індекси 810001–810542
Міська влада
Мер міста Aurel Gabriel Simionescu
Веб-сторінка pmb.braila.astral.ro/main_site/index.htm


CMNS: Браїла на Вікісховищі

Браїла[1], Бреїла[2], Браїлов (рум. Brăila, рос. Браила, тур. Ibrail) — місто на південному сході Румунії. Адміністративний центр повіту Браїла. Південне місто-супутник Галаца. Населення міста 2011 року становило 180,3 тис., 1973 року — 161,1 тис. жителів[2].

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване амфітеатром на лівому березі Дунаю, в тому місці, де сходяться два рукави річки.

Назва[ред. | ред. код]

У 14 ст. грецькі документи називають місто «Проілабум» і «Проілава», що було передачею слов'янської назви — Браїлов. Іспанські та каталонські документи називають місто «Дрінаджо» (Drinago), яке можливо, є переадачею іншої назви міста «Брілаго» (Brillago). Німецькі документи називають «Юберейл» (Uebereyl). Походження назви міста невідоме. Турки називають місто «Ібраїл», або «Ібраїла».

Історія[ред. | ред. код]

Згадки про місто сягають VI століття[2]. Молдовський господар (князь) Стефан III Великий спалив місто у 1470 р. Близько 1390 р. молдавський воєвода Мірча старий дозволяє львівським купцям торгувати в межах свого воєводства «від Залізних Воріт до Браїлова»[3]. З 1538—1540 до 1829 р. місто контролювалося турками.

З 1580 до 1840 року було центром Браїльської митрополії Константинопольського патріархату, до якої належали землі Добруджа, Буджаку, Бендер, Ханської України та в певні періоди всі православні території підосманської Правобережної і Лівобережної України (Олешківська Січ).

Економіка[ред. | ред. код]

Основні галузі промисловості — металообробка та машинобудування (суднобудування, виробництво будівельних і дорожніх машин), сталепрокатне виробництво, харчова промисловість (особливо виноробство, мірошництво, спирто-горілчане виробництво). Є підприємства швейної, цементної, деревообробної промисловості[2]. Поблизу Браїли, у Кискані, крупний комбінат для переробки очерету, виробництва целюлози, картону, штучного волокна, корду тощо[2].

У місті для потреб промислових підприємств споруджено власну ТЕС[2].

Транспорт[ред. | ред. код]

Браїла — важливий транспортний вузол, один із найбільших річкових портів країни на Дунаї, кінцевий пункт морського судноплавства, крупний вузол залізниць і автошляхів[2].

Персоналії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Атлас світу, 2005
  2. а б в г д е ж Бреїла // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. ГРАМОТИ XIV ст. — ВИДАВНИЦТВО «НАУКОВА ДУМКА», КИІВ — 1974 — № 52
  4. Вовчук Л., Тригуб О. (2018). Петро Нейков - болгарський генеральний консул у Києві. 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]