Видин
| Видин Видин
| ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
 | ||||||||
 | ||||||||
| Основні дані | ||||||||
| 43°59′00″ пн. ш. 22°52′00″ сх. д. / 43.98333° пн. ш. 22.86667° сх. д.Координати: 43°59′00″ пн. ш. 22°52′00″ сх. д. / 43.98333° пн. ш. 22.86667° сх. д. | ||||||||
| Країна |
 Болгарія | |||||||
| Регіон |
Північно-західний регіон Болгарії Область: Видинська область Община: Видин | |||||||
| Столиця для | Видинська область (область Болгарії) | |||||||
|
Межує з
| ||||||||
| Площа | 63.218 км² | |||||||
| Населення | 48 071 (2011) | |||||||
| · густота | 760 осіб/км² | |||||||
| Агломерація | 63 257 (2011) | |||||||
| Висота НРМ | 34 м | |||||||
| Водойма | Дунай | |||||||
| Міста-побратими | Zaječard[1], Рівне (26 жовтня 2001)[2][1], Вест-Керроллтон[1], Ульм[1], Лекко[1], Годмезевашаргей[1], Демре[1], Деггендорф[1], Дебар[1], Калафат[1] | |||||||
| Телефонний код | (+359) 094 | |||||||
| Часовий пояс | +2 | |||||||
| Номери автомобілів | BH | |||||||
| Код LAU (NUTS) | BG10971 | |||||||
| GeoNames | 725905 | |||||||
| OSM | ↑1739525 ·R (Видинська область) | |||||||
| Поштові індекси | 3700 | |||||||
| Міська влада | ||||||||
| Адреса |
пл. "Бдинци" 2 | |||||||
| Мер міста | Герго Тошев Гергов | |||||||
| Веб-сторінка | www.vidin.bg | |||||||
| Мапа | ||||||||
  Видин Видин (Болгарія) | ||||||||
|
| ||||||||
|
| ||||||||
 Видин на Вікісховищі | ||||||||
Ви́дин (болг. Видин) — місто в Болгарії, розташоване на річці Дунай, населення 56 094 осіб, центр Видинської області
Історія[ред. | ред. код]
Місто виникло як римська фортеця. Було столицею Видинського царства.
У 1887 році було 14 772 жителів, між якими багато магометан.
При високій воді до міста можуть підходити невеликі морські кораблі. Видин служить першим складовим місцем австро-німецької торгівлі по Дунаю і Чорного моря. Видин відігравав значну роль у болгарській історії і був столицею Західної, або Бдинської, Болгарії в період другого Болгарського царства, коли він служив резиденцією болгарських царів з династії Шишмановичів.
Починаючи з 1853 року Видин грав важливу роль у всіх війнах на Балканському півострові. У жовтні 1853 року Омер-паша розпочав звідси ворожі дії проти Росії переходом через Дунай і облогою міста Калафат у Валахії; в околицях Видина відбувалися багато сутичок між турками і російськими військами, особливо 6 січня і 19 квітня 1854 року. Під час сербської війни 1876 Видин служив опорним базисом Осману-паші, а в наступній російсько-турецькій кампанії 1877 Осман-паша почав з Видина свій рух до Плевни. За статтею 11 Берлінського мирного трактату укріплення Видина були підірвані, а місто приєднано до нового князівства Болгарського. Під час сербсько-болгарської війни серби три рази намагалися взяти Видин нападом, але були відбиті слабким болгарським гарнізоном.
Серед визначних місць можна виділити:
- Середньовічний феодальний замок Баба Вида
- залишки міської фортеці
- Собор Святого Димитрія — другий за висотою собор у Болгарії, головний собор Видинської єпархії, кафедра якої знаходиться в місті
- руїни Видинської синагоги
- музеї, церкви, та інше.
У 2007 році почалося будівництво другого моста через Дунай між Болгарією (м. Видин) і Румунією (м. Калафат)
Персоналії[ред. | ред. код]
- Осман Пазвантоглу — видинський правитель
- Жуль Паскін — художник
Галерея[ред. | ред. код]
Вид на Дунай
Будинок у Видині
Музей-Конак
Стара будівля
Бібліотека
Православний собор Св.Димитрія
Замок Баба Віда
Карти[ред. | ред. код]
- Положення на електронній карті bgmaps.com[недоступне посилання з травень 2019]
- Положення на електронній карті emaps.bg[недоступне посилання з березень 2019]
- Положення на електронній карті Google
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Видин |
| № | Назва | Області | Населення | № | Назва | Області | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Софія .jpg) Пловдив |
1 | Софія | Столична | 1 204 685 | 11 | Перник | Перницька | 80 191 |  Варна  Бургас |
| 2 | Пловдив | Пловдивська | 338 153 | 12 | Хасково | Хасковська | 76 397 | ||
| 3 | Варна | Варненська | 334 870 | 13 | Ямбол | Ямбольська | 74 132 | ||
| 4 | Бургас | Бургаська | 200 271 | 14 | Пазарджик | Пазарджицька | 71 979 | ||
| 5 | Русе | Русенська | 149 642 | 15 | Благоєвград | Благоєвградська | 70 881 | ||
| 6 | Стара Загора | Старозагорська | 138 272 | 16 | Велико-Тирново | Великотирновська | 68 783 | ||
| 7 | Плевен | Плевенська | 106 954 | 17 | Враца | Врачанська | 60 692 | ||
| 8 | Сливен | Сливенська | 91 620 | 18 | Габрово | Габровська | 58 950 | ||
| 9 | Добрич | Добрицька | 91 030 | 19 | Асеновград | Пловдивська | 50 846 | ||
| 10 | Шумен | Шуменська | 80 855 | 20 | Видин | Видинська | 48 071 | ||
| |||||||
| |||||||||||||||||||
