Бреїла (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бреїла
рум. Brăila
Герб
герб
Фонтан на майдані Незалежності Браїли
Фонтан на майдані Незалежності Браїли
Фонтан на майдані Незалежності Браїли
Розташування міста Бреїла
Основні дані
45°16′09″ пн. ш. 27°57′30″ сх. д. / 45.26917° пн. ш. 27.95833° сх. д. / 45.26917; 27.95833
Країна Румунія
Регіон Бреїла
Адмінцентр Brăilad
Столиця для Бреїла (жудець)
Площа 175 км²
Населення 180 302 (2011)
Висота НРМ 25 ± 1 м
Водойма Дунай[1]
Міста-побратими Нілюфер (2001)[2][3]
Часовий пояс UTC+2 і UTC+3
Номери автомобілів BR
GeoNames 8334707
OSM 2355512 ·R (Бреїла)
Поштові індекси 810001–810542
Міська влада
mayor of Brăilad Aurel Gabriel Simionescu
Вебсайт pmb.braila.astral.ro/main_site/index.htm
Мапа
Мапа


CMNS: Бреїла у Вікісховищі

Бреїла[4], Браїла[5], Бреїлов (рум. Brăila, тур. Ibrail) — місто на південному сході Румунії. Адміністративний центр повіту Бреїла. Південне місто-супутник Галаца. Населення міста 2011 року становило 180,3 тис., 1973 року — 161,1 тис. жителів[5].

Географія

[ред. | ред. код]

Розташоване амфітеатром на лівому березі Дунаю, у тому місці, де сходяться два рукави річки.

Назва

[ред. | ред. код]

У 14 ст. грецькі документи називають місто «Проілабум» і «Проілава», що було передачею слов'янської назви — Браїлов. Іспанські та каталонські документи називають місто «Дрінаджо» (Drinago), яке можливо, є переадачею іншої назви міста «Брілаго» (Brillago). Німецькі документи називають «Юберейл» (Uebereyl). Походження назви міста невідоме. Турки називають місто «Ібраїл», або «Ібраїла».

Історія

[ред. | ред. код]

Згадки про місто сягають VI століття[5]. Молдовський господар (князь) Стефан III Великий спалив місто у 1470 р. Близько 1390 р. молдавський воєвода Мірча старий дозволяє львівським купцям торгувати в межах свого воєводства «від Залізних Воріт до Браїлова»[6]. З 1538–1540 до 1829 р. місто контролювалося турками.

З 1580 до 1840 року було центром Браїльської митрополії Константинопольського патріархату, до якої належали землі Добруджа, Буджаку, Бендер, Ханської України та в певні періоди всі православні території підосманської Правобережної і Лівобережної України (Олешківська Січ).

Економіка

[ред. | ред. код]

Основні галузі промисловості — металообробка та машинобудування (суднобудування, виробництво будівельних і дорожніх машин), сталепрокатне виробництво, харчова промисловість (особливо виноробство, мірошництво, спирто-горілчане виробництво). Є підприємства швейної, цементної, деревообробної промисловості[5]. Поблизу Браїли, у Кискані, великий комбінат для перероблення очерету, виробництва целюлози, картону, штучного волокна, корду тощо[5].

У місті для потреб промислових підприємств споруджено власну ТЕС[5].

Транспорт

[ред. | ред. код]

Браїла — важливий транспортний вузол, один із найбільших річкових портів країни на Дунаї, кінцевий пункт морського судноплавства, крупний вузол залізниць і автошляхів[5].

У місті курсує трамвай.

Відомі люди

[ред. | ред. код]
Панаїт Істраті

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Браилов // Больница — Буковина — 1927. — Т. 7. — С. 320.
  2. https://www.primariabraila.ro/orase-infratite
  3. https://www.nilufer.bel.tr/icerik/kardes-kentler
  4. Атлас світу, 2005.
  5. а б в г д е ж Бреїла // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  6. ГРАМОТИ XIV ст. — ВИДАВНИЦТВО «НАУКОВА ДУМКА», КИЇВ — 1974 — № 52. Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 10 січня 2016.
  7. Вовчук Л., Тригуб О. (2018). Петро Нейков - болгарський генеральний консул у Києві.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]